Постанова 4814 № 524/8335/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/8335/19 Номер провадження 22-ц/814/834/20Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Карпушина Г.Л., Панченка О.О., при секретарі Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 січня 2020 року по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державного реєстратора КП «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Онищенко Руслана Миколайовича про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст заяви У провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Кредитні ініціативи», державного реєстратора КП «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Онищенко Р.М. про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Позов обґрунтовано тим, що реєстрація нерухомого майна була проведена всупереч вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки квартира АДРЕСА_1 є єдиним житлом, яке використовується заявником та його сім`єю для постійного проживання, загальна площа якого не перевищує 140 кв.м. 10 січня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в якій він зазначав, що в разі здійснення державної реєстрації права власності на квартиру за іншими, ніж відповідач ТОВ «Кредитні ініціативи», особами, матиме місце офіційне визнання і підтвердження державою факту належного набуття третіми особами права власності на квартиру, та може ускладнити ефективний судовий захист, зокрема змусить заявника заявляти додаткові вимоги щодо реєстрації майна. А тому просив до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи», Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Полтавської області Онищенка Р.М. про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, вжити заходи забезпечення позову, а саме: -заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; - заборонити ТОВ «Кредитні ініціативи» здійснювати дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено ТОВ «Кредитні ініціативи» здійснювати дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Узагальнені вимоги апеляційної скарги У апеляційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Позиція учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу У апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд не врахував принципу співмірності оскілки ОСОБА_1 не надав жодного доказу, який би підтверджував, що нерухоме майно дійсно може бути відчужене на користь третіх осіб, доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі відчуження кредитором спірного нерухомого майна. Доводи відзиву на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає оскаржувану ухвалу такою, що прийнята із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Щодо явки сторін в судове засідання Сторони будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень, до суду не з`явилися. Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Клопотань про перенесення судового засідання призначеного на 19 травня 2020 року не надходило.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Встановлені обставини справи 12 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи», державного реєстратора КП «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Онищенко Р.М. про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Згідно позовної заяви предметом позову є квартира АДРЕСА_1 . 10 січня 2020 року позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій він просив до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи», Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Полтавської області Онищенка Р.М. про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, вжити заходи забезпечення позову, а саме : -заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; - заборонити ТОВ «Кредитні ініціативи» здійснювати дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 2-7). Позиція апеляційного суду Згідно частинпершої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 3 якої передбачено, що позов може забезпечуватись встановленням обов`язку вчиняти певні дії. Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». Як вбачається з наданих суду матеріалів суть спору становить саме оскарження реєстраційних дій щодо права власності на квартира АДРЕСА_1 , тобто результат розгляду справи може вплинути на право власності сторін на зазначене майно. А тому, зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що вжиті заходи забезпечення позову є адекватними, співмірними та не порушують права власників на користування квартирою, при цьому гарантують можливість виконання прийнятого по справі рішення. Щодо доводів апеляційної скарги Доводи наведені в апеляційній скарзі, щодо недоведеності позивачем реальної загрози невиконання рішення суду є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірна квартира зареєстрована на відповідача юридичну особу, не використовується нею для проживання, передана у власність у зв`язку з невиконанням кредитних зобов`язань, при цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до суду з позовною заявою про скасування арешту з даної квартири з метою можливості її реалізації. Дані обставини у своїй сукупності свідчать про об`єктивні ризики невиконання можливого рішення суду. Посилання ТОВ «Кредитні ініціативи» на те, що оскаржувана ухвала забороняє вчиняти дії щодо користування майном є безпідставними, оскільки застосовані заходи забезпечення позову стосуються заборони вчиняти реєстраційні дії, а не використовувати квартиру. Доводи наведені в апеляційній скарзі щодо чинності договору іпотеки також не можуть слугувати підставою для скасування ухвали суду так як не спростовують встановлені обставини справи та можливість реалізувати спірне майно . При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що переглядає ухвалу саме щодо встановлення запобіжних заходів, а не вирішує справу по суті. Посилання ТОВ «Кредитні ініціативи» на ту обставину, що суд першої інстанції не звернув увагу, що заява позивача не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення є безпідставними виходячи з наступного. Так, у постанові Верховного Суду від 30 травня 2019 року справа № 456/2438/17, викладена права позиція відповідно до якої суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову (частини перша, друга статті 154 ЦПК України). Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Відповідно до частин четвертої-шостої статті 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. Аналогічна позиція щодо зустрічного забезпечення також висловлена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2019 року у справі № 175/59/18. Враховуючи обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що невжиття заходів зустрічного забезпечення у даному випадку не потягло ухвалення незаконної ухвали. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до пункту першого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки суд першої інстанції постановив судове рішення із дотриманням норм процесуального права, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростували, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Щодо судових витрат За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги заяви, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - залишити без задоволення. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 січня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текс постанови виготовлено 19 травня 2020 року Головуючий В.П. Пікуль Судді Г.Л. Карпушин О.О. Панченко