Постанова 4813 № 496/5190/18

Номер провадження: 22-ц/813/5197/20 Номер справи місцевого суду: 496/5190/18 Головуючий у першій інстанції Трушина О. І. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.05.2020 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Сєвєрової Є.С., суддів: Князюка О.В., Колеснікова Г.Я., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року у складі судді Трушиної О.І., в с т а н о в и в: У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування збитків у розмірі 11444,07 грн, в тому числі 5598,00 грн основного платежу, 5402,07 грн пені, 444 грн 3% річних. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 01.09.2015 між ним і ФОП ОСОБА_2 був укладений договір №29 про виготовлення і передачу у власність ПВХ конструкцій (вікон), з визначеною вартістю в сумі 5970,00 грн, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується передати у власність замовника вікна протягом 30 днів з моменту укладення цього договору. Крім того, 01.09.2015 між позивачем і ПАТ «А-Банк» був укладений кредитний договір, відповідно до якого кредит надається позичальнику на оплату товару шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2 . Однак, станом на 01.10.2015 вікна так і не були передані, відповідач на телефонні дзвінки не відповідає. Розмір заборгованості становить 35598,50 грн, яка складається з 18047,31 грн - пеня, 1483,00 грн 3% річних, 10098,19 грн інфляційне нарахування, 5970,00 грн основний борг. Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання позивач зазнав збитків у розмірі 8445,31 грн, в тому числі 5598,00 грн основного платежу, 2631,06 грн пені, 216,25 грн - 3% річних. Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування завданих збитків у розмірі 11444,07 грн, з яких 5598,00 грн основного платежу, 5402,07 грн пені, 444 грн 3% річних залишений без задоволення. Не погодившись із заочним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 01.09.2015 між позивачем і ПАТ «А-Банк» був укладений кредитний договір у формі заяви позичальника, відповідно до п.10 якого кредит надається позичальнику на оплату товару шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2 , тобто ОСОБА_1 виконав умови договору у встановленому законом порядку, оскільки грошові кошти були у безготівковій формі перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , а відповідач зобов`язання не виконав, чим порушив права позивача як споживача. Позивач просив стягнути завдані збитки у розмірі 11444,07 грн, в тому числі 5970,00 грн основного платежу, 5402,07 грн пені, 444 грн 3% річних. У тексті позову була допущена описка в частині зазначень числових значень. За розрахунковий період було взято 01.10.2015 (прострочення боржником) до 14.01.2019 (подання позову). Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Враховуючи наведене, справа розглянута в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. 01.09.2015 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Акцент-Банк» із заявою позичальника №АВНОRX155720053, відповідно до якої позивач просив надати строковий кредит на 12 місяців з 01.09.2015 по 31.08.2016 включно у розмірі 5970,00 грн на оплату товару шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця - ФОП ОСОБА_2 01.09.2015 між ОСОБА_1 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір №29 на виготовлення та передачу у власність ПВХ конструкцій (далі - вироби), вартість яких складає 5970,00 грн, відповідно до умов якого після сплати позивачем вартості за вироби, ФОП ОСОБА_2 зобов`язаний передати виготовлені вироби протягом 30 робочих днів з моменту укладення договору, а у разі якщо вироби мають нестандартну комплектацію, строк передачі виготовлених виробів збільшується до 40 робочих днів. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 зареєстрований 23.06.2015 як фізична особа-підприємець на зайняття діяльністю з роздрібної торгівлі залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах. Згідно заяви від 01.09.2015, позивач своїм підписом підтвердив, що отримав/зобов`язується отримати товар згідно з рахунком-фактурою від 01.09.2015 у повному обсязі. Товар та/або інше майно позичальника є предметом застави і відповідно до Умов та правил забезпеченням зобов`язань. Інформація про товар (його найменування, вартість) визначені у супроводжувальних документах на товар, копії яких додаються до цієї заяви. Згідно з ч.1 ст. 509 ЦПК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 610 ЦПК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно до ст. 612 ЦПК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Як вірно встановлено судом першої інстанції, факт перерахування грошових коштів у сумі 5970 грн на рахунок відповідача нічим не підтверджений, оскільки в матеріалах справи відсутній будь-які документи, які б підтвердили здійснення банківської операції щодо перерахунку коштів. У зв`язку з наведеним, апеляційний суд не може взяти до уваги доводи скаржника, що грошові кошти були у безготівковій формі перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , оскільки матеріали справи не містять доказів такого перерахування, а сама заява від 01.09.2015 підтверджує лише погодження банку надати кредит на визначену мету. При цьому, у заяві про отримання кредиту зазначено, що позивач отримав/зобов`язується отримати товар згідно з рахунком-фактурою від 01.09.2015 у повному обсязі, який також відсутній в матеріалах справи. Таким чином, позивач не довів те, що виконав свої зобов`язання за договором №29 на виготовлення та передачу у власність ПВХ конструкцій від 01.09.2015 шляхом перерахування банком відповідачу коштів у розмірі 5970,00 грн. Відповідно, апеляційний суд не може взяти до уваги доданий до позовної заяви розрахунок 3% річних та пені, оскільки вимоги про їх стягнення є похідними від вимоги про стягнення основного платежу, здійснення якого позивачем не підтверджено. Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності будь-яких звернень позивача до відповідача з приводу невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором №29 на виготовлення та передачу у власність ПВХ конструкцій від 01.09.2015. Отже, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено здійснення перерахування коштів відповідачу. Враховуючи вищевикладене, доводи, наведені в апеляційній скарзі, позицію місцевого суду не спростовують і підставою для скасування оскарженого рішення бути не можуть. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Судді: