Постанова 4850 № 360/3006/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2020 року справа №360/3006/18 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В, розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року (повний текст складено 15 січня 2019 року в м. Сєвєродонецьк ) у справі № 360/3006/18 (суддя І інстанції - Пляшкова К.О.) за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування рішення від 09.08.2018 № 0003674709, В С Т А Н О В И В: 02 жовтня 2018 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (далі - позивач, ПАТ «Луганськгаз») звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офіс великих платників) про скасування рішення від 09.08.2018 № 0003674709 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. На обґрунтування вимог позивач зазначає, що податковим органом частково не враховано факт здійснення ТОВ «Луганськгаз Збут» сплати єдиного соціального внеску від імені ПАТ «Луганськгаз» у період з вересня 2016 року по грудень 2016 року. Позивач листами від 08.11.2016 № 01-0259/1953, від 22.11.2016 № 01-02-59/2112 доводив до відома податкового органу про те, що перерахування у вересні-листопаді 2016 року єдиного соціального внеску по заробітній платі працівників здійснено ТОВ «Луганськгаз Збут» по договору Доручення від 19.09.2016 № Д-3 та просив зарахувати зазначену оплату в рахунок сплати ЄСВ по ПАТ «Луганськгаз». Додатками до цих листів були копії договору доручення від 19.09.2016 № Д-3. Так, між ПАТ «Луганськгаз» (довірителем) та ТОВ «Луганськгаз Збут» (повіреним) 16.05.2016 укладено договір доручення № 16/05 на приймання платежів. Крім того, 16.05.2016 між ПАТ «Луганськгаз» (позикодавцем) та ТОВ «Луганськгаз Збут» (позичальником) укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № ФД-05-2016-5. Укладеним договором доручення та виданими на підставі договору доручення довіреностями передбачені чіткі юридичні дії, які має вчиняти повірений, а саме: сплачувати (перераховувати) податки, збори та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України. При цьому, надані позивачем тристоронні договори безпроцентної позики підтверджують, що повірений вчиняє юридичні дії за рахунок довірителя. Отже, у даному випадку ТОВ «Луганськгаз Збут», перераховуючи єдиний внесок, діяло як повірений від імені та за рахунок позивача, а не як самостійний платник. Об`єктивною передумовою сплати ЄСВ ТОВ «Луганськгаз Збут» за ПАТ «Луганськгаз» став факт арешту усіх відкритих рахунків, що належать позивачу. Усі подальші (поточні) платежі позивача відповідач зараховував на погашення боргу в порядку календарної черговості його виникнення, що й спричинило винесення оскаржуваного рішення. Крім того, у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, ПАТ «Луганськгаз» опинилось в складній виробничо-фінансовій ситуації, було втрачено контроль за діяльністю частини управлінь з експлуатації газового господарства, що складає майже 60 % втрат фінансових надходжень. Торгово-промисловою палатою України за заявою ПАТ «Луганськгаз» видано Сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 02.10.2014 № 749, яким засвідчено факт настання обставин форс-мажору для ПАТ «Луганськгаз» з 01.07.2015 при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів, які стосуються справляння податків та інших обов`язкових платежів. Наданий сертифікат звільняє ПАТ «Луганськгаз» відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань протягом дії цього Закону. Також позивач вважає, що відповідно до пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є звільненим від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції. Таким чином, на думку позивача, рішення від 09.08.2018 № 0003674709 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у справі № 360/3006/18 у задоволені позову відмовлено. