Постанова КАС ВС № 808/862/13-а

ПОСТАНОВА Іменем України 19 травня 2020 року Київ справа №808/862/13-а адміністративне провадження №К/9901/19691/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Хохуляка В.В., суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2016 (суддя - Сіпака А.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 (головуючий суддя - Божко Л.А., судді: Лукманова О.М. Прокопчук Т.С.) у справі № 808/862/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень, - встановив: Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (далі - ПАТ «Мотор Січ») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі) від 20.09.2012 №0000700025 та №0000690025. Позов мотивовано тим, що обґрунтовуючи зроблені під час перевірки висновки щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого митному органу при імпорті з характером угоди « 84», відповідач посилається на відсутність факту придбання майна у зв`язку з відсутністю грошових розрахунків між відправниками такого майна та підприємством. Однак, отримане за ВДМ майно поставлене підприємству в обмін на раніше експортовані запасні частини, що зняті в результаті здійснення ремонту. Згідно умов контрактів, зняті в процесі ремонту запасні частини переходять у власність ПАТ «Мотор Січ». Отримане у власність майно пов`язано з виробничим процесом та використовується у подальшій господарській діяльності, у зв`язку з чим, ПДВ, сплачений митному органу під час його розмитнення повинен включатись до складу податкового кредиту. Підприємством виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв`язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку - належним чином оформлені ВМД, що в повній мірі відповідає положенням Податкового кодексу України, що визначають спеціальні правила справляння такого податку у разі здійснення операції з імпорту. Щодо обов`язку платника податку відображати в своїй податковій звітності неузгоджені результати проведеної податкової перевірки, вказує на ту обставину, що за податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за наслідками складання попередніх актів перевірок, є прийняті судові рішення, що набрали законної сили про визнання їх протиправними. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016, позов задоволено. Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі оскаржила їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити позов. Так, в обґрунтування своїх доводів СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі зазначає, що виходячи з положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на податковий кредит виникає у разі придбання або виготовлення товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності. З первинних документів та обставин вбачається, що контрагенти ПАТ «Мотор Січ» не виготовляли імпортований товар. Також, при перевірці відсутні угоди купівлі-продажу отриманої продукції, що в свою чергу спростовує факт придбання. Крім того, відповідач зазначив, що невідображення в податковій звітності результатів попередніх перевірок, призвело до завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 податкової декларації за липень 2012 року) у розмірі 21 218 749,00 грн. В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «Мотор Січ» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено камеральну перевірку ПАТ «Мотор Січ», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2012 року. За результатами перевірки складено акт від 06.09.2012 № 339/25-0/14307794, в якому відображено висновок про порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, п.2 Розділу XI «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 за №1490/20228, що призвело до завищення АТ «Мотор Січ» заявленої за липень 2012 року суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 354 620,00 грн.; абз. "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, п.п.4.6.7 п.п.4.6 п.4 Розділу 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 за №1490/ 2022818935 , що призвело до завищення АТ «Мотор Січ» залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) податкової декларації за липень 2012 року у сумі 21 218 749,00 грн. На підставі названого акту перевірки, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000700025 від 20.09.2012, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012 року у розмірі 354 620,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 177 310,00 грн.; № 0000690025 від 20.09.2012, згідно з яким зменшено залишок від`ємного значення ПДВ за липень 2012 року у розмірі 21 218 749,00 грн. В обґрунтування своєї позиції щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ контролюючий орган посилається на те, що ПАТ «Мотор Січ» безпідставно включило до податкового кредиту за липень 2012 року податок на додану вартість в розмірі 354 620,00 грн., сплачений митним органам при ввезенні на митну територію України обладнання (частин до авіадвигунів) за характером угоди « 84», оскільки з первинних документів вбачається, що контрагенти ПАТ «Мотор Січ» не виготовляли імпортований товар, відсутні угоди купівлі - продажу отриманої продукції, що в свою чергу спростовує факт придбання. Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, в травні 2012 року підприємством були розмитнені товарно-матеріальні цінності в режимі «імпорт» та оформлено ВМД типу ІМ-40, в яких у графі 24 «Характер угоди» зазначено код « 84-інші випадки», а саме: № 112010000/2012/002041 - Продукти переробки: Авіаційні двигуни турбогвинтові ГТД-350, призначені для гелікоптерів легкого класу цивільної авіації Ми-2, поставлені АО «Кутаисский авиационно-технический завод», Грузія, на виконання умов контракту №У- РСО/АДПМ/РК-01 від 27.03.2012 в результаті виконання робіт з капітального ремонту авіаційних двигунів, що підтверджено актом виконаних робіт до контракту від 06.08.2012. Отже Позивачем, як замовником, були придбані послуги з капітального ремонту авіаційних двигунів. № 112010000/2012/002031 - Регулятор моделі АХБ-1.15-80-0-В - Цифровий блок управління для токарного автомата моделі МАСИА-МАХ-Зб, поставлений СОТІШССЮКЕЗ МЕСАМСАБ МИРЕМ БА, Іспанія, на виконання таким нерезидентом-постачальником умов контракту на поставку продукції №1323/658-111-224- Е8724(КГО) від 28.07.2011р. в результаті здійснення гарантійної заміни раніше поставленого дефектного товару, що підтверджено Доповненням № 2 від 14.06.2012 до контракту №1323/658-І11-224-Е8724(ЕТВ) від 28.07.2011. Отже, Позивачем в межах договору шляхом гарантійної заміни, здійсненої нерезидентом, був придбаний товар належної якості. № 112010000/2012/002018 - Частини до турбовального авіадвигуна ТВЗ -117ВМ, які знято в процесі ремонту з авіадвигунів ТВЗ-117ВМ в неробочому стані (дефектований електронний регулятор двигуна ЄРД-ЗВМ), поставлені Компанією ЗАТ «Улан -Удэнский Авиационный завод», РФ, зняті Позивачем на виконання умов договору № 1323/658-Е10- 270-ІШ643(ВТД) від 04.10.2010 в результаті здійснення ремонту шляхом заміни, що підтверджено Рекламаційним актом №2 від 11.05.2012 та листом нерезидента №041-18/02-1312 від 10.07.2012 і Позивача №ЕРО/6-23191 від 26.06.2012. Отже Позивачем, як продавцем авіаційних двигунів, була виконана гарантійна заміна бракованого товару, який надійшов у його власність. № 112010000/2012/001930 - Частина до газотурбінної установки ГТЭ-6/6,3 М1УХЛІ: коммутатор Х065.280.000, поставлені Компанією ЗАО «Енерго-Сервис», РФ, на виконання умов договору №1323/658-Е10-401-ІШ643(ВТД) від 01.01.2011 в результаті здійснення ремонту (відновлення) ГТЭ шляхом заміни, що підтверджено Рекламаційним актом № 6 від 05.08.2011 і доповненням №1 до рекламаційного акту від 21.06.2012. Отже Позивачем, як виконавцем робіт з ремонту (відновлення) газотурбінної установки, був виконаний ремонт шляхом заміни дефектованих запасних частин газотурбінної установки, які надійшли у його власність. Згідно з пунктом 198.3 статті198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку». Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власнику, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення на митну територію України товарів у митному режимі «імпорт» або «реімпорт». Судами встановлено, що при імпорті за 84 характером угоди відбувається саме придбання Позивачем ТМЦ, оскільки приписами зовнішньоекономічних договорів визначено особливості і обов`язок виконання продавцем (в одних контрактах - АТ «Мотор Січ», в інших - нерезидент) гарантійних зобов`язань щодо реалізованого товару, недоліки якого та його складових частин (частини авіаційних двигунів, газотурбінної установки, токарного автомату) було виявлено покупцем (нерезидентом/Позивачем) в ході експлуатації за цільовим призначенням. Виконання таких гарантійних зобов`язань викликало необхідність здійснення продавцем (Позивачем/нерезидентом), ремонту товару шляхом його обміну на якісний товар (його якісні частини) того ж виду та призначення. Такий якісний товар (його якісні частини), в обмін на непридатний, переходить у власність покупця (нерезидента/Позивача), знов таки відповідно до виконання сторонами договору гарантійних зобов`язань за зовнішньоекономічним договором. В процесі виконання АТ «Мотор Січ» таких зовнішньоекономічних договорів в частині покладених на нього гарантійних зобов`язань, він саме придбаває у нерезидента раніше реалізовані йому та на сьогодні зняті ТМЦ, що вийшли з ладу з одночасним переданням у власність нерезидента, в обмін, нові, такі самі ТМЦ, тобто відбувається гарантійна заміна одних ТМЦ на інші. Також, в рамках періоду, що перевірявся, Позивачем при імпорті за 84 характером угоди придбавалося у нерезидента майно як заміна раніше поставленого нерезидентом бракованого товару, а також послуги з капітального ремонту майна, що належить Позивачу в рамках укладеного зовнішньоекономічного контракту. Оформлення ВМД здійснювалось у зв`язку з реалізацією підприємством своєї господарської компетенції (по-перше, виконання гарантійних зобов`язань, вартість яких включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія; по-друге, виконання нерезидентом гарантійних зобов`язань з приводу обміну придбаного Позивачем бракованого товару за наслідками застосування Позивачем рекламаційно-претензійної роботи, що також є складовою частиною господарської діяльності підприємства; по-третє, придбання у нерезидента послуг з капітального ремонту майна, що належить Позивачу), то факт використання імпортованих товарів в господарській діяльності підтверджено належними і допустимими доказами, наданими Позивачем (контрактом, рекламаційними актами, прибутковими ордерами, ВМД). Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій правомірно встановлено, що підприємством виконані основні умови відображення податкового кредиту при здійсненні операції з імпорту: наявний зв`язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку - належним чином оформлені ВМД. Підставою для висновку щодо завищення позивачем залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду стало невідображення в податковій декларації результатів попередніх перевірок, а саме: акт № 407/08-02/14307794 від 17.12.2010 за період перевірки - вересень 2010 року; акт №7/08-02/14307794 від 18.01.2011 за період перевірки - жовтень 2010 року; акт № 25 /08- 02/14307794 від 21.02.2011, за період перевірки - листопад 2010 року; акт №80/08- 02/14307794 від 27.05.2011, за період перевірки - лютий 2011 року; акт № 130/08-02/14307794 від 05.08.2011., за період перевірки - 01.03.2009 по 30.04.2011; акт 205/08-02/14307794 від 20.12.2011, за період перевірки - лютий 2009 по січень 2011; акт №18/08-02/14307794 від 12.01.2012 за період перевірки 01.05.2008 по 31.08.2011; акт №208/25-2/14307794 від 06.07.2012 за період перевірки - квітень 2012 року. Податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі зазначених актів перевірок, були оскаржені в адміністративному, а вподальшому в судовому порядку, а саме: акт № 407/08-02/14307794 від 17.12.2010, за яким Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи № 2а-0870/4785/11 розглядалась правомірність прийняття ППР від 30.12.2010 №0001550802/0. 07.11.2011 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судому, залишено в силі (22.03.2012 набрало законної сили). 08.08.2013 Вищий адміністративний суд України залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій; акт №7/08-02/14307794 від 18.01.2011, за яким Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи № 2а-0870/5395/11 розглядається правомірність прийняття ППР від 19.04.2011 №0000860802 і №0000870802. 17.10.2012 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судому, залишено в силі (11.03.2014 набрало законної сили); акт № 25 /08-02/14307794 від 21.02.2011, за яким Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи № 2а-0870/6318/11 розглядалась правомірність прийняття ППР від 12.03.2011 № 0000610802 і №0000620802. 14.12.2011 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судому, залишено в силі (03.04.2011 набрало законної сили). 26.06.2013 Вищий адміністративний суд України залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій; акт № 130/08-02/14307794 від 05.08.2011, за яким Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи № 2а-0870/8700/11 розглядалось правомірність прийняття ППР від 22.09.2011 №0001840802 і №0001830802. 16.11.2011 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, залишено в силі (29.03.2012 набрало законної сили). 29.10.2013 Вищий адміністративний суд України залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій; акт № 205/08-02/14307794, за яким розглядається в рамках адміністративної справи № 0870/2553/12 Запорізьким адміністративним судом правомірність прийняття ППР від 06.01.2012 № 0000100802, №0000110802. 11.06.2012 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, залишено в силі (06.12.2012 набрало законної сили). 04.06.2013 Вищий адміністративний суд України залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій. акт № 18/08-02/14307794, за яким розглядається в рамках адміністративної справи № 0870/3890/12 Запорізьким адміністративним судом правомірність прийняття ППР від 30.01.2012 № ППР №0000300802, 0000320801, 0000340802. 17.08.2012 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, залишено в силі (11.12.2012 набрало законної сили). Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31.01.2014 відмовив податковому органові у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій залишивши їх таким чином без змін. акт № 208/25-02/14307794, за яким розглядається в рамках адміністративної справи № 0870/10493/12 Запорізьким адміністративним судом правомірність прийняття ППР від 19.07.2012 № 0000450025. 16.01.2013 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, залишено в силі (24.09.2013 набрало законної сили). Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.11.2013 року відмовив податковому органові у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій залишивши їх таким чином без змін. Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відповідно до частини п`ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Враховуючи викладене, є вірним висновок судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зменшення ТОВ «Мотор Січ» розміру від`ємного значення суми ПДВ на суму 21 218 749,00 грн. у зв`язку із невідображенням в податковій декларації результатів попередніх перевірок, оскільки як встановлено судами всі податкові повідомлення - рішення, які були прийняті за результатами проведених перевірок, були оскаржені в судовому порядку, а отже податкові зобов`язання вважалися неузгодженими та не повинні відображатися в податкових деклараціях. Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін. З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - постановив: Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... В.В. Хохуляк Л.І. Бившева Т.М. Шипуліна , Судді Верховного Суду