LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Запорізький апеляційний суд315/1551/19

від 15.05.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/127/20 Головуючий в 1-й інстанції Ярош С.О. Єдиний унікальний №315/1551/19 Доповідач в 2-й інстанції Фомін В.А. Категорія - ст.130 ч.1, ст.124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Фомін В.А., за участю захисника-адвоката Трояна В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, дистанційно, в режимі відеоконференції з Гуляйпільським районним судом Запорізької області, матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника-адвоката Трояна В.М. на постанову судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22 січня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , в с т а н о в и в: постановою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22 січня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в.о. старости Червоненського старостинського округу Гуляйпільського району Запорізької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 гривень. Як зазначено в постанові, 10.12.2019 року до суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. 10.12.2019 року до суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. 11.12.2019 року постановою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. об`єднано в одне провадження справу № 315/1553/19 н/п 3/315/591/19 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, справу № 315/1551/19 н/п 3/315/590/19 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, та присвоєно об`єднаній справі номер № 315/1551/19 н/п 3/315/590/19. 06.12.2019 року о 18:55 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «Daewoo LANOS» д/н НОМЕР_1 в м. Гуляйполе по вул. Шевченко під час оформлення ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2,9а ПДР. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, проводився з використанням технічного засобу «Drager Alcotest 6810». 06.12.2019 року о 18:55 годині в м. Гуляйполе на перехресті вул. Шевченко - вул. Соборна, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Daewoo LANOS» д/н НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу в русі велосипедисту ОСОБА_2 , чим порушив п.16.11 ПДР, внаслідок ДТП пошкоджено транспортні засоби. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Троян В.М. вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що постанова винесена за неповного з`ясуванням судом всіх фактичних обставин справи, а в основу обвинувачення судом взято незаконні та складені з численними порушеннями вимог КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення, не надано належної оцінки відеозапису подій, що і призвело до винесення незаконної постанови. В даній дорожній ситуації ОСОБА_1 надав дорогу велосипедистці, а зіткнення сталося внаслідок зміни велосипедисткою напрямку свого руху і уникнути цього водій технічної можливості не мав. Вказаний механізм зіткнення узгоджується в цій частині з поясненнями і водія і велосипедистки. Прийняти до уваги інші докази неможливо за відсутності їх інформативності, оскільки в протоколі наявність свідків та потерпілих не вказано, схема не містить масштабу, величин виміру, місце наїзду не встановлене, оскільки не містить прив`язки до об`єктів на місцевості, вказано на відсутність пішохідних доріжок, хоча фактично вони існують, пошкодження велосипеду не вказані, пошкодження автомобіля, які зафіксовані, суперечать поясненням учасників зіткнення, незрозуміло яку інформацію містить фото автомобіля. Таким чином протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 062686 від 06.12.2019 року складено з порушенням вимог закону та є неналежним доказом. Інші матеріали доказів вини водія не містять. Протокол складено о 18 годині 10 хв., в той час коли водій ОСОБА_3 взагалі ще не був опитаний ( пояснення у нього відбирали з 18.30 до 18.45). Окрім того, в протоколі вказано, що були пошкоджені транспортні засоби, а ст.124 КУпАП містить примітку: особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Ні ОСОБА_1 , ні велосипедистка про зіткнення до поліції не повідомляли та не викликали для оформлення ДТП, що надає право водієві вирішити питання про усунення будь-якої майнової шкоди разом із іншим учасником ДТП. Крім того, процедура огляду на стан сп`яніння була проведена із процесуальними порушеннями, протокол складено всупереч вимогам закону. Акт огляду в установленій інструкцією формі складений не був, а роздрукований результат технічного засобу не є актом огляду, оскільки не містить встановлених діючою Інструкцією вимог, та одночасно позбавляє водія зафіксувати письмово його незгоду з результатами. Наведені факти є також порушенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Акт огляду водію ОСОБА_3 вручений не був. В протоколі про адміністративне правопорушення результати огляду не вказані. Підстави для проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці поліцейським ніде не вказано. З відеозапису, долученому до матеріалів справи вбачається, що порядок проведення огляду та право на огляд в медичному закладі поліцейський не роз`яснив. Відеозапис не містить взагалі питання поліцейського до водія про його згоду чи незгоду на огляд на місці та з його результатами, відеозапис перервано після останнього застосування технічного засобу.