Постанова 4816 № 585/4363/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2020 року м.Суми Справа №585/4363/19 Номер провадження 22-ц/816/1064/20 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Хвостика С. Г. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , третя особа - державний виконавець Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Воробйова Марина Михайлівна, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2020 року, ухвалене у складі судді Машини І.М., в Охтирському Роменському міськрайонному суді Сумської області, повний текст рішення виготовлено 26 лютого 2020 року, ї в с т а н о в и в: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа державний виконавець Роменського МВ ДВС, про звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумськоїх області від 11 травня 2011 року було зменшено розмір аліментів з 250 грн до 125 грн, які з нього стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , 2007 року народження, у зв`язку з неможливістю працювати, самостійно себе обслуговувати, потребою у сторонній допомозі та лікуванням після ДТП. З вересня 2018 року у зв`язку зі зміною законодавства, державний виконавець почав нараховувати аліменти не менше мінімального гарантованого розміру, а саме, не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначає, що він є інвалідом 3 групи з ураженням опорно-рухового апарату безстроково, у зв`язку з цим працювати не спроможний, отримує державну соціальну допомогу в розмірі 1497 грн, 50 % якої утримується на погашення заборгованості зі сплати аліментів, через що він позбавлений можливості лікуватися, повноцінно харчуватися, здійснювати реабілітаційні заходи, пов`язані з його хворобою. Також вказує, що окрім обов`язкових аліментних платежів в розмірі 125 грн, які визначені рішенням суду, він добровільно сплачував протягом 2015-2019 років додатково кошти на утримання дитини, однак державний виконавець не зарахував ці платежі на погашення загальної суми заборгованості. Посилаючись на вказані обставини, просить звільнити його від сплати заборгованості за аліментами станом на 30 вересня 2019 року за виконавчим листом №2-535/11. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2020 року у задоволенні позову було відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення судом обставин, які мають значення для справи, неправильне дослідження та оцінку доказів, неправильне визначення спірних правовідносин, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В доводах апеляційної скарги, які є аналогічними позовній заяві, зазначає, що суд з урахуванням конкретних обставин справи, вправі звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо виникла у зв`язку з тяжкою хворобою. У зв`язку з цим просить врахувати добровільну сплату ним додаткових платежів, інвалідність, неможливість працювати та отримувати інший дохід, окрім державної соціальної допомоги. Роменський МВ ДВС надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про безпідставність викладених в апеляційній скарзі вимог позивача та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 травня 2011 року зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_3 , 2007 року народження, з 250 грн до 125 грн щомісячно (а.с. 18-19). ОСОБА_1 здійснював добровільні перекази на користь ОСОБА_5 в рахунок аліментів (а.с. 24-74). З розрахунку заборгованості по аліментах вбачається, що станом на квітень 2020 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 8 112,50 грн (а.с. 203-204). ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи з ураженням ОРА безтерміново (а.с. 17), знаходиться на Д обліку в Роменські ЦРЛ (а.с. 82). Згідно з довідкою управління соціального захисту населення Роменської міської ради, ОСОБА_1 з 01 жовтня 2010 року довічно призначено державну соціальну допомогу як особі, яка не має права на пенсію та інваліду, за період з січня 2018 по грудень 2018 року він отримав дохід в розмірі 17 469 грн, за період з січня 2019 по червень 2019 року, загальна сума доходу за винятком аліментів склала 8 233,50 грн (а.с. 80-81). Постановою Сумського апеляційного суду від 22 липня 2019 року дії державного виконавця щодо нарахування аліментів у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку визнано правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 89-93). Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 відомості відсутні (а.с. 119). Постановою державного виконавця від 24 грудня 2019 року на транспортний засіб мотоцикл Mustang, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить боржнику ОСОБА_1 , накладено арешт у межах суми боргу по аліментам в розмірі 8 162, 5 грн (а.с. 118, 120). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів наявності у нього тяжкого захворювання, яке б могло бути серйозною підставою для звільнення його від сплати заборгованості по аліментах, по встановленій групі інвалідності він не має медичних протипоказань до працевлаштування на більш легкі види робіт, не пов`язані з тривалим перебуванням на ногах. Колегія суддів вважає, що суд дійшов правильних висновків, повно та всебічно з`ясувавши обставини, що мають значення для справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини. Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права. Згідно з частиною другою статті 197 Сімейного Кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення. У довідці МСЕК зазначено, що ОСОБА_1 протипоказана праця фізична важка та середньої важкості з тривалим перебуванням на ногах. Суд першої інстанції цілком правильно зазначив, що ОСОБА_1 здатен працювати на будь-яких роботах, які не пов`язані з тривалим перебуванням на ногах та які не пов`язані з тяжкою чи середньої тяжкості фізичною працею. Також судом було враховано те, що позивач не надав належних доказів щодо спроб пошуку відповідної роботи. Колегія суддів також зазначає, що ОСОБА_1 не надав суду доказів про наявність чи відсутність у нього будь-яких інших доходів, окрім державної соціальної допомоги, та витрат, які він здійснює на своє лікування. Крім того, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів є незначною, утворилася за період з вересня 2018 по квітень 2020 року та може бути погашена у випадку працевлаштування позивача на придатну для його стану здоров`я роботу, зважаючи на його молодий вік. Отже, суд першої інстанції належно оцінив надані сторонами докази та ухвалив рішення на основі повно і всебічно з`ясованих обставин справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування чи зміни ухваленого рішення, а тому її необхідно залишити без задоволення. Керуючись ст. ст. 367; 369, 374; 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: С.С. Ткачук Судді : О.Ю. Кононенко С.Г. Хвостик