Ухвала КЦС ВС № 373/821/17

Ухвала 22 травня 2020 року м. Київ справа № 373/821/17-ц провадження № 61-4262св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: ХоптиС. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В. розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», третя особа - генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» ОСОБА_3, про поновлення на роботі, визнання незаконними та скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» № 1-ДС від 03 лютого 2017 року «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення». Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» № 5-ДС від 28 лютого 2017 року «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення». Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» № 6-ДС від 02 березня 2017 року «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення». Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» № 7-ДС від 03 березня 2017 року «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення». Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» № 36-ОС від 27 березня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Визнано недійсним запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення його з посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП та зобов'язано Національний історико-етнографічного заповідник «Переяслав» внести у трудову книжку відповідний запис. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» з 27 березня 2017 року. Стягнуто із Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 147 465,45 грн. Стягнуто із Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року апеляційну скаргу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» задоволено частково. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» № 5-ДС від 28 лютого 2017 року «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення». Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» №1-ДС від 03 лютого 2017 року «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення». Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» №7-ДС від 03 березня 2017 року «Про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні його позовних вимог та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцять статті 7, частиною одинадцять статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», третя особа - генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» ОСОБА_3, про поновлення на роботі, визнання незаконними та скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді С. Ф. Хопта Є. В. Синельников В. В. Шипович