Ухвала КГС ВС № 926/1299/19

УХВАЛА 25 травня 2020 року м. Київ Справа № 926/1299/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Селіваненка В.П., розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Чернівціобленерго" (далі - Товариство) на рішення господарського суду Чернівецької області від 30.09.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 за позовом фізичної особи-підприємця Бумбака Івана Дмитровича до Товариства про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом від 10.01.2019 № 1, ВСТАНОВИВ: 19.02.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство вперше звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 30.09.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 зі справи № 926/1299/19, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Ухвалою Верховного Суду від 10.03.2020 вперше подану касаційну скаргу Товариства залишено без руху у зв`язку з таким: у касаційній скарзі не зазначено передбачені абзацом першим частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підстави касаційного оскарження судових рішень; крім того, вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 ГПК України, а клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження визнане судом необґрунтованим. Заявнику було надано строк на усунення зазначених недоліків тривалістю не більше 10 днів з дня вручення вказаної ухвали. Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2020 вперше подану касаційну скаргу Товариства на рішення господарського суду Чернівецької області від 30.09.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 зі справи № 926/1299/19 повернуто скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України. 30.04.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство вдруге звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 зі справи № 926/1299/19, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі оскарження судового рішення суду на підставі пунктів 1-4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник має вказати висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору; або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частин першої, третьої статті 310 ГПК України. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що, обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішення застосували норми матеріального права, а саме статті 216, 217, 218, 235, 236, 237 ГПК України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17. Також скаржник зазначає, що: - апеляційний господарський суд відхилив клопотання про призначення експертизи, отже, вважав, що для вирішення даної справи йому достатньо всіх наданих доказів, а тому, оцінюючи підтверджені належними письмовими доказами та доведені скаржником фактичні обставини щодо встановлення факту вчинення позивачем правопорушення у сфері електроенергетики, не дав цим обставинам належної оцінки та в подальшому невірно встановив, що ані актом про порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (далі - ПКЕЕ), ані висновком експертного дослідження від 26.10.2018 №13-26-К не встановлено втручання позивача в роботу електролічильника НІК 2301 АП1 №0140026, який призвів до зміни його показників, не доведено, що виявлені пошкодження лічильника призвели до втручання в роботу та зміну показів приладу обліку; - суд апеляційної інстанції не перевірив строк дії довіреності представника Товариства, допустивши до участі у справі неналежного представника сторони. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги встановлено, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, на висновки щодо застосування норм права, викладені в якій посилається скаржник у касаційній скарзі, була прийнята хоча й за предмета спору схожого з тим, що має місце в даній справі, проте за іншого матеріально-правового та процесуально-правового регулювання спірних правовідносин і підстав заявлених позовних вимог та й за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у ній доказів), ніж у даній справі № 926/1299/19, тобто зазначена справа і ця справа є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них. Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 зазначено, зокрема, що: - вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України (пункт 70); - вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача (пункт 82). Тобто висновки суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, прийняті у цій справі, не суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, оскільки в цій справі рішенням господарського суду Чернівецької області від 30.09.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2020: позов було задоволено, скасовано рішення комісії Товариства, оформлене протоколом від 10.01.2019 №1, з розгляду акта про порушення ПКЕЕ від 22.03.2018 №120781. Тобто суди попередніх інстанцій захистили порушені права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у спосіб, встановлений законом. Саме про це і йшлося у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17. Інші ж доводи, наведені у касаційній скарзі Товариства зводиться до незгоди скаржника з оцінкою судами попередніх інстанцій доказів у справі; однак повторна оцінка доказів, на підставі яких господарські суди дійшли висновків про встановлення тих чи інших обставин справи, відповідно до статті 300 ГПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції. Доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції, не перевіривши строк дії довіреності представника Товариства, допустив до участі у справі неналежного представника сторони, Судом не визнається підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки таке порушення (якщо б воно й мало місце бути) не могло вплинути на встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору в даній справі. Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству необхідно вказати підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень з числа тих підстав, що передбачені абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України, обґрунтувавши наявність такої підстави (підстав) належним чином. Суд також вважає за необхідне звернути увагу Товариства на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України. З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами та доповненнями) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 в Україні введено карантин з 12.03.2020. "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". З огляду на те, що касаційна скарга Товариства підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, суд касаційної інстанції зазначає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Чернівціобленерго" на рішення господарського суду Чернівецької області від 30.09.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 зі справи № 926/1299/19 залишити без руху.

2. Надати акціонерному товариству "Чернівціобленерго" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Роз`яснити скаржнику, що він не позбавлений права усунути недоліки поданої ним касаційної скарги у менший строк, ніж строк карантину, встановлений Кабінетом Міністрів України. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити акціонерному товариству "Чернівціобленерго", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя В. Селіваненко