Таким чином, пропонуючи проведення огляду на стан сп`яніння працівник поліції не визначився з метою огляду, що свідчить про відсутність достатніх даних щодо обґрунтованості такої підозри. Також зазначає, що після проходження огляду на місці зупинки ОСОБА_1 наполягав на проходження огляду у закладі охорони здоров`я, однак це було проігноровано працівником поліції, що є грубим порушення процедури огляду. Враховуючи викладене, просить скасувати постанову районного суду, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП. В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причина неявки суду невідома. Справа розглядається за участю адвоката Трояна В.М. по наявним в ній матеріалам в межах апеляційної скарги. Заслухавши в судовому засіданні захисника-адвоката Трояна В.М., який підтримав апеляційну скаргу та просив постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним. Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст.252 КУпАП, оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення має ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 пояснив, що їхав зі сторони центру м. Гуляйполе по вул. Шевченко до райвідділу, проїхав пішохідний перехід, пропустив жінку, а потім чоловіка, почав рухатись та зачепив заднє колесо велосипеду, яким керувала ОСОБА_2 , жінка впала, він відтягнув велосипед, приїхала поліція, йому надали технічний засіб, він дунув, на нього почали кричати, що не туди дує, потім був застосований другий мундштук технічного засобу, показували йому результати, приїхав його брат та забрав автомобіль, вони шукали потерпілу жінку, коли її знайшли, то вона повідомила, що забила коліно при падінні з велосипеду, вона пояснювала, що змінила напрямок руху. Протокол огляду пошкоджень транспортних засобів: його автомобіля чи велосипеда не складався. Зазначив, що не бачив велосипедиста, що рухався по головній дорозі, визнає, що зачепив велосипед на перехресті, автомобіль прокотився і він зупинив його на головній дорозі, жінка з велосипеда впала, хто викликав поліцію, він не знає, те, що він вживав алкогольні напої, не відповідає дійсності, його не зрозуміли, він казав працівникам поліції, що міг би випити 150 гр. горілки, він не читав пояснення, яке підписав, так як поспішав, тому й не прочитав пояснення, не захотів з ними ознайомлюватись. Потерпіла була разом з працівниками поліції, працівники поліції хотіли забрати ключі запалення автомобіля, хотіли викликати евакуатор, він не наполягав на поїздці до лікарні на огляд, не став сперечатись. Під час апеляційного розгляду захисник-адвокат Троян В.М. просив суд закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, пояснивши, що незважаючи на визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП є неналежним доказом, так як останній складено працівником поліції з порушеннями вимог Інструкції: не зазначено свідків та потерпілих, поліція була викликана свідком, а не потерпілою та ОСОБА_1 , транспортні засоби: автомобіль та велосипед були прибрані з місця зіткнення, а схема, долучена до протоколу, не містить зазначення точного місця зіткнення транспортних засобів. Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є також неналежним доказом, так як не містить посилання на ознаки алкогольного сп`яніння та показання технічного приладу, що є підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, огляд на місці проводився з порушеннями, не проведено медичний огляд в лікарні, на чому наполягав ОСОБА_1 . Разом з цим, доводи, заявлені ОСОБА_1 в суді першої інстанції та адвокатом Трояном В.М. під час апеляційного розгляду на захист ОСОБА_1 спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи. Так, з матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №062685 від 06 грудня 2019 року, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився, йому роз`ясненні права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, і ст.268 КУпАП, його копію отримав, що засвідчив своїм особистим підписом (а.с.5); роздруківкою результатів приладу «Драгер», відповідно до якої ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Драгер», та результат тестування склав 1,79 проміле; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підтвердили наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а також факт його проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», його результати (а.с.10-11); відеозаписом, який міститься на доданому до матеріалів справи оптичному носії DVD-R, на якому зафіксовані обставини події від 06.12.2019 року. Підстав сумніватися в достовірності вказаних пояснень не встановлено. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №062686 від 06 грудня 2019 року, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився, йому роз`ясненні права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, і ст.268 КУпАП, його копію отримав, що засвідчив своїм особистим підписом (а.с.5); схемі місця ДТП від 06 грудня 2019 року (а.с.7), в якій відображене місце розташування транспортних засобів після ДТП; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 (а.