Ухвала КГС ВС № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012

УХВАЛА 21 травня 2020 року м. Київ Справа № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О. розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. (головуючого), Доманської М. Л., Остапенка О. М. та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 у складі судді Пасько М. В. у справі № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агама-Трейд" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: 04.03.2020 вперше надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційна скарга від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 у справі № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Катеринчук Л. Й., Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2020. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2019 вищезазначену касаційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме - подання суду доказів сплати судового збору у сумі 7 684,00 та для виконання вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України зазначити підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). 31.03.2020 до Верховного Суду надійшов лист скаржника щодо виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху із оригіналом платіжного доручення про сплату судового збору та уточнюючою касаційною скаргою. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020. Перевіривши подані скаржником на виконання ухвали від 13.03.2020 матеріали, Верховний Суд дійшов висновку, що недоліки касаційної скарги в повному обсязі не усунуто. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2020 касаційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 у справі № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 повернуто скаржнику. 19.05.2020 ГУ ДПС у м. Києві повторно звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 у справі № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.05.2020. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. У підпункті 10 пункту 2 частини другої статті 4 вказаного Закону визначено, що за заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом справляється судовий збір у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 7 684,00 грн (200 % х (1 921,00 х 2)). Проте, скаржником надано платіжне доручення № 629 від 03.03.2020, згідно якого сплачено судовий збір у розмірі 7 048, 00 грн., а не 7 684, 00 грн., як зазначено в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2019 про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві без руху. Тож, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник має доплатити судовий збір у розмірі 636,00 грн. Крім того, згідно із частиною першою статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Частиною третьою статті 288 ГПК України встановлено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ГУ ДПС у м. Києві оскаржує постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 у справі № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012. Повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складено 19.02.2020. Таким чином, останнім днем строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у даній справі є 10.03.2020. Проте, при повторній подачі касаційної скарги скаржником не було додано обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. При цьому, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази. Поряд з цим, 08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Абзацом другим частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі касатор в якості підстави оскарження судових рішень попередніх інстанцій посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Відповідно до частин другої та п`ятої статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановлюється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Враховуючи наведене, касаційна скарга ГУ ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 у справі № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме - надати суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, надати докази доплати судового збору у розмірі 636,00 грн. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 у справі № 28/179-б-49/52-б-15/173-2012 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, але не менше ніж до закінчення карантину.

3. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду О. О. Банасько