Постанова 4852 № 160/7137/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/7137/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року в адміністративній справі №160/7137/19 (головуючий суддя першої інстанції Кальник В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : Позивач 29.07.2019 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (на теперішній час - Київська митниця Держмитслужби), в якому просив визнати протиправними та скасувати: - рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000117/2 від 06.05.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100030/2019/00231 від 06.05.2019 року; - рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000153/2 від 04.06.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100030/2019/00274 від 04.06.2019 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними митного органу скориговано митну вартість товарів в сторону збільшення, яка вплинула на збільшення на відповідних платежів на 738514,87 грн., що нараховуються за митною вартістю, в т.ч. на збільшення ПДВ на 597439,74 грн., на збільшення ввізного мита на 141075,13 грн.. Позивач вважає Рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, оскільки вони не відповідають вимогам п.2 та п.4 ч.2 ст.55 МК України. Зауважено, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару були надані всі необхідні додаткові документи, винесені відповідачем рішення про коригування заявленої митної вартості не містять докладної інформації стосовно джерел, які безпосередньо використовувалися ним при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу, а саме резервного. До того ж, незважаючи на свій обов`язок, у рішеннях про коригування митної вартості товарів, відповідач не навів і порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, резервний метод тощо. Також, на думку позивача, відповідач не обґрунтував неможливість застосування попередніх другорядних методів і не конкретизував підстави незастосування цих методів, а лише перелічив їх, хоча й з посиланням на відсутність вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000117/2 від 06.05.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00231 від 06.05.2019 року та №UA100000/2019/000153/2 від 04.06.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00274 від 04.06.2019 року. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час митного контролю товарів за митними деклараціями №UA100030/2019/401894 від 06.05.2019 року та №UA100030/2019/403488 від 04.06.2019 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч.6 ст.54 МК України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Під час здійснення митного контролю встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Вказані в рішенням митного органу розбіжночиі у документах, поданих позивачем разом з митними деклараціями, які підтверджували вартість товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 МК України. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Крім того, позивач надіслав клопотання, яким просив розгляд справи проводити без участі його представника. Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належим чином. Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 41648343). Відповідач - Київська митниця Держмитслужби є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Митним кодексом України повноваження. Судом першої інстанції встановлено, що 19.07.2018 року між позивачем (покупець) та іноземною компанією SMART GRACE INDUSTRIAL LIMITED (Flat B, 18/F, Success Commercial Building, 245-251 Hennessy road, Wanchai, Hong Kong, (постачальник) укладено зовнішньоекономічний Договір поставки №401, за умовами якого; - п.3.5 товар, який придбано покупцем згідно з Договором передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного Договору; - п.3.6 оплата товару покупцем за Договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника; п.3.7 в ціну товару включені вартість тари та упаковки; - п.4.1 поставка товару має здійснюватись партіями, які узгоджуються покупцем на умовах DАР-Дніпро (Incoterms 2010); - п.4.2 умови поставки можуть бути змінені за згодою сторін та вказуються у рахунках- фактурах на відповідну партію товару (а.с.21-24 т.1). З тексту договору вбачається, що укладаючи даний договір поставки, сторони передбачили можливість визначення умов поставки за згодою сторін в інвойсах на кожну партію товару відповідно. І, виконуючи умови цього договору, змістом документів, поданих разом з електронними митними деклараціями, підтвердили свою згоду на поставку Товару на умовах DАР-Дніпро. У травні 2019 року за вказаним договором позивач отримав від постачальника товар торговельної марки Lezard, Lexman, Up, Luxray (країни виробництва-TR (Турецька Республіка) та CN (Китайська Народна Республіка) на суму 50154,30(доларів США) загальною вагою брутто 20524,50 кг., відповідно до Іnvoice №436891-92-93-94-95-96-97 від 02.05.2019 року та інших документів, на умовах поставки DAP-Дніпро, які позивач з метою здійснення митного оформлення товару 06.05.2019 року подав відповідачу разом з електронною митною декларацією «ІМ/40/ДЕ», якій присвоєно реєстраційний номер №UA100030/2019/401894 на товари:

1. Апаратура для приєднання до електричних кіл, для напруги 220-240 Вт, не для коаксіальних кабелів та друкованих схем, в асортименті: вилка 11600 шт., колодка 7776 шт., розетка 120240 шт., розетка з/з+USB 240 шт., розетка комп`ютер + телефон 600шт., розетка комп`ютерна -4800шт., розетка телефона 120 шт., розетка штепсельна 1600 шт., трійник 96 0шт. Торгівельна марка Lezard, Lexman.

