Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/8200/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5253/20 Справа № 214/8200/18 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2020 року м.Кривий Ріг Справа № 214/8200/18 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М. секретар судового засідання - Євтодій К.С. сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Просто", розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2020 року, яке ухвалене суддею Ткаченком А.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 24 лютого 2020 року, - В С Т А Н О В И В : У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (надалі ТОВ «Авто Просто») про захист прав споживача, визнання договору та повернення коштів. Позовна заява обґрунтована тим, що 17.08.2018 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №800113 про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товару в групі. За умовами договору відповідач за винагороду зобов`язується забезпечити придбання автомобіля позивачем в рахунок об`єднаних періодичних платежів, а позивач зобов`язується сплатити загальну кількість платежів, необхідних для повної оплати поточної ціни автомобіля та винагороду товариству. Позивач вважає, що укладений між сторонами договір, з відповідними Додатками до нього, повинен бути визнаний судом недійсним на підставі положень ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки не містить всіх істотних умов, зокрема щодо марки та моделі автомобіля, та порушує його права, як споживача. Просив суд визнати недійсним договір №800113 про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товару в групі від 17.08.2018 року, та зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені по договору №800113 про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товару в групі від 17.08.2018 року в сумі 28070, 66 гривень, та 5000 грн. понесених витрат на правову допомогу. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки суд у рішенні посилається на хибні доводи відповідача. На думку позивача, суд не надав належної оцінки його доводам та не співставив фактичні обставини спірних правовідносин з приписами ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЦК України щодо недійсності правочинів. Зокрема, позивач вважає, що оспорюваний договір укладено з використанням нечесної підприємницької практики, містить у собі несправедливі умови та не містить всіх істотних умов договору, про що він зазначив у позовній заяві, однак суд першої інстанції не надав належної оцінки його позовним вимогам. Крім того, позивач наполягає на тому, що договір не містить умов щодо погодження марки та моделі автомобіля, на підтвердження чого він надав свій примірник договору. Позивач зазначає, що обидва примірники договору заповнював представник відповідача, а він лише ставив підпис, у зв`язку з чим йому не відомо яким чином у примірнику відповідача зазначено про намір придбати автомобіль марки «Лада 4х4», адже при укладенні договору мова йшла про придбання зовсім іншого автомобіля. На переконання позивача, дані щодо марки автомобіля були внесені до договору вже після його укладення, що є порушенням норм ЦК України щодо дійсності правочину, що підтверджується відсутністю у примірнику позивача погодженої марки та моделі автомобіля. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ТОВ «Авто Просто» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася і про причини своєї неявки суд не повідомила, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи. 15 травня 2020 року від представника відповідача ТОВ «Авто Просто» надійшло клопотання про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції з Дарницьким районним судом міста Києва, яке залишено колегією суддів без задоволення, у зв`язку з подачею такого клопотання з порушенням строків та порядку, визначеного статтею 212 ЦПК України (заява надійшла до суду пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання та заявником не надано суду відомості щодо направлення копії цієї заяви іншим учасникам справи), а також відсутністю у Дарницького районного суду міста Києва технічної можливості проведення даного судового засідання (зали судових засідань зайняті та в них проводиться розгляд судових засідань у режимі відеоконференції з іншими судами, які призначено у порядку та строки визначені ЦПК України) Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що 17.08.2018 року ОСОБА_1 подав ТОВ «Авто Просто» заяву про намір укласти договір про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) «Lada 4x4» у групі через систему АвтоФонд, в якій ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом, що він ознайомився з внутрішніми правилами надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів (автомобілів) у групах ТОВ «Авто Просто», йому надано інформацію про суть фінансової послуги, що пропонується за цим договором, із зазначенням вартості цієї послуги для учасника групи, про порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги за договором, та правові наслідки і порядок здійснення розрахунків внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги. ТОВ «Авто Просто» повідомило його про механізми захисту фінансовою установою прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги, повідомлено реквізити Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також реквізити органів з питань захисту прав споживачів (а.