LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4819766/18206/17

від 20.05.2020 ·

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 травня 2020 року м. Херсон справа № 766/18206/17 провадження № 22-ц/819/713/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач)Кузнєцової О.А., суддів:Бездрабко В.О., Приходько Л.А., секретарШибінська А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Прохоренко В.В. від 17 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Херсонської міської ради про визнання права власності, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 70,8 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м., на підставі договору дарування від 03 червня 2016 року Фактично зазначена квартира є окремим домоволодінням, оскільки конструктивно не пов`язана із багатоквартирним житловим будинок АДРЕСА_2 , має окремий вихід та комунікації. Зазначене підтверджується рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2005 року за №301 «Про зняття з балансу місцевих рад окремих будинків», згідно якого будинок по АДРЕСА_3 , знято з балансу міської ради, та зобов`язано власника оформити у визначеному порядку право власності або користування земельною ділянкою під будинком. В подальшому документи на право власності на житловий будинок не були своєчасно оформлені на ім`я попереднього власника з причин, які йому не відомі. Маючи намір оформити належним чином правовстановлюючі документи на вказаний будинок він звернувся до державного реєстратора, який роз`яснив йому, що для внесення до реєстру право власності відомостей про належний позивачу окремо розташований житловий будинок, замість квартири відбувається шляхом відкриття нового розділу в реєстрі, що можливо лише при наданні реєстратору декларації про готовність об`єкта до експлуатації та технічного паспорту на будинок якщо ж будинок вже побудований і реєстрі права власності обліковується як квартира, то необхідно здійснити реконструкцію квартири в одноповерховий житловий будинок шляхом подання відповідних декларації до органів Державного архітектурно-будівельного контролю. З метою приведення документів у відповідність з фактичним станом майна він звернувся до приватного нотаріуса із проханням внести зміни до реєстру прав власності, зазначивши замість квартири житловий будинок. Проте нотаріусом було відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідних для цього документів. Для отримання таких документів позивач звертався до Управління ДАБК Херсонської міської ради та до Інженера інвентаризації нерухомого майна, проте йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю документа, що підтверджує право власності або право користування земельною ділянкою для забудови, а також ним було надано правовстановлюючі документи на квартиру а не на будинок. В подальшому він звернувся до Херсонської міської ради для вирішенням питання щодо оформлення майнового права на земельну ділянку під його нерухомим майном, проте рішенням сесії міської ради від 20.07.2017 року йому відмовлено в оформленні дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків і споруд по АДРЕСА_2 на підставі ст. 89, 120 ЗК України, у зв`язку з необхідністю реалізації права на земельну ділянку всіма співвласника домоволодіння. Посилаючись на те, що таким чином Херсонська міська рада фактично не визнає його як власника окремо розташованого житлового будинку, чим порушує його право власності, він змушений звернутися до суду з вказаним позовом. На підставі наведеного, посилаючись на ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК України, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок літ. «Б», сарай літ. «Ж», сарай літ. «З», навіс для зберігання автомобіля, внутрішній двір, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 17 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням всіх фактичних обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Відзивів (заперечень0 на скаргу до апеляційного суду не надходило. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у визначених цивільним процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що об`єкт нерухомого майна, право власності на яке просить визнати позивач, є самочинним будівництвом, здійсненим на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, тому відсутні підстави для визнання права власності на нього в порядку статті 331 ЦК України. Проте колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи із наступного. З матеріалів справи вбачається, що виконавчим комітетом Херсонської міської ради від 21.06.2005 року за №301 «Про зняття з балансу місцевих рад відокремлених будинків», ухвалено рішення яким знято з балансу місцевих рад відокремлені будинки, квартири, а саме, в тому числі, будинок по АДРЕСА_3 , загальною площею 45,31 кв.м, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13 січня 2005 року №361049. Зобов`язано власників будинків оформити у визначеному порядку право власності або користування земельними ділянками (а.с.12). На виконання цього рішення 24 червня 2005 року між Управлінням житлового господарства та ОСОБА_3 було складено та підписано Акт приймання передачі будинку, згідно з яким об`єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 було фактично передано від управління житлового господарства до власника (а.с.13). 03 червня 2016 року між ОСОБА_4 (дарувальником) та ОСОБА_2 (обдарованим) укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Троцькою О.Ю., згідно якого дарувальник передає у власність обдарованого майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 70,8 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м. (а.с.9-11). Згідно п.3 Договору дарування квартира належить дарувальнику на підставі заочного рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 04 жовтня 2013 року провадження №2/668/2171/13. Проте в матеріалах справи зазначене заочне рішення відсутнє. З метою оформлення правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно позивач звертався до приватного нотаріуса. Приватним нотаріусом Воєводіною І.М. 04 листопада 2016 року було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в якому зазначено, що під час розгляду заяви ОСОБА_2 для проведення державної реєстрації змін відомостей про об`єкт нерухомого майна на квартиру у зв`язку з її реконструкцією у житловий будинок, було встановлено відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення такої реєстрації, а саме: документу, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції; документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна (а.с.26). Для здійсненні реконструкції житла позивач звернувся до Управління ДАБК Херсонської міської ради з декларацією про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція власної окремо розташованої квартири під житловий будинок», за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.19-22). Проте, повідомленням Управлінням ДАБК Херсонської міської ради від 03.03.2017 року ОСОБА_2 повернуто вказану декларацію для доопрацювання у зв`язку з відсутністю документа, що підтверджує право власності або право користування земельною ділянкою для забудови (а.с.23). Інженером інвентаризації нерухомого майна ФІОП ОСОБА_5 відмовлено позивачу у виготовлені технічного паспорту на окремо розташований житловий будинок, оскільки ним було надано правовстановлюючі документи на квартиру, а не на будинок (а.с.24,25). Рішенням позачергової сесії міської ради VII скликання від 20.07.2017 року №787, відмовлено позивачу в оформленні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 на підставі ст. 89, 120 ЗК України, у зв`язку з необхідністю реалізації права на земельну ділянку всіма власника домоволодіння (а.с.27). 30 листопада 2018 року по справі було проведено судову будівельно-технічну експертизу №28/18, відповідно до висновку якої житловий будинок літ. «Б з усіма прибудовами, в якому розташована належна ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_1 , є окремо розташованим одноповерховим домоволодінням, яке складається з: житлового будинку літ. «Б» з усіма прибудовами до нього, внутрішнього двору (присадибної ділянки), сараю літ. «Ж», сараю літ. «З», навісу для зберігання автомобіля (а.с.67-108). Тобто, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 звернувся до суду про визнання за ним права власності на окремо розташований одноповерховий житловий будинок загальною площею 70,8 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м., з усіма прибудовами до нього, внутрішнім двором, сараями та навісом для автомобіля. При цьому позивач зазначає, що Херсонською міською радою, у зв`язку з прийняттям рішення на позачерговій сесії міської ради VII скликання від 20.07.2017 року №787, фактично не визнається його право власності на зазначене нерухоме майно, як на окремо розташований житловий будинок, і тому він звернувся до суду з вказаним позовом для захисту свого порушеного права. На підтвердження того, що зазначене нерухоме майно не є квартирою, позивач посилається на рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2005 року за №301 «Про зняття з балансу місцевих рад відокремлених будинків». Проте, в зазначеному рішенні виконавчого комітету зазначено про зняття з балансу місцевих рад відокремлених будинків, квартир, а саме, в тому числі, будинку по АДРЕСА_3 , загальною площею 45,31 кв.м, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13 січня 2005 року №361049. В той же час позивач просить визнати за ним право власності на окремий житловий будинок загальною площею 70,8 кв.м. з усіма прибудовами до нього, внутрішнім двором, сараями та навісом для автомобіля. Матеріали справи не містять жодних відомостей стосовно того за рахунок чого, на підставі чого і в який саме період збільшилася загальна площа належного позивачу спірного нерухомого майна. В матеріалах справи також відсутні відомості стосовно будь-яких дій позивача, пов`язаних з незгодою останнього з прийнятим рішенням позачергової сесії міської ради VII скликання від 20.07.2017 року №787, яким відмовлено позивачу в оформленні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд. Суб`єктивне право на нерухоме майно виникає і здійснюється на підставах і в порядку, визначених Конституцією України та нормами чинного законодавства України, що регулюють дані відносини. Таким чином колегія суддів вважає, що заявлений ОСОБА_2 позов про визнання права власності на зазначене останнім нерухоме майно є передчасним, оскільки обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, не відповідає нормам чинного законодавства України, на які він посилався, як на підставу для задоволення позову. Проте позивач не позбавлений можливості звернення до відповідних компетентних органів у встановленому законом порядку для захисту своїх законних прав та інтересів щодо отримання у власність спірного нерухомого майна. На підставі наведеного, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав, передбачених ст.328, 376, 392 ЦК України. Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню з постановленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з інших підстав. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384,390 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , задовольнити частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 грудня 2019 року скасувати та постановити нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Херсонської міської ради про визнання права власності відмовити з підстав, наведених в мотивувальній частині судового рішення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Дата складання повного тексту судового рішення 21 травня 2020 року. Головуючий О.А. Кузнєцова Судді: В.О.Бездрабко Л.А.Приходько

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»