2. Апаратура для комутації електричних кіл (механічна), для напруги 220-240 Вт, в асортименті: вимикач 48838 шт., димер 120 шт., кнопка дзвінка 240 шт. Торгівельна марка Lezard, Lexman, Up.

3. Апаратура для приєднання до електричних кіл, для напруги 220-240 Вт, для коаксіальних кабелів: розетка телевізійна в асортименті 3000 шт. Торгівельна марка Lezard, Lexman.

4. Ізольовані електричні провідники із з`єднувальними деталями (вилкою та колодкою на різну кількість гнізд): продовжувач в асортименті 1440 шт. Торгівельна марка Lezard.

5. Вироби будівельні з полімерних матеріалів для постійного встановлення в будинках: бокс для автоматичних вимикачів, арт.731-2000-004 300 шт. Торговельна марка Luxray.

6. Вироби будівельні з полімерних матеріалів для постійного встановлення в будинках: рамки в асортименті 26034 шт. Торгівельна марка Lezard, Lexman. Крім того, у червні 2019 року за вказаним договором позивач отримав від постачальника товар торговельної марки Lezard, Lexman (країни виробництва-TR (Турецька Республіка) та CN (Китайська Народна Республіка) на суму 52635,21(доларів США) загальною вагою брутто 20750,00 кг., відповідно до Іnvoice №436899-900-901-902-903-904 від 28.05.2019 року та інших документів, на умовах поставки DAP-Дніпро, які позивач з метою здійснення митного оформлення товару 04.06.2019 року подав відповідачу разом з електронною митною деклараціє «ІМ/40/ДЕ», якій присвоєно реєстраційний номер №UA100030/2019/403488 від 04.06.2019 року на товари:1. Апаратура для приєднання до електричних кіл, для напруги 220-240 Вт, не для коаксіальних кабелів та друкованих схем, в асортименті: колодка 6839 шт., розетка 124309 шт., розетка з/з +USB 840 шт., розетка комп`ютерна 3360 шт., розетка телефона 240 шт., розетка штепсельна 4000 шт. Торгівельна марка Lezard, Lexman.

2. Апаратура для комутації електричних кіл (механічна), для напруги 220-240 Вт, в асортименті: вимикач 52191 шт., димер 240 шт., кнопка дзвінка 600 шт. Торгівельна марка Lezard, Lexman.

3. Апаратура для приєднання до електричних кіл, для напруги 220-240 Вт, для коаксіальних кабелів: розетка телевізійна в асортименті 3600 шт. Торгівельна марка Lezard.

4. Ізольовані електричні провідники із з`єднувальними деталями (вилкою та колодкою на різну кількість гнізд): продовжувач в асортименті 1042 шт.

5. Вироби будівельні з полімерних матеріалів для постійного встановлення в будинках: бокс для автоматичних вимикачів, арт.731-2000-004 150 шт. Торговельна марка Luxray.