с.8). Більш того, в своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що 06.12.2019 року близько 13 години він на машині свого брата ОСОБА_7 приїхав до своїх друзів в м. Гуляйполе, щоб відсвяткувати свято, на протязі останнього часу в період з 13 години він вжив 150 грам горілки, після чого сів за кермо вищевказаного автомобіля та попрямував до місця свого проживання. Рухаючись по другорядній дорозі по вулиці Шевченка на перехресті з вулицею Соборною не помітив, як жінка на велосипеді рухалась по головній дорозі, скоїв з нею зіткнення. Після чого за декілька метрів зупинив автомобіль та підійшов до жінки, запропонувавши їй допомогу, від якої вона відмовилась. В своїх письмових поясненнях потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що вона їхала по головній дорозі по вулиці Соборній в м. Гуляйполе. На перехресті з вулицею Шевченко з другорядної дороги виїхав автомобіль та вчинив зіткнення з нею. Вона впала на асфальтне покриття та забила коліно. Свідок ОСОБА_6 в своїх письмових поясненнях зазначив, що 06.12.2019 року знаходячись біля магазину по вулиці Соборній став свідком, як невідома жінка на велосипеді рухалась по вулиці Соборній, в цей час з вулиці Шевченко рухався автомобіль та скоїв наїзд на жінку. На час зіткнення жодної спроби гальмування автомобіля не помітив. Після зіткнення автомобіль проїхав ще кілька десятків метрів та зупинився. Водій автомобіля підійшов до жінки та намагався забрати велосипед з проїзної частини. Він зателефонував в поліцію. Перевіривши пояснення водія ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_6 у сукупності з іншими матеріалами справи, вважаю, що обставини зазначені водієм, потерпілою та свідком, у тому числі місце зіткнення транспортних засобів, пошкодження автомобіля, об`єктивно підтверджуються схемою місця ДТП. З вказаного вбачається, що суд першої інстанції дав правильну оцінку всім наявним доказам у справі, та належним чином мотивував у постанові свої висновки. Вказані висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до пункту 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Тобто, при керуванні транспортним засобом водій зобов`язаний надати дорогу транспортним засобам, які рухаються по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки у судовому засіданні суд дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП. Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких суттєвих порушень допущених при їх складанні не встановлено. Протоколи про адміністративне правопорушення серії ОБ №062685 від 06 грудня 2019 року та ОБ №062686 від 06 грудня 2019 року відносно ОСОБА_1 , містять всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року. З зазначеними протоколами ОСОБА_1 був ознайомлений, йому роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що він засвідчив особистим підписом. Посилання апелянта на те, що протоколи не можуть бути визнані належними доказами у розумінні ст.251 КУпАП, спростовуються наданими матеріалами. В протоколах докладно викладена суть адміністративних правопорушень, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дані правопорушення, та інші необхідні відомості. Будь-які виправлення в протоколах відсутні. А відсутність в протоколі деяких ознак сп`яніння та даних про свідків не можуть свідчити про невідповідність протоколу вимогам закону. Більш того, наданими апеляційному суду матеріалами підтверджується вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, проте відсутні будь-які докази на підтвердження посилань сторони захисту щодо того, що ОСОБА_1 не був згодний з результатом огляду на місці зупинки та наполягав на проходженні огляду у закладі охорони здоров`я. Не були надані такі докази стороною захисту і під час апеляційного розгляду справи. Зазначені захисником обставини не були підтверджені під час апеляційного розгляду, натомість сторони також наділені повноваженнями збирати докази на підтвердження тих або інших обставин. Таким чином, доводи апеляційної скарги про невідповідність протоколу вимогам Закону та порушення працівниками поліції вимог Інструкції при його складанні, є необґрунтованими. Крім того, зауважень до протоколів від ОСОБА_1 не надійшло, він власноруч розписався в протоколах, з результатом огляду був згоден. Також не надходило від останнього будь-яких зауважень під час огляду на стан сп`яніння. Огляд проводився у присутності двох свідків. Свою згоду з результатами огляду ОСОБА_1 надав і розписавшись на роздруківки результатів приладу «Драгер». Доводи апелянта про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є інформативним, оскільки він не містить згоду чи незгоду ОСОБА_1 на огляд на місці зупинки, а також пропозиції працівників поліції пройти додатковий огляд у закладі охорони здоров`я, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи і без відеозапису достатньо доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. А посилання захисника на відсутність в матеріалах справи акту огляду, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції, не спростовує висновків суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, порушення, на які звертав увагу захисник в апеляційній скарзі, є суто формальними, які не можуть слугувати підставою для скасування правильного по суті рішення, до того ж ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, тобто фактичні обставини справи не оскаржував взагалі. Отже, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та відповідають фактичним обставинам справи. Суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази є допустимими, достовірними, належними і достатніми для висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому правопорушень. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував ступінь тяжкості вчинених правопорушень, особу порушника та наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, жодним чином правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника-адвоката Трояна В.М. залишити без задоволення. Постанову судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22 січня 2020 року, якою до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, залишити без змін. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.А. Фомін Дата документу Справа № 315/1551/19

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»