Постанова 4811 № 465/4952/18

Справа № 465/4952/18 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н.Л. Провадження № 22-ц/811/2684/19 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія:53 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2020 року м.Львів Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 03 липня 2019 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, в с т а н о в и л а: У серпні 2018 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути в порядку регресу з відповідача ОСОБА_1 , як з винної в дорожньо-транспортній пригоді (далі ДТП) особи, що сталась 13.10.2014 року у м.Львові на вул.Хуторівка Хоткевича, виплачене потерпілому ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 31411 грн. 06 коп. за пошкодження транспортного засобу марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та 890 грн. за послуги аварійного комісара, а всього: 32301 грн. 06 коп., оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача, який керував транспортним засобом марки «Opel Omega», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП не була застрахована. Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 03 липня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ 32301 грн. 06 коп. та судові витрати у розмірі 1762 грн. Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 , просить його скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що у 2016 році ОСОБА_2 вже звертався до суду з позовом до нього (апелянта) по даному ДТП, але рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 21 вересня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено з тих підстав, що він ( ОСОБА_2 ) не був власником пошкодженого в ДТП автомобіля. Звертає увагу, що лише 27.10.2014 року власником автомобіля було видано довіреність на ім`я ОСОБА_2 , однак, вказана ДТП мала місце 13.10.2014 року, а тому ОСОБА_2 на момент ДТП не володів вказаним автомобілем на відповідній правовій підставі. Зазначає, що МТСБУ неправомірно виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування по даному випадку ДТП, а тому заявлені до нього (апелянта) вимоги в порядку регресу є безпідставними. Згідно з розпорядженнями голови Львівського апеляційного суду від 18 та 31 березня, 23 квітня та 08 травня 2020 року, на підставі рішення зборів суддів Львівського апеляційного суду від 18 березня 2020 року, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, вирішено тимчасово, з 19 березня до 22 травня 2020 року, не розглядати справи у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинити їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Однак, зазначені обмеження не стосуються, зокрема, цивільних справ, які призначені до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, а також у разі подання заяв учасниками про розгляд справи у їх відсутність. Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 12.05.2020 року, є дата складення повного судового рішення 22.05.2020 року. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що 13.10.2014 року, близько 21 год. 25 хв., на перехресті вулиць Хуторівка Хоткевича у м.Львові, з вини водія транспортного засобу марки «Opel Omega», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , сталась ДТП, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 . На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована у встановленому законом порядку. Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 07 серпня 2015 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 126 ч.1 КУпАП України, закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, однак, цією постановою підтверджено вчинення ОСОБА_1 вказаних вище адміністративних правопорушень. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №459 від 22.10.2014 року, вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу«Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 43550 грн. 62 коп., ліквідаційна вартість працездатних складових цього КТЗ становить 8843 грн. 47 коп. За заявою ОСОБА_2 , відповідно до наказу №5231 від 19.10.2015 року, МТСБУ виплатило страхове відшкодування у розмірі 31411 грн. 06 коп. за шкоду, завдану пошкодженням в ДТП транспортного засобу «Volkswagen Jetta», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням від 20.10.2015 року. В порядку регресу, МТСБУ пред`явило вимогу до ОСОБА_1 про компенсацію виплаченого потерпілому страхового відшкодування, однак, така вимога не була виконана ОСОБА_1 в добровільному порядку. Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, чинній на момент вчинення ДТП (далі Закон), передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно з п.п.«а» п.41.1 ст.41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Відповідно до п.п.38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону. Отже, враховуючи наведені вище обставини справи та норми Закону, МТСБУ, яке у встановленому Законом порядку виплатило потерпілому страхове відшкодування, має право в порядку регресу стягнути виплачене відшкодування в повному обсязі з відповідача, як із винної в ДТП особи, цивільно-правова відповідальність якого не була застрахована на момент ДТП. Доводи апелянта про те, що МТСБУ неправомірно виплатило страхове відшкодування ОСОБА_2 , який не є власником пошкодженого транспортного засобу, є безпідставними, оскільки відповідно до виданої власником транспортного засобу довіреності від 27.10.2014 року (а.с.14), ОСОБА_2 був наділений повноваженнями від імені власника транспортного засобу «Volkswagen Jetta», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на отримання відшкодування у випадку спричинення транспортному засобу пошкодження внаслідок ДТП. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Враховуючи те, що сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2643 грн. відповідачеві було відстрочено до ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, тому такий підлягає стягненню з відповідача в дохід держави. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 03 липня 2019 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2643 гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 22 травня 2020 року. Головуючий: Бойко С.М. Судді: Копняк С.М. Ніткевич А.В.