LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4819654/956/20

від 22.05.2020 ·

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 654/956/20 Головуючий в 1 інстанції Сіянко В.М. Провадження № 33/819/174/20 Категорія: ст.44-3 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2020 року Суддя Херсонського апеляційного суду Гемма Ю.М., за участю ОСОБА_1 , яку притягнуто до адміністративної відповідальності, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції м. Херсоні матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 квітня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення за ст.44-3 КУпАП щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.. ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 19 березня 2020 року близько 10 години в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , яка працює касиром в магазині « Мурашка -маркет», допустила роботу супермаркету у умовах карантину, чим порушила вимоги п.п. 3 пункту 2 Постанови КМУ N 211 від 11 березня 2020 року. Не погоджуючись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження. В обґрунтування доводів указує, що до протоколу, який складено відносно неї по факту правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП не додано пояснення свідків, які б підтвердили факт здійснення торгівлі саме нею, а не суб`єктом господарювання. Наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що вона як фізична особа-підприємець здійснювала господарську діяльність. Вказує, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не були перевірені судом належним чином. Вважає, що судом безпідставно змінено фабулу обставин, які ставляться їй в провину і судом було самостійно здійснено збір доказів у справі. Стверджує, що адміністративна відповідальність за ст.44-3 КУпАП передбачена лише для суб`єктів господарювання, а тому протокол про адміністративне правопорушення безпідставно складено відносно неї. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яку притягнуто до адміністративної відповідальності, яка підтримала апеляційні вимоги, наведені в апеляційній скарзі, просила їх задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку. Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність громадян та посадових осіб за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Згідно з положеннями ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на усій території України встановлено карантин. Підпунктом 3 пункту 2 зазначеної постанови (в редакції, що діяла на час складення протоколу про адміністративне правопорушення 19.03.2020) заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020р. до 3 квітня 2020р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 19.03.2020 року близько 10.00 год. в м. Гола Пристань Херсонської області по вул . Чорноморська, 3, ОСОБА_1 , яка працює касиром в магазині « Мурашка -маркет», допустила роботу супермаркету в умовах карантину. Відповідно до довідки директора ТОВ «Маринекс ЛТД», ОСОБА_1 з 09.12.2019 року на умовах колективного трудового договору оформлена в ТОВ «Маринекс ЛТД» на посаді касир (а.с.10) У суді першої інстанції ОСОБА_1 не заперечувала той факт, що вона працює на посаді касира в магазині « Мурашка -маркет». Враховуючи те, що вимоги Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" поширюються на коло як фізичних осіб, так і суб`єктів господарської діяльності, у працівників поліції були законні підстави для складання протоколу саме відносно ОСОБА_1 , яка є фізичною особою, що порушила правила карантину, а саме допустила роботу в супермаркеті в умовах карантину. Тому доводи апелянта про те, що вона не є суб`єктом господарювання, а тому протокол про адміністративне правопорушення щодо неї складено безпідставно, не грунтуються на законі. Ці ж обставини, про які вказує апелянт, були предметом перевірки в суді першої інстанції, і як правильно встановлено під час дослідження матеріалів справи, стаття 44-3 КУпАП передбачає відповідальність громадян та посадових осіб за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. На підставі викладеного, судом зроблено обґрунтований висновок про те, що ОСОБА_1 , як касир, здійснювала діяльність з продажу будівельних матеріалів та приймала відвідувачів у магазині « Мурашка -маркет», діяльність якого не включена в перелік дозволених видів діяльності на період карантину, а отже в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП. Зазначені обставини підтверджено даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення та фототаблицею до нього, складеного у присутності понятих, а також рапортом працівника поліції Антонова Є.О .. При складанні протоколу ОСОБА_1 були роз`ясненні права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, при цьому вона відмовився давати пояснення щодо вчиненого правопорушення, будь-яких зауважень щодо змісту протоколу від неї не надходило, тобто вона реалізувала своє право на захист. Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотримання вимог ст.ст.254, 256 КУпАП. З огляду на викладене вище, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, дослідивши всі зібрані у справі докази, дав їм належну оцінку та обгрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, а саме за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. У зв`язку з чим, доводи апелянта про необґрунтованість та незаконність постанови суду першої інстанції, є неспроможними. Стягнення на ОСОБА_1 судом накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП у межах, установлених санкцією ст.44-3 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, ступеня вини, відсутністю обставин, що пом`якшують та обтяжують її покарання. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, які повністю узгоджуються між собою, а інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови. Отже, підстави для скасування постанови суду першої щодо ОСОБА_1 та задоволення її апеляційної скарги, відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 квітня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення за ст.44-3 КУпАП щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Херсонського апеляційного суду (підпис) Ю.М.Гемма

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»