6. Вироби будівельні з полімерних матеріалів для постійного встановлення в будинках: рамки в асортименті 32040 шт. Торгівельна марка Lezard, Lexman. Відповідно до наведених МД №UA100030/2019/401894 від 06.05.2019 року, №UA100030/2019/403488 від 04.06.2019 року, загальна вартість товару визначена декларантом (позивачем) за основним методом - а саме, за ціною, що передбачена договором поставки. На підтвердження обґрунтованості заявлених у вказаних митних деклараціях митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з кожною декларацією позивач надав митному органу документи, що перелічені у графі 44 МД: Зазначених у митній декларації №UA100030/2019/401894 від 06.05.2019 року: -декларація митної вартості за №518, -рахунок-проформа Рroforma-Іnvoice №436891-92-93-94-95-96-97 від 02.05.2019 (код документу 0325), -рахунок-фактура Іnvoice №436891-92-93-94-95-96-97 від 02.05.2019 (код документу 0380), -коносамент BILL OF LADING №0606 від 02.05.2019 (код документу 0730), -документ про походження товару Іnvoice №436891-92-93-94-95-96-97 від 02.05.2019 (код документу 0862), -висновок експерта №ГО-1041 від 06.05.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), -комерційна пропозиція Commercial offer б/н від 30.04.2019 (код документу 3022), -договір поставки №401 від 19.07.2018 (код документу 4100), -інші некласифіковані документи (код документу 9000), зокрема: лист від 06.05.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Зазначених у митній декларації № UA100030/2019/403488 від 04.06.2019 року: -декларація митної вартості за №577, -рахунок-проформа Рroforma-Іnvoice №436899-900-901-902-903-904 від 28.05.2019 (код документу 0325), -рахунок-фактура Іnvoice №436899-900-901-902-903-904 від 28.05.2019 (код документу 0380), -коносамент BILL OF LADING №0606 від 28.05.2019 (код документу 0730), -документ про походження товару Іnvoice №436899-900-901-902-903-904 від 28.05.2019 (код документу 0862), -висновок експерта №ГО-1280 від 04.06.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), -комерційна пропозиція Commercial offer б/н від 24.05.2019 (код документу 3022), -договір поставки №401 від 19.07.2018 (код документу 4100), -інші некласифіковані документи (код документу 9000), зокрема: лист від 04.06.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Митним органом при проведені митного оформлення за митними деклараціями АСАУР сформовано декілька критеріїв ризику по даним МД за кодами, зокрема: « 105-2» контроль правильності визначення митної вартості товарів; « 106-2» витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; « 117-2» здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості. На етапі перевірки митних декларацій відповідач повідомив позивача про виникнення необхідності надання додаткових документів з метою підтвердження митної вартості товару, оскільки документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: Зазначених у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000117/2 від 06.05.2019 року (а.с.24а-26 т.1): - в інвойсі від 02.05.2019 року №436891-92-93-94-95-96-97 та контракті від 19.07.2018 року №401 не зазначено умови оплати за товар; - до митного оформлення відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ подано платіжне доручення в іноземній валюті від 17.04.2019 року №80 на суму 282541,15 USD, в призначенні платежу якого вказано «оплата по контракту від 19.07.2018 року №401» - в контракті не зазначено загальну суму контракту, а сума інвойсу від 02.05.2019 року №436891-92-93-94-95-96-97, поданого до митного оформлення, становить 50154,30 USD; - відповідно до пункту 3.7 контракту в ціну товару включені вартість тари та упаковки, а відповідно до пункту 4.1 контракту товар поставляється на умовах DAP-Дніпро (умови поставки DAP означають, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення та покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення) до ціни товару не включено відповідно до умов поставки DAP витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення; - відповідно до пункту 5.1 контракту від 19.07.2018 року №401 товар повинен мати належне маркування, тоді як пунктом 3.7 контракту від 19.07.2018 року №401 передбачено, що в ціну товару включені вартість тари та упаковки - відомості щодо включення вартості маркування у ціну товару відсутні; - декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки DAP витрат й ризиків, пов`язаних з транспортуванням товару в місце призначення, та вартості маркування. Зазначених у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000153/2 від 04.06.2019 року (а.с.67-69 т.1): - в інвойсі від 28.05.2019 року №436899-900-901-902-903-904 та контракті від 19.07.2018 року №401 не зазначено умови оплати за товар; - до митного оформлення відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ подано платіжне доручення в іноземній валюті від 17.04.2019 року №80 на суму 282541,15 USD, в призначенні платежу якого вказано «оплата по контракту від 19.07.2018 №401» - в контракті не зазначено загальну суму контракту, а сума інвойсу від 28.05.2019 року №436899-900-901-902-903-904, поданого до митного оформлення, становить 52635,21 USD; - відповідно до пункту 3.7 контракту в ціну товару включені вартість тари та упаковки, а відповідно до пункту 4.1 контракту товар поставляється на умовах DAP-Дніпро (умови поставки DAP означають, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення та покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення) до ціни товару не включено відповідно до умов поставки DAP витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення; - відповідно до пункту 5.1 контракту від 19.07.2018 року №401 товар повинен мати належне