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржене рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що податковим органом частково не враховано факт здійснення ТОВ «Луганськгаз Збут» сплати єдиного соціального внеску від імені ПАТ «Луганськгаз» у період з вересня 2016 року по грудень 2016 року. Позивач листами від 08.11.2016 № 01-0259/1953, від 22.11.2016 № 01-02-59/2112 доводив до відома податкового органу про те, що перерахування у вересні-листопаді 2016 року єдиного соціального внеску по заробітній платі працівників здійснено ТОВ «Луганськгаз Збут» по договору Доручення від 19.09.2016 № Д-3 та просив зарахувати зазначену оплату в рахунок сплати ЄСВ по ПАТ «Луганськгаз». Об`єктивною передумовою сплати ЄСВ ТОВ «Луганськгаз Збут» за ПАТ «Луганськгаз» став факт арешту усіх відкритих рахунків, що належать позивачу. Також позивач вважає, що він виконав свої обов`язки зі сплати єдиного внеску шляхом вчинення дій від імені позивача повіреною особою на підставі договору доручення, довіреності, та договору поворотної фінансової допомоги. Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу у якому проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а прийняте судом першої інстанції рішення, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 15.03.2018 № 1003739437 станом на 15.03.2018 в ЄДР наявні такі відомості про ПАТ «Луганськгаз»: ідентифікаційний код юридичної особи: 05451150; місцезнаходження юридичної особи6: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 87; перебуває на обліку як платник єдиного внеску у Запорізькому управлінні Офісу великих платників (т. 1 арк. спр. 3-16). Згідно з витягом з ЄДР від 08.01.2019 № 1004839703 станом на 20.09.2016 в ЄДР були наявні відомості щодо ідентифікаційного коду, місцезнаходження, місця взяття на облік як платника єдиного внеску ПАТ «Луганськгаз», аналогічні вищевказаним (т. 2 арк. спр. 103-112). ПАТ «Луганськгаз» подано до Запорізького управління Офісу великих платників звітність з єдиного соціального внеску за період грудень 2017 року, січень-червень 2018 року, у якій визначено суму єдиного внеску, що підлягає сплаті (т. 2 арк. спр. 59-65). Сплату єдиного внеску за вказаний період здійснено згідно з платіжними дорученнями, копії яких додані до матеріалів справи (т. 1 арк. спр. 49-95). Так, Офісом великих платників проведено камеральну перевірку своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, задекларованого у звітах за період грудень 2017 року, січень-червень 2018 року, за результатами якої складено акт від 09.08.2018 № 421/28-10-47-09/ 05451150 (т. 1 арк. спр. 21-23). Згідно з актом від 09.08.2018 № 421/28-10-47-09/05451150 за результатами камеральної перевірки встановлено порушення частини восьмої статті 9 розділу ІІІ Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), підпункту 6 пункту 4 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, а саме - несвоєчасну сплату сум єдиного внеску у розмірі 949601,65 грн, нараховані платником за звітні періоди грудень 2017 року, січень-червень 2018 року. За результатами перевірки Офісом великих платників складено рішення від 09.08.2018 № 0003674709 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ПАТ «Луганськгаз» застосовано штраф у розмірі 189920,33 грн за період з 23.01.2018 по 06.08.2018 та нарахована пеня у розмірі 13822,54 грн (т. 1 арк. спр. 25). Дослідженням розрахунку штрафної санкції до рішення від 09.08.2018 № 0003674709 (т. 1 арк. спр. 26) встановлено, що: - єдиний внесок, нарахований 15.01.2018 за грудень 2017 року у сумі 288707,39 грн, сума боргу 173362,10 грн, граничний термін сплати якого 22.01.2018, сплачено: 01.02.2018 у сумі 4500,00 грн, із затримкою 10 днів, за що застосований штраф у сумі 900,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 45,00 грн; 02.02.2018 у сумі 700,00 грн, із затримкою 11 днів, за що застосований штраф у сумі 140,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 7,70 грн; 08.02.2018 у сумі 2000,00 грн, із затримкою 17 днів, за що застосований штраф у сумі 400,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 34,00 грн; 09.02.2018 у сумі 9700,00 грн, із затримкою 18 днів, за що застосований штраф у сумі 1940,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 174,60 грн; 14.02.2018 у сумі 148120,00 грн, із затримкою 23 дні, за що застосований штраф у сумі 29624,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 3406,76 грн; 15.02.2018 у сумі 1400,00 грн, із затримкою 