Постанова 4857 № 140/3142/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3142/19 пров. № А/857/710/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Довгополова О.М., Ільчишин Н.В., з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року (прийняте у м. Луцьку суддею Сорокою Ю.Ю.; складене у повному обсязі 09 грудня 2019 року) в справі № 140/3142/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифрон» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Цифрон» (далі - ТОВ «Цифрон», Товариство) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило: - визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про включення ТОВ «Цифрон» до переліку ризикових платників податків; - зобов`язати Комісію ГУ ДФС у Волинській області виключити ТОВ «Цифрон» з переліку ризикових платників податків. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Комісія ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, протокольним рішенням внесла Товариство до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості на підставі підпункту 1.6 пункту 1 Критерії ризиковості платника податку. Проте Товариство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків, тому таке включення суперечить нормам чинного законодавства та є протиправним. Також, станом на цей час Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України, не затверджені будь-яким наказом ДФС України не зареєстровані в Міністерстві юстиції України. А тому рішення про включення Товариства до переліку суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості прийняте не у спосіб та не в порядку, встановленому законодавством; також воно не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до критеріїв ризиковості. Вказане рішення порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних, що створює додаткові перешкоди для здійснення господарських операцій, а також руйнує ділову репутацію Товариства перед контрагентами. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року позов задоволено. Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області), яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та без урахування всіх обставин справи. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що контролюючому органу згідно приписів підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 61, статті 71, підпункту 72.1.1. пункту 72.1 статті 72 та пунктів 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України (далі - ПК України) надано право здійснювати податковий контроль, за його результатами вносити інформацію до баз даних інформаційних систем та опрацьовувати її. Внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, а включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної є дискреційними повноваженнями податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів. Таким чином, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про наявнісь підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Від представника апелянта до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку з введенням на території України карантину через масове розповсюдженням коронавірусної інспекції. Порадившись, колегія суддів вирішила розглядати справи за відсутності представника апелянта, а у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи - відмовити, оскільки явка представника апелянта не визнана судом обов?язковою; крім того, такий представник не позбавлений права подачі до суду додаткових доказів, пояснень тощо у письмовій формі. У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не здійснювалося. Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав. Як встановлено судом, ТОВ «Цифрон» зареєстроване як юридична особа 05 жовтня 2018 року, а 01.11.2018 зареєстроване як платник податку на додану вартість. 23.08.2019 рішенням Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом засідання комісії № 95, ТОВ «Цифрон» включене до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок відповідно до абз. 6 пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості, зареєстрованих в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019. Надалі, в ЄРПН було зупинено реєстрацію податкових накладних за №№ 106, 107 від 23.08.2019, за №№ 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114 від 28.08.2019, № 117 від 05.09.2019, за №№ 118, 119, 120, 121, 122, 123 від 13.09.2019, за №№ 124, 125, 126, 127, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135 від 15.09.2019, за №№ 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 144 від 30.09.2019, за №№ 145, 146 від 09.10.2019, за № 147 від 11.10.2019, за №№ 148, 149, 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160 від 15.10.2019, за №№ 161, 1512 від 16.10.2019. Підставою для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних, у квитанціях вказано: відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податків. Підставою для віднесення ТОВ «Цифрон» до переліку ризикових платників податків слугував лист ГУ ДФС у Волинській області № 1071/03-20-07-03-11 від 23.08.2019 «Про включення до переліку ризикових» у якому зазначено, що на засіданні робочої групи 23.08.2019 розглянуто ТОВ «Мілк корпорейншн», за результатами аналізу якого встановлено реєстрацію податкових накладних на придбання автотранспортних засобів та казеїнату, походження яких не прослідковується. Надалі поставка ТМЦ здійснюється на адресу платників податків, які не забезпечені достатньою кількістю працюючих для здійснення господарських операцій, які передбачають значно більшого обсягу трудовитрат та не мають власних чи орендованих основних засобів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідне для виконання обсягу господарських операцій. За результатами обговорення, члени Робочої групи винсли пропозиції щодо надання інформації по ТОВ «Мілк корпорейшн» на розгляд Комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, для вирішення питання щодо включення даного суб`єкта господарювання до переліку ризикових платників. Вважаючи рішення Комісії щодо внесення Товариства до переліку ризикових платників податків незаконним, Товариство звернулось із цим адміністративним позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом засідання комісії № 95 від 23.08.2019, в частині: внесення до «Журналу ризикових платників податків» ІТС «Податковий блок», яким включено до переліку ризикових платників податків ІТС «Податковий блок» ТОВ «Цифрон» не обґрунтоване, не були враховані всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, не враховано права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому це рішення є незаконним, безпідставним, а отже таким, що піддягає скасуванню судом. Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов?язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України. Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України). За приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Статтею 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку. Відповідно до пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. А пунктом 74.3 статті 74 ПК України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Згідно з підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. Отже, дії контролюючого органу щодо внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податку є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу з виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України, по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення прав чи виникнення обов`язків, не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відтак, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №826/1902/15 та від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15. Віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної відноситься до дискреційних повноважень податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів. А при зупиненні реєстрації податкових накладних податковий орган лише пропонує платнику податків надати документи та пояснення за цими накладними з метою аналізу наявності негативної податкової інформації чи аналізу критеріїв ризикованості. Що стосується покликання позивача на настання для нього негативних наслідків у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних, апеляційний суд вважає такі необґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку, а віднесення платника податків до переліку ризикових є підставою для зупинення реєстрації складених ним податкових накладних. Разом з тим, чинним законодавством передбачена процедура реєстрації зупинених податкових накладних, а згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. Таким чином, внесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку ризикових платників податків не порушує його прав, оскільки безпосередньо не породжує правових наслідків для нього, а є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображення певної інформації бази даних контролюючого органу. При відсутності факту порушеного права чи інтересу платника податків (позивача) на стадії службової діяльності контролюючого органу щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, є безпідставними вимоги позивача про необхідність судового впливу на таку службову діяльність відповідача шляхом визнання протиправними і скасування висновків (рішення) відповідача щодо внесення позивача до переліку ризикових платників податків. Вказане також відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі № 480/4006/18. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову з вищевикладених мотивів. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року в адміністративній справі № 140/3142/19 скасувати. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифрон» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді О. М. Довгополов Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 20 травня 2020 року.