Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/4598/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4598/19 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., при секретарі Баглай О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2020 у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» приватного акціонерного товариства «Укрзалізниця» до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватне акціонерне товариство «Дружківський завод металевих виробів» про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: ПАТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 06.03.2019 щодо усунення порушень законодавства по закупівлі код ДК 021:201544530000-4 - Кріпильні деталі (Болти клемні з гайкою, болти закладні з гайкою, шайба одновиткова), ідентифікатор в системі Prozorro UA-2018-08-09-000736-a. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2020 позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням Державна аудиторська служба України звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що рішенням тендерного комітету філії «Центр забезпечення виробництва» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» від 05.10.2018 затверджено тендерну документацію щодо проведення процедури відкритих торгів на закупівлю: Кріпильних деталей (Болти клемні з гайкою, болти закладні з гайкою, шайба одновиткова). За результатами проведеного моніторингу вказаної закупівлі Державною аудиторською службою України складений висновок від 06.03.2019 № 111, яким за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» установлено порушення вимог частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті

22. Позивач, вважаючи протиправним висновок Державної аудиторської служби України від 06.03.2019 № 111, звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у позивача відсутній обов`язок для зазначення в тендерній документації вимог щодо надання учасниками інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначеної у пунктах 3, 8, 9 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки інформація, відсутність якої в тендерній документації замовника призвела до складання відповідачем оскаржуваного висновку, міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що висновок про результати моніторингу закупівлі від 06.03.2019 № 111 про порушення ПАТ «Українська залізниця» законодавства у сфері публічних закупівель є правомірним та складений відповідно до статті 71 Закону України «Про публічні закупівлі». Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII). Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель передбачений статтею 71 Закону № 922-VIII. Зокрема, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (за текстом - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом. Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом. Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель. Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. З матеріалів справи вбачається, за результатами проведеного моніторингу відповідачем встановлено, що додаток 5 до тендерної документації замовника не містить вимоги щодо надання учасниками торгів інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначених у пунктах 3, 8, та 9 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII, чим порушено норми частини третьої вказаної статті та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII. Так, підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі визначені статтею 17 Закону № 922-VIII, відповідно до пунктів 3, 8, 9 частини першої якої замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: - службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; - учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; - в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». У відповідності до приписів частини третьої статті 17 Закону № 922-VIII замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Водночас, згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Колегія суддів зауважує, що інформація про відсутність підстави для відхилення тендерної пропозиції, передбаченої, зокрема, пунктами 3, 8, 9 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII, міститься в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (http://corrupt.informjust.ua/), Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (https://kap.minjust.gov.ua/login/index/), Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (https://usr/minjust.gov.ua/ua/freesearch) відповідно, доступ до яких є вільним. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки відомості передбачені п.п. 3, 8, 9 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII містяться у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, то, враховуючи приписи ч. 3 статті 17 Закону № 922-VIII, вимагання таких відомостей від учасників процедури закупівлі не є обов`язковим, що свідчить, у даному випадку, про відсутність у позивача обов`язку для зазначення в тендерній документації вимог щодо надання учасниками інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначеної у пунктах 3, 8, 9 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII. Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи Державної аудиторської служби України про порушення ПАТ «Українська залізниця» законодавства у сфері публічних закупівель, викладені в оскаржуваному висновку від 06.03.2019 щодо усунення порушень законодавства по закупівлі код ДК 021:201544530000-4 - Кріпильні деталі (Болти клемні з гайкою, болти закладні з гайкою, шайба одновиткова), ідентифікатор в системі Prozorro UA-2018-08-09-000736-a, є необґрунтованими та не узгоджуються з положеннями Закону № 922-VIII, що є підставою для скасування такого висновку, з огляду на його протиправність. При цьому, колегія суддів враховує, що Державна аудиторська служба України фактично вдалася до такого явища, як «правовий пуризм». Загально прийнято розуміти пуризм як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом. Слід відмітити, що поняття «правового пуризму» було введено в правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ). У рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (№ 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності. У спірних правовідносинах, у яких суб`єкт приватного права, який звертається із зверненням до суб`єкта владних повноважень, адміністративним судам слід виходити з безумовного обов`язку суб`єкта владних повноважень (за винятком, зокрема, судів, для яких встановлений окремий порядок розгляду звернень у формі позовних заяв, скарг тощо) розглянути відповідне звернення та прийняти вмотивоване рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Щодо доводів та аргументів апеляційної скарги відповідача, то колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що вони є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Більше того, доводи та аргументи апелянта зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновки суду першої інстанції і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою суду першої інстанції щодо обставин справи, які суд встановив у процесі її розгляду. Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2020 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Кузьменко В.В. Шурко О.І. Повний текст постанови виготовлений 21.05.2020.