24 дні, за що застосований штраф у сумі 280,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 33,60 грн; 16.02.2018 у сумі 6942,10 грн, із затримкою 25 днів, за що застосований штраф у сумі 1388,42 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 173,55 грн; - єдиний внесок, нарахований 13.02.2018 за січень 2018 року у сумі 251357,51 грн, сума боргу 21166,05 грн, граничний термін сплати якого 20.02.2018, сплачено 20.03.2018 у сумі 21166,05 грн, із затримкою 28 днів, за що застосований штраф у сумі 4233,21 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 592,65 грн; - єдиний внесок, нарахований 14.03.2018 за лютий 2018 року у сумі 260866,01 грн, сума боргу 175668,65 грн, граничний термін сплати якого 20.03.2018, сплачено: 26.03.2018 у сумі 7000,00 грн, із затримкою 6 днів, за що застосований штраф у сумі 1400,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 42,00 грн; 30.03.2018 у сумі 76100,00 грн, із затримкою 10 днів, за що застосований штраф у сумі 15220,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 761,00 грн; 03.04.2018 у сумі 92568,65 грн, із затримкою 14 днів, за що застосований штраф у сумі 18513,73 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 1295,96 грн; - єдиний внесок, нарахований 19.04.2018 за березень 2018 року у сумі 316637,80 грн, сума боргу 172138,40 грн, граничний термін сплати якого 20.04.2018, сплачено: 27.04.2018 у сумі 10900,00 грн, із затримкою 7 днів, за що застосований штраф у сумі 2180,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 76,30 грн; 02.05.2018 у сумі 141070,30 грн, із затримкою 12 днів, за що застосований штраф у сумі 28214,06 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 1692,84 грн; 03.05.2018 у сумі 9500,00 грн, із затримкою 13 днів, за що застосований штраф у сумі 1900,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 123,50 грн; 07.05.2018 у сумі 10668,10 грн, із затримкою 17 днів, за що застосований штраф у сумі 2133,62 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 181,36 грн; - єдиний внесок, нарахований 16.05.2018 за квітень 2018 року у сумі 222740,20 грн, сума боргу 144808,30 грн, граничний термін сплати якого 21.05.2018, сплачено: 23.05.2018 у сумі 2000,00 грн, із затримкою 2 дні, за що застосований штраф у сумі 400,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 4,00 грн; 24.05.2018 у сумі 600,00 грн, із затримкою 3 дні, за що застосований штраф у сумі 120,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 1,80 грн; 05.06.2018 у сумі 142208,30 грн, із затримкою 15 днів, за що застосований штраф у сумі 28441,66 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 2133,12 грн; - єдиний внесок, нарахований 19.06.2018 за травень 2018 року у сумі 272844,43 грн, сума боргу 116105,10 грн, граничний термін сплати якого 20.06.2018, сплачено: 21.06.2018 у сумі 1100,00 грн, із затримкою 1 день, за що застосований штраф у сумі 220,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 1,10 грн; 25.06.2018 у сумі 16700,00 грн, із затримкою 5 днів, за що застосований штраф у сумі 3340,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 83,50 грн; 03.07.2018 у сумі 2600,00 грн, із затримкою 13 днів, за що застосований штраф у сумі 520,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 33,80 грн; 04.07.2018 у сумі 95705,10 грн, із затримкою 14 днів, за що застосований штраф у сумі 19141,02 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 1139,87 грн; - єдиний внесок, нарахований 06.07.2018 за червень 2018 року у сумі 312036,93 грн, сума боргу 146353,05 грн, граничний термін сплати якого 20.07.2018, сплачено: 23.07.2018 у сумі 62708,00 грн, із затримкою 3 дні, за що застосований штраф у сумі 12541,60 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 188,12 грн; 26.07.2018 у сумі 2288,00 грн, із затримкою 6 днів, за що застосований штраф у сумі 457,60 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 13,73 грн; 02.08.2018 у сумі 100,00 грн, із затримкою 13 днів, за що застосований штраф у сумі 20,00 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 1,30 грн; 06.08.2018 у сумі 81257,05 грн, із затримкою 17 днів, за що застосований штраф у сумі 16251,41 грн (20 %), нарахована пеня у сумі 1381,37 грн. Позивачем на рішення від 09.08.2018 № 0003674709 подана скарга від 21.08.2018 № 01-02-38/1426 до Державної фіскальної служби України (т. 1 арк. спр. 28-32), у задоволенні якої відмовлено рішенням Державної фіскальної служби України від 20.09.2018 № 30571/6/99-99-11-02-02-25 (т. 2 арк. спр. 34-36). Судом встановлено, з інтегрованої картки платника податків ПАТ «Луганськгаз», що несвоєчасна сплата єдиного внеску сталася через несплату позивачем єдиного внеску у вересні-грудні 2016 року та зарахування всіх наступних платежів у порядку календарної черговості виникнення боргу (т. 2 арк. спр. 3-32). Так, ПАТ «Луганськгаз» до Запорізького управління Офісу великих платників подана звітність з єдиного соціального внеску за період серпень-листопад 2016 року, у якій визначено суму єдиного внеску, що підлягає сплаті (т. 2 арк. спр. 83-86). Податковим органом не враховано факти сплати ТОВ «Луганськгаз Збут», код за ЄДРПОУ 40268230, єдиного соціального внеску від імені позивача ПАТ «Луганськгаз» у період з вересня 2016 року по грудень 2016 року на суму 521446,24 грн, які своєчасно надійшли на розрахункові рахунки податкового органу та підтверджені платіжними дорученнями (т. 1 арк. спр. 101-129). Повноваження ТОВ «Луганськгаз Збут» на здійснення сплати єдиного внеску від імені та за рахунок коштів ПАТ «Луганськгаз» було оформлено: договором доручення від 19.09.2016 № Д-3, пунктом 1.1 якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Повірений (ТОВ «Луганськгаз Збут») зобов`язується від імені, в інтересах та за рахунок Довірителя (ПАТ «Луганськгаз») виконувати грошові зобов`язання останнього (т. 1 арк. спр. 39-40, 41-42), довіреністю від 19.09.2016 № 103, якою уповноважено ТОВ «Луганськгаз Збут» від імені, в інтересах та за рахунок ПАТ «Луганськгаз», зокрема, єдиний соціальний внесок (т. 1 арк. спр. 42 зв.), додатковою угодою до договору доручення від 19.09.2016 № Д-3 від 28.12.2016 (т. 1 арк. спр. 43), довіреністю від 28.12.2016 № 119 (т. 1 арк. спр. 43 зв.), договором поворотної фінансової допомоги від 16.05.2016 № ФД-05-2016-5, згідно з пунктом 1.1 якого за цим договором Позикодавець (ПАТ «Луганськгаз») надає Позичальникові (ТОВ «Луганськгаз Збут») поворотну фінансову допомогу в сумі 24000000,00 грн (т. 1 арк. спр. 132-133), додатковими угодами до договору поворотної фінансової допомоги від 16.05.2016 № ФД-05-2016-5 (т. 1 арк. спр. 133 зв., 134), договором доручення від 16.05.2016 № 16/05 (т. 1 арк. спр. 135-136), довіреністю від 24.05.2016 № 649 (т. 1 арк. спр. 137). Надані ТОВ «Луганськгаз Збут» послуги по сплаті єдиного внеску за ПАТ «Луганськгаз» оформлено: дорученням на здійснення платежів від 20.09.2016 № 1 (т. 1 арк. спр. 138-139), звітом повіреного № 1 за період з 19.09.2016 по 23.09.2016 від 23.09.2016 (т. 1 арк. спр. 140-141), актом виконаних робіт/наданих послуг від 30.09.2016 № 35 (т. 1 арк. спр. 142), дорученням на здійснення платежів від 11.10.2016 № 2 (т. 1 арк. спр. 143-144), дорученням на здійснення платежів від 13.10.2016 № 3 (т. 1 арк. спр. 144 зв.), звітом повіреного № 2 за період з 10.10.2016 по 13.10.2016 від 13.10.2016 (т. 1 арк. спр. 147-149), актом виконаних робіт/наданих послуг від 31.10.2016 № 43 (т. 1 арк. спр. 150), дорученням на здійснення платежів від 31.10.20116 № 4 (т. 1 арк. спр. 151), дорученням на здійснення платежів від 09.11.2016 № 5 (т. 1 арк. спр. 152), дорученням на здійснення платежів від 17.11.2016 № 6 (т. 1 арк. спр. 153-154), зведеним звітом повіреного № 4 за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 від 30.11.2016 (т. 1 арк. спр. 155-156), актом виконаних робіт/наданих послуг від 30.11.2016 № 57 (т. 1 арк. спр. 157), дорученням на здійснення платежів від 25.11.2016 № 7 (т. 1 арк. спр. 158), дорученням на здійснення платежів від 01.12.2016 № 8 (т. 1 арк. спр. 159), дорученням на здійснення платежів від 05.12.2016 № 9 (т. 1 арк. спр. 159 зв.), дорученням на здійснення платежів від 09.12.2016 № 10 (т. 1 арк. спр. 160), зведеним звітом повіреного № 5 за період з 01.12.2016 по 09.12.2016 від 09.12.2016 (т. 1 арк. спр. 161), актом виконаних робіт/наданих послуг від 31.12.2016 № 83 (т. 1 арк. спр. 162), звітом повіреного № 27 за період з 01.11.2016 по 04.11.2016 від 04.11.2016 (т. 1 арк. спр. 163-166), звітом повіреного № 28 за період з 07.11.2016 по 11.11.2016 від 11.11.2016 (т. 1 арк. спр. 167-172), звітом повіреного № 29 за період з 14.11.2016 по 18.11.2016 від 18.11.2016 (т. 1 арк. спр. 173-179), звітом повіреного № 30 за період з 21.11.2016 по 25.11.2016 від 25.11.2016 (т. 1 арк. спр. 180-184), звітом повіреного № 31 за період з 28.11.2016 по 30.11.2016 від 30.11.2016 (т. 1 арк. спр. 185-191), звітом повіреного № 32 за період з 01.12.2016 по 02.12.2016 від 02.12.2016 (т. 1 арк. спр. 192-195), звітом повіреного № 33 за період з 05.12.2016 по 09.12.2016 від 09.12.2016 (т. 1 арк. спр. 199). ПАТ «Луганськгаз» листами від 08.11.2016 № 01-02-59/1953 та від 22.11.2016 № 01-02-59/2112 довело до відома Офісу великих платників, що перерахування у вересні-листопаді 2016 року єдиного соціального внеску по заробітній платі працівників здійснено ТОВ «Луганськгаз Збут» на підставі Договору доручення від 19.09.2016 № Д-3 та просило зарахувати зазначені кошти в рахунок сплати ЄСВ (т. 1 арк. спр. 130, 131). На підтвердження існування обставин, що зумовили сплату ТОВ «Луганськгаз Збут» єдиного внеску замість ПАТ «Луганськгаз», позивачем надано копії постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.08.2016 ВП № 33280183, від 20.10.2016 ВП № 33280183, від 15.12.2016 ВП № 33280183 (т. 1 арк. спр. 200-205). Також, ПАТ «Луганськгаз» подано до матеріалів справи сертифікат ТПП України № 749, виданий 02.10.2014 за № 3497/05-4, згідно з яким ТПП України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01.07.2014 для ПАТ «Луганськгаз» при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів. На момент видачі сертифікату ТПП України форс мажорні обставини тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (т. 1 арк. спр. 206). Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає таке. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Частиною другою цієї статті визначено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Згідно статті 9 Закону № 2464-VI; - сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина п`ята); - єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома); - платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина восьма); - днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (частина десята); - єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята). Приписами статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, що: - рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами (частина перша); - у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею (частина друга); - суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя); - орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (частина четверта); - за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (частина шоста); - у разі ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є: ліквідаційна комісія - щодо юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується; юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу - платника єдиного внеску, що ліквідується. У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є: засновники або учасники юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов`язаннями; юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу - платника єдиного внеску, що ліквідується; правонаступники юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується. У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов`язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов`язки (частина восьма); - передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством (частина дев`ята); - на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята); - орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої). Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що Законом № 2464-VI, який є спеціальним у спірних правовідносинах, визначена можливість передачі платниками єдиного внеску свого обов`язку з його сплати третім особам тільки у прямо визначених частиною восьмою статті 25 цього Закону випадках, до яких випадок накладення арешту на всі рахунки платника у банках не віднесений. Таким чином сплата ТОВ «Луганськгаз Збут» єдиного внеску за ПАТ «Луганськгаз» суперечить положенням Закону № 2464-VI та не може вважатися виконанням обов`язків платника єдиного внеску позивачем. Положення Цивільного кодексу України про договір доручення, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, до спірних правовідносин не застосовні, оскільки такі положення стосуються цивільно-правових взаємовідносин. Оскільки Законом № 2464-VI не передбачена можливість передачі обов`язків платника єдиного внеску третім особам на підставі цивільно-правових договорів, зокрема за договором доручення, відповідно, дія положень Цивільного кодексу України на спірні правовідносини не поширюється. З висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з огляду на наступне. Колегія суддів зазначає, що ПАТ «Луганськгаз» звертався до суду з позовом до Офіс великих платників з вимогою зобов`язати контролюючий орган зарахувати грошові кошти, сплачені ТОВ «Луганськгаз Збут», у рахунок сплати єдиного внеску ПАТ «Луганськгаз». Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі № 812/1281/17 адміністративний позов ПАТ «Луганськгаз» задоволено, внаслідок чого, зокрема зобов`язано Офіс великих платників зарахувати грошові кошти згідно платіжних доручень № 775 від 20.09.2016 на суму 74 298,00 грн.; № 776 від 20.09.2016 на суму 6 412,86 грн.; № 777 від 20.09.2016 на суму 4 414,13 грн.; № 778 від 20.09.2016 на суму 20,03 грн.; № 797 від 20.09.2016 на суму 98 240,00 грн.; № 802 від 20.09.2016 на суму 3 900,00 грн.; № 807 від 20.09.2016 на суму 4 900,00 грн.; № 1156 від 10.10.2016 на суму 66 390,00 грн.; № 1157 від 10.10.2016 на суму 2 020,05 грн.; № 1158 від 10.10.2016 на суму 1 423,65 грн.; № 1159 від 10.10.2016 на суму 16,02 грн.; № 1170 від 10.10.2016 на суму 2 230,00 грн.; № 1199 від 11.10.2016 на суму 1 355,00 грн.; № 1204 від 11.10.2016 на суму 300,00 грн.; № 1272 від 13.10.2016 на суму 2 860,00 грн.; № 1552 від 31.10.2016 на суму 716,00 грн.; № 1662 від 09.11.2016 на суму 3 860,00 грн.; № 1667 від 09.11.2016 на суму 1200,00 грн.; № 1893 від 15.11.2016 на суму 181 333,20 грн.; № 1894 від 15.11.2016 на суму 4 378,42 грн.; № 1895 від 15.11.2016 на суму 1 656,82 грн.; № 1896 від 15.11.2016 на суму 226,61 грн.; № 1916 від 16.11.2016 на суму 1830,00 грн.; № 1921 від 16.11.2016 на суму 640,00 грн., № 2245 від 01.12.2016 на суму 1100,00 грн.; № 2286 від 05.12.2016 на суму 100,00 грн.; № 2352 від 08.12.2016 на суму 38 810,00 грн.; № 2357 від 08.12.2016 на суму 9 229,00 грн. в рахунок сплати ПАТ "Луганськгаз" єдиного внеску за вересень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі № 812/1281/17 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі № 812/1281/17 скасовано, у задоволенні позову ПАТ «Луганськгаз» відмовлено. Постанова набрала законної сили з 08 лютого 2018 року. Постановою Верховного Суду від 06.02.2020 року у справі № 812/1281/17 касаційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» задоволена. Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року скасована та залишена в силі постанова Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року. У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог частини дев`ятої статті 25 Закону № 2464. У випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі № 2464 - щодо порядку (способу) виконання обов`язку платника зі сплати єдиного внеску, за умов об`єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов`язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов`язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 817/85/16 (К/9901/22068/18). У ході судового розгляду справи не встановлено фактів того, що внаслідок обраного ПАТ «Луганськгаз» способу реалізації обов`язку зі сплати єдиного внеску допущено порушення законодавства, зокрема частини дев`ятої статті 25 Закону №2464, відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Судом встановлено, з інтегрованої картки платника податків