Постанова 4851 № 520/109/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2020 р.Справа № 520/109/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року (постановлену суддею Волошиним Д.А.) по справі № 520/109/20 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 08.01.2020 р. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просила зобов`язати відповідачку здійснити перебудову самочинно реконструйованої квартири АДРЕСА_1 у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції, а саме: зменшити геометричні розміри балкону квартири АДРЕСА_2 (на 30-50 см) в три напрямки з метою приведення його загальної площі у відповідність до технічного паспорту виготовленого станом на 22.11.2010 р. Харківським міським бюро технічної інвентаризації, а саме до 2,8 кв.м. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 р. адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків адміністративного позову шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 р. адміністративний позов повернуто позивачу, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності пропуску тримісячного строку звернення до суду з цим позовом. Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції про повернення адміністративного позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 р. та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог: Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки позивачем строк звернення до суду з адміністративним позовом не пропущено, так як невиконання вимог припису є триваючим правопорушенням. У судове засідання відповідачка не з`явилася, свого представника не направила, про дату, час і місце судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила. У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Повертаючи адміністративний позов позивачу, суд першої інстанції виходив з того, позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності пропуску тримісячного строку звернення до суду з цим позовом. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно із ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Судовим розглядом встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 22.08.2018 року винесено припис ОСОБА_1 № 901-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким встановлено, що відповідачкою проведені будівельні роботи зі самовільного збільшення балкону квартири АДРЕСА_1 в три напрямки та не надано документ, що надає право на виконання будівельних робіт та проектна документація, та надано строк для усунення виявлених порушень до 22.10.2018 р. На підставі направлення про проведення планового (позапланового) заходу № 1158-н від 25.10.2018 р. (термін проведення 29.10.2018 р. до 02.10.2018 р.) здійснено вихід на об`єкт: квартири АДРЕСА_1 , за результатами якого встановлено, що під час виходу на місце суб`єкт містобудування, що має відношення до даного об`єкта з відповідними підтверджуючими документами був відсутній, а об`єкт знаходиться в незмінному стані. Листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 29640/0/250-18 від 30.10.2018 р. повідомлено ОСОБА_1 про необхідність прибути до позивача для розгляду питання про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в строк до 02.11.2018 р. та надати відповідні підтверджуючи документи. Згідно доповідної записки від 02.11.2018 р. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради повідомлено про невиконання ОСОБА_1 вимог припису № 901-Пр-У від 22.08.2018 р., що є порушенням пп. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, абз. 2 пп. 3 п. 11 та абз. 4 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №

553. Таким чином, позивачем 02.11.2018 р. встановлено, що відповідачкою вимоги вищевказаного припису не усунені, а до суду з адміністративним позовом Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради звернулася лише 27.12.2019 р., тобто, з пропуском встановленого ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України тримісячного, строку звернення до адміністративного суду. Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. В справі Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії Європейським судом з прав людини зроблено висновок, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Крім того, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення адміністративного позову позивачу, оскільки ним не надано будь-яких належних доказів поважності пропуску тримісячного строку звернення до суду з цим позовом. Доводи апелянта, що ним строк звернення до суду з адміністративним позовом не пропущено, оскільки невиконання вимог припису є триваючим правопорушенням, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем встановлено, що вимоги припису відповідачкою не виконанні станом на 02.11.2018 р., а доказів того, що ОСОБА_1 не виконані вимоги припису на час звернення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до суду, апелянтом не надано. Доводи апелянта, що висновками Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 490/8624/15-а, що правопорушення у вигляді невиконання вимог припису відноситься до триваючого правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, так як зазначена постанова прийнята Верховним Судом щодо інших правовідносин, оскільки в ній висловлена правова позиція щодо вимог про притягнення особи до адміністративної відповідальностіта питання щодо строку винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, в яких відсутні спір щодо зобов`язання особи здійснити перебудову самочинно реконструйованої квартири у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції. Щодо інших доводів апелянта, суд зазначає наступне. Згідно із п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 229, 240, 243, 308, 313, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - .

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року по справі № 520/109/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду . Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 25.05.2020 року