с.38). 17.08.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто» було укладено договір № 800113 «Про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі», відповідно до умов розділу 1 статті 1 якого предметом договору є надання учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи через систему «АвтоФонд». Договір укладається шляхом його підписання та підписанням додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору. «Авто Просто» є товариством, що надає фінансову послугу з адміністрування фінансових активів для придбання автомобілів учасниками через систему придбання у групах «АвтоФонд». « ІНФОРМАЦІЯ_1 » забезпечує придбання автомобіля за рахунок об`єднаних грошових коштів учасників на умовах договору та у відповідності до внутрішніх правил за умови виконання учасником всіх зобов`язань, передбачених договором про адміністрування. Своїм підписом позивач підтвердив, що він ознайомився з внутрішніми правилами надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах ТОВ «Авто Просто», терміни, визначення, умови внутрішніх правил йому зрозумілі. Також, своїм підписом позивач підтвердив, що він: 1) отримав усі конкретно викладені пояснення від представника ТОВ «Авто Просто», проінформований про всі можливі витрати у зв`язку із укладенням даного договору, уважно прочитав та зрозумів договір та додатки до нього; 2) ознайомився і погодився з умовами договору, підтвердив свої права та обов`язки за договором, здатність набувати права та обов`язки за договором, умови договору йому зрозумілі та він вважає їх справедливими по відношенню до себе; 3) отримав від відповідача інформацію зазначену в ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, до укладення договору; 4) самостійно, свідомо, без нав`язування з боку відповідача обрав фінансову послугу , що надається даним договором (а.с. 7-11, 33-37). Згідно умов Додатку № 1 до договору № 800113 позивачем погоджено марку автомобіля та його модель, а також поточну ціну автомобіля, а саме: транспортний засіб «Lada 4х4», вартістю 326472,00 грн. Зобов`язався сплатити винагороду за послуги, пов`язані з включенням договору до системи «АвтоФонд» та формуванням групи у % + ПДВ у розмірі 15670,66 грн., періодичний платіж у % - 0,8333, щомісячна винагорода у % - 0,415+ПДВ; винагороду за послуги, пов`язані з передачею автомобіля учаснику у % - 3,00+ПДВ (а.с. 39). Відповідно до умов Додатку № 2 договору № 800113 позивач, як учасник, зобов`язався протягом строку дії договору належним чином та у встановлений договором строк виконати усі зобов`язання зі сплати періодичних платежів разом із щомісячною винагородою товариству, учасник має право на сплату 50 % від розміру щомісячної винагороди у складі кожного сплаченого авансового платежу (а.с. 12 оборот). 17.08.2018 року ОСОБА_1 подав ТОВ «АТ Сервіс» заяву в якій повідомив, що він уклав з ТОВ «Авто Просто» договір про адміністрування №800113 від 17.08.2018 року на придбання автомобіля «Lada 4х4» (а.с.40). На виконання умов договору №800113, позивач 17.08.2018 року сплатив 15670,66 грн. винагороди за послуги, пов`язані з включенням договору до системи «АвтоФонд» та формуванням групи (а.с.13). В подальшому позивач сплатив періодичні платежі (щомісячний платіж), а саме: 11.10.2018 року - в сумі 6200,00 грн., 19.09.2018 року - в сумі 6200,00 грн., 15.09.2018 року - в сумі 4593,31 грн., 15.10.2018 року - в сумі 4594,93 грн., що підтверджується копіями квитанцій, які наявні в матеріалах справи (а.с.14-16). Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача ОСОБА_1 на нечесну підприємницьку практику ТОВ «Авто Просто» та несправедливі умови договору не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Даний договір відповідає вимогам Закону України "Про захист прав споживачів", а тому правові підстави для його визнання недійсним, що передбачені статтями 203та 215 Цивільного кодексу України, відсутні. Позивач не довів, що умови оспорюваної угоди та додатки до неї призводять до дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, не відповідають умовам ринку, обраному порядку придбання автомобіля, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги є недоведеними та необгрутнованими. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно з частиною першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з частиною першою статті 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України). Стаття 19 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. За приписами частин першої, другої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Пунктом 7 частини третьої зазначеної статті встановлено, що забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Відповідно до статті 19 спірної угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Авто Просто», підписання останньої та додатків до неї є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами та їх згоди з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди й додатків до неї. Учасник підтверджує, що ТОВ «Авто Просто» надало інформацію про суть фінансової послуги, що пропонується за цим договором, із зазначенням вартості цієї послуги для учасника групи, повідомило про порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги за договором, про правові наслідки та порядок здійснення розрахунків. Учасник заявляє, що отримав всі коректно викладені пояснення від представника ТОВ «Авто Просто», проінформований про всі можливі витрати у зв`язку із укладенням договору, уважно прочитав та зрозумів угоду та додатки до неї, що засвідчив своїм підписом. Позивач погодився з умовами угоди, підписавши її та вчиняючи дії на її виконання. Тобто, позивач був належним чином ознайомлений з усіма умовами договору та погодився на них, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Згідно матеріалів справи, ТОВ «Авто Просто» зареєстровано у державному реєстрі фінансових установ згідно з вимогами закону та отримало ліцензію на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах» у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринку фінансових послуг, а 15 січня 2013 року відповідачу видано ліцензію на здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах Спірний договір було укладено 17.08.2018 року, тоді як відповідач з 15 січня 2013 року здійснює свою діяльність на підставі ліцензії, у зв`язку з чим колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо ведення відповідачем господарської діяльності з використанням нечесної підприємницької практики та введення позивача в оману при укладенні договору. Не може погодитись колегія суддів й з доводами апеляційної скарги про те, що умови спірного договору, укладеного з ТОВ «Авто Просто» є несправедливими по відношенню до позивача ОСОБА_1 , оскільки всупереч принципу добросовісності цивільних відносин, створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду позивача, з огляду на таке. Поняття «несправедливі умови договору» закріплене в частині другій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу. За вказаної норми умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті3, частини третьої статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві. Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 Закону є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2-4); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13). Судом встановлено, що ОСОБА_1 , після ознайомлення з умовами договору, протягом 14 днів з дня його підписання не звернувся до ТОВ «Авто Просто» з вимогою про його розірвання та погодився із запропонованими умовами. З огляду на це, не вбачається наявність істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін договору №800113 від 18.08.2018 року, оскільки умови договору визначені з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Позивач мав можливість на власний розсуд приймати чи не приймати ці умови, виходячи із принципу свободи договору, закріпленого в ст. 627 ЦК України. Посилання позивача на порушення положень ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, так як ОСОБА_1 письмовою заявою підтвердив, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника ТОВ «Авто Просто», уважно прочитав та зрозумів договір та додатки до нього, що підтверджується його підписом в оспорюваному договорі. Що стосується доводів позивача про те, що в спірному договорі відсутня інформація про марку та модель автомобіля, є безпідставними, оскільки предметом договору, укладеного між сторонами є не купівля-продаж автомобіля, а надання Учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи через систему «Автофонд». При цьому, в Додатку №1 до договору №800113, який залучений до заперечення до позову, і який підписано позивачем ОСОБА_1 , міститься інформація про марку автомобіля (а.с.39). Крім того, ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2019 року було витребувано оригінал договору №800113 від 17.08.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто», та Додаток №1, в якому також міститься інформація про марку автомобіля, а саме «LADA 4x4» (а.с. НОМЕР_1 ), а доказів протилежного позивачем суду не надано. Враховуючи зазначене, підстави для визнання недійсним договору відсутні, оскільки сторони під час укладення оспорюваного договору з додатками погодили всі істотні умови, у тому числі щодо порядку, строків та визначення розмірів платежів, процедури отримання автомобіля учасником, такі умови викладені чітко і ясно, тоді як позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що під час укладення договору з ТОВ «Авто Просто» його введено в оману, не надавши інформацію про умови договору в повному обсязі, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.. Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 19 травня 2020 року. Головуючий: Судді: