Ухвала КАС ВС № 216/5385/16-а(2-а/216/136/16)

УХВАЛА 22 травня 2020 року Київ справа №216/5385/16-а(2-а/216/136/16) адміністративне провадження №К/9901/32322/18 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г., в порядку підготовки до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання права на отримання відповідної пенсії, стягнення коштів, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року в справі за вищезазначеним позовом. Касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (суддя-доповідач Анцупова Т.О.). У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2019 № 741/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В. Так, згідно з приписами частини першої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду в порядку, передбаченому статтею 340 КАС України, з`ясовано, що скаржником заявлено клопотання про розгляд справи за його участю, вирішуючи яке, Суд виходить з такого. Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. В свою чергу, частиною шостою цієї ж статті передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Справами ж незначної складності, за визначенням пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Вичерпний і остаточний перелік випадків, у яких передбачено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, наведено у частині четвертій статті 12, а також у частині четвертій статті 257 КАС України. Втім дана справа не належить до жодної з категорій, вказаних у названих нормах процесуального закону. В той же час, згідно з ухвалою про відкриття касаційного провадження у цій справі, сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу. Вирішуючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», № 8273/78). Проте, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права. Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №668/13907/13-ц та від 21.05.2018 у справі №361/3009/16-ц. На переконання суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, з урахуванням суб`єктного складу її учасників, а також наявного обсягу матеріалів провадження (документів, письмових доказів), на підставі яких судами попередніх інстанцій були встановлені обставини цієї справи, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, у зв`язку з чим, у задоволенні клопотання про розгляд цієї справи у судовому засіданні належить відмовити. За встановлених обставин та у зв`язку із проведенням усіх необхідних дій з підготовки справи до касаційного розгляду, справа на підставі частини третьої статті 340 КАС України, підлягає призначенню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Керуючись статтями 12, 262, 340, 344 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про його участь у судовому засіданні - відмовити. Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду. Призначити касаційний розгляд справи в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) з 17.06.2020. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає. ........................... С.Г. Стеценко, Суддя Верховного Суду