маркування, тоді як пунктом 3.7 контракту від 19.07.2018 року №401 передбачено, що в ціну товару включені вартість тари та упаковки - відомості щодо включення вартості маркування у ціну товару відсутні; - декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки DAP витрат й ризиків, пов`язаних з транспортуванням товару в місце призначення, та вартості маркування. У складі документів, які необхідно додатково надати, відповідач, з посиланням на ст.53 МК України, перелічив наступні документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару компанії DERNEK GRUP ELECTRIК ELECTRONIK; - копію митної декларації країни відправлення. Також, відповідач, посилаючись на частину 6 статті 53 МКУ, повідомив позивача про можливість надання за власним бажанням додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Декларантом листом від 06.05.2019 року повідомлено відповідача про відсутність можливості подачі інших додаткових документів для підтвердження митної вартості за МД №UA100030/2019/401894, та листом від 04.06.2019 року про відсутність можливості подачі інших додаткових документів для підтвердження митної вартості за МД №UA100030/2019/403488. Митним органом прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000117/2 від 06.05.2019 року та №UA100000/2019/000153/2 від 04.06.2019 року на підставі митних оформлень за митними деклараціями: від 22.01.2019 року №UA100150/2019/102133, від 31.01.2019 року №UA500020/2019/1045, від 16.01.2019 року №UA100210/2019/84876, від 14.12.2018 року №UA500010/2018/22922, від 05.03.2019 року №UA100010/2019/322148, від 15.04.2019 року №UA100010/2019/129999, від 16.01.2019 року №UA100210/2019/84876, від 13.04.2019 року №UA500020/2019/4121 (а.с.25а-26, 27-28, 67-69, 70-71 т.1). Процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом була проведена шляхом надіслання електронних повідомлень. Товари, митну вартість яких скориговано згідно оскаржуваних рішень, випущено у вільний обіг за №UA100030/2019/401950 від 07.05.2019 року, №UA100030/2019/403505 від 04.06.2019 року на підставі ч.7 ст.55 МК України, шляхом надання гарантій. Сума наданих гарантій згідно зі статтею 55 МК України становить 738514,87 грн., зокрема: мито 141075,13 грн. та ПДВ 597439,74 грн.. Не погодившись із вказаними вище рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, позивач оскаржив їх до суду. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке. Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України. Приписами ст.337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Примітками до пункту 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Згідно із п.1 частини 4 статті 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно із частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 МК України). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 6 статті 57 МК України). У разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 частини 1 статті 57 МК України. При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Згідно із частиною 8 статті 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Частиною 1 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Аналіз положень частини 3 статті 53, частин 1, 2, 5 статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України. Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом. Як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000117/2 від 06.05.2019 року та №UA100000/2019/000153/2 від 04.06.2019 року, підставою для їх прийняття є результат опрацювання поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Щодо висновків митного органу про те, що в інвойсі від 02.05.2019 року №436891-92-93-94-95-96-97 та контракті від 19.07.2018 року №401 не зазначено умови оплати за товар то з цього приводу суд зазначає, що інвойс від 02.05.2019 року №436891-92-93-94-95-96-97 містить посилання на зовнішньоекономічний договір поставки, змістом якого визначені положення щодо розрахунків за товар (а.с.43-46 т.1). Так, відповідно до п.3.5 договору, товар, який придбано покупцем передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії договору. Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності. Крім того, відповідачем не зазначено, яким саме чином відповідні розбіжності впливають на митну вартість товару. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №815/4132/17. Також апелянтом зазначено, що відсутні відомості щодо включення вартості маркування у ціну товару. З цього приводу колегія суддів зазначає, що за змістом частини 5 статті 382 Господарського кодексу України, права та обов`язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Порядок визначення права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разі недосягнення згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється законом про зовнішньоекономічну діяльність. Сторони при укладенні зовнішньоекономічного договору (українські суб`єкти господарювання й іноземні суб`єкти господарської діяльності) мають керуватися Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року №201, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.09.2001 року за №833/6024 (далі по тексту - Положення №201), яке містить перелік основних та додаткових умов зовнішньоекономічного договору. За змістом п.1.9 зазначеного Положення №201 до основних умов віднесена, в тому числі, інформація щодо упаковки та маркування тощо. Так, пунктом 5.1 договору передбачено, що товар, який є предметом договору, повинен мати належне маркування. Крім того, змістом п.2.2 даного договору передбачено, що назва товару, кількість і ціна зазначаються у рахунках на кожну партію товару відповідно. При цьому, відповідно до п.3.1 договору, загальна сума договору складається з суми усіх рахунків за цим договором. Таким чином, зовнішньоекономічний договір поставки від 19.07.2018 року №401, містить саме ті умови, які визначені основними і повинні бути передбачені в зовнішньоекономічному договорі (контракті), зокрема, відомості про нанесене відповідне маркування. Вказане спростовує висновок митного органу про відсутність відомостей щодо включення вартості маркування у ціну товару. Щодо посилання митного органу в апеляційній скарзі про те, що декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки DAP витрат й ризиків, пов`язаних з транспортуванням товару в місце призначення, та вартості маркування, колегія суддів звертає увагу, що такі посилання суперечать самим принципам Інкотермс 2010, які регламентують момент передачі прав на товар і усі пов`язані з цим ризики, та визначають, зокрема: хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів територіями країн продавця, покупця, транзитних країн, морськими та повітряними шляхами; обов`язки продавців у частині пакування та маркування товарів; хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів територіями країн продавця, покупця, транзитних країн, морськими та повітряними шляхами; обов`язки сторін щодо страхування вантажів і оформлення комерційних документів; місце і час переходу від продавця до покупця ризиків втрати чи пошкодження товарів. Згідно із Іncoterms 2010 за умовами поставки DAP-Дніпро (Incoterms 2010), визначених сторонами в зовнішньоекономічному договорі поставки від 19.07.2018 року №401, і Інвойсах від 02.05.2019 року №436891-92-93-94-95-96-97 та від 28.05.2019 року №436899-900-901-902-903-904, саме продавець несе всі витрати по доставці товару та приймає на себе всі ризики до моменту доставки товару в країну призначення. Зокрема, термін DAP-Дніпро визначає, що готовий до розвантаження товар передається покупцю на прибувшому транспортному засобі в погодженому місці призначення, тобто у м.Дніпро. При цьому, саме продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару у погоджений пункт призначення (визначене місце). І саме продавець зобов`язаний сплатити витрати, пов`язані з доставкою товару до погодженого сторонами пункту призначення. При цьому, продавець не має виконувати митні формальності для ввезення, в том числі, по сплаті імпортного мита. Отже, наведене свідчить про те, що укладаючи даний зовнішньоекономічний контракт, сторони погодили всі його істотні умови, до складу яких належить в тому числі і ціна товару, що була погоджена ними з урахуванням наведених вище умов поставки (зокрема, DАР-Дніпро). При цьому сторони виходили з того, що ціна вже включає в себе вартість товару і витрати, пов`язані з доставкою до погодженого ними пункту призначення. Саме тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування. Відтак, додаткові витрати на транспортування товару позивач не поніс. Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 13.03.2017 року №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року». Суд також зазначає, що окреме додаткове внесення у договорі від 19.07.2018 року №401 інформації про включення у ціну товару вартості тари та упаковки (п.3.7 Договору поставки) здійснене тільки з тих підстав, що питання їх врахування у ціні товару не регулюється використаними сторонами умовами поставки DАР-Дніпро (Incoterms 2010), але було погоджене ними при укладанні даного Договору. Крім того, судом встановлено, що відповідно до змісту гр.20 Декларації митної вартості до МД№518 та Декларації митної вартості до МД№577 (номера яких наведено у гр.7 ЕМД №UA100030/2019/401894 та №UA100030/2019/403488), витрати на транспортування до місця доставки по товарам становлять 0,00 грн.. При цьому, згідно з Правилами заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, тільки якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ). Отже, відсутність даних у гр.20 ЕМД №UA100030/2019/401894 та №UA100030/2019/403488 додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані постачальником у ціні товару. Відтак, додаткові витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення та вартості маркування, позивач не поніс, а тому і не повинен декларувати. Крім того, як вбачається з умов зовнішньоекономічного договору, постачальник не вимагав у покупця обов`язку відшкодування витрат по застосованим сторонами умовам поставки, зокрема, витрат на транпортування та вартості маркування. Отже, відсутність такої вимоги також свідчить про те, що відповідні витрати були враховані постачальником у ціні товару. Далі, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення від 17.04.2019 року №80 позивач (покупець за договором поставки) перерахував постачальнику у безготівковій формі вартість придбаваємого товару частково в сумі 282541,15 USD (доларів США). Факт здійснення перерахунку грошових коштів у безготівковій формі апелянтом не спростовано та постачальником не заперечується. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суд першої інстанції, що платіжне доручення не містить відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а свідчить лише про підтвердженням виконання своїх зобов`язань позивачем щодо сплати ціни за товар відповідно до умов договору поставки. Таким чином, доводи апелянта про не подання декларантом достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні відповідно до умов поставки DAP-Дніпро, зокрема пов`язаних з транспортуванням товару в місце призначення та вартості маркування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності. Встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 160/7137/19 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 160/7137/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак