Постанова 4857 № 564/441/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 564/441/20 пров. № А/857/4789/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді: Кухтея Р.В. суддів: Носа С.П., Онишкевича Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 31 березня 2020 року про повернення позовної заяви (постановлена головуючим-суддею Олійник П.В. у м. Костопіль) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування рішення, в с т а н о в и в : У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив поновити строк на звернення до адміністративного суду з позовною заявою та скасувати постанову поліцейського роти №4 Управління патрульної поліції (далі - УПП) у Рівненській області Департаменту патрульної поліції (далі ДПП) Яковчук С.Я., якою на нього було накладено адміністративне стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №726887 від 08.02.2020, а провадження у справі закрити. Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 24.02.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених у її мотивувальній частині недоліків. У зв`язку з невиконанням вимоги суду про усунення недоліків, ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 31.03.2020 позовна заява була повернута позивачу. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій через порушення норм процесуального права просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 24.02.2020 була постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки такі підстави як долучення до позову нечіткої копії постанови та недотримання 12-14 друкованого шрифту позовної заяви відсутні у ст.ст.160, 161 КАС України. Крім того, його представником копія ухвали про залишення позовної заяви без руху від 24.02.2020 була отримана 19.03.2020, проте, останнім його не було повідомлено, що строк на усунення недоліків становить 5 днів, оскільки такої він не отримував, а тому лише 30.03.2020 подав уточнену позовну заяву. Також, скаржник зазначає, що з 12.03.2020 перебував на самоізоляції у зв`язку із веденням карантину в Україні. Частиною другою статті 312 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Оскаржувана ухвала, відповідно до п.3 ч.1 ст.294 КАС України, віднесена до переліку таких ухвал, а тому апеляційний розгляд проводиться без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного. З обставин справи вбачається, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваної ухвали. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ухвалою судді Костопільського районного суду Рівненської області від 24.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху у зв`язку з тим, що постанова серії ДП18 №726887 від 08.02.2020 виготовлена не чітко та є нечитабельною, а позовна заява не відповідає вимогам п.7.1 ДСТУ 4163-2003 до оформлювання документів, зокрема, подана з порушення норм з діловодства, не дотримано шрифт 12-14 розміру та встановлено строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали. Згідно інформації, зазначеної у повідомленні про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікаторам №3500102126843, копію ухвали скаржнику не вручено, а поштове відправлення повернуто до суду з відміткою - повернуто «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача». Водночас, на аркуші 7 матеріалів справи наявний підпис представника ОСОБА_1 адвоката Михайлова В.О. про отримання 19.03.2020 ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 24.02.2020. Підтвердження представництва інтересів ОСОБА_1 адвокатом Михайловим В.О. є договір про надання правової (правничої) допомоги від 16.03.2020. 30.03.2020 ОСОБА_1 усунув недоліки позовної заяви, проте, 31.03.2020 ухвалою суду першої інстанції позовну заяву було повернуто позивачу. Згідно пункту 1.1 Державного стандарту України 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності. Із системного аналізу Державного стандарту України 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» можна дійти висновку, що позовна заява не відноситься до організаційно-розпорядчих документів, ОСОБА_1 не створив в результаті своєї діяльності організаційно-розпорядчий документ, а звернувся до суду з позовом до відповідача за захистом порушених прав, і його позов повинен відповідати вимогам адміністративного процесуального законодавства, а не вимогам стандарту, а тому позивач не зобов`язаний оформлювати позов відповідно до вимог вказаного стандарту. Згідно ч.1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Пунктом першим частини четвертої вказаної статті передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Вимоги, які висуваються процесуальним законом до позовної заяви, визначені статтею 160 КАС України, зокрема частиною п`ятою цієї статті встановлено, що в позовній заяві зазначаються : 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Вимоги до позовної заяви, передбачені ст.160 КАС України, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Наявні матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 подав позов у відповідності до вимог статей 160-161 КАС України. Текст позову та доданих до нього додатків виконано шрифтом належної якості, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позову без розгляду. Також безпідставним є повернення судом першої інстанції позовної заяви у зв`язку з не не чіткістю та нечитабельністю оспорюваної постанови, оскільки положення ст.160 КАС України не зобов`язують заявника надавати всі докази у справі, а лише зобов`язують визначити перелік документів та інших доказів, які додаються до заяви. Колегія суддів звертає увагу, що положення ч.3 ст.77 КАС України надають суду право пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи. Суд не повинен позбавляти особу права доступу до суду у зв`язку з відсутністю у неї певних документів, які можуть слугувати доказами у справі. Тим більше, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що визначено ч.2 ст.77 КАС України. Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції має можливість витребувати у суб`єкта владних повноважень копію оспорюваної постанови належної якості, проте, не скористався таким правом. Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». В силу положень статті 13 розділу І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, що в свою чергу відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 31 березня 2020 року про повернення позовної заяви по справі №564/441/20 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос Т. В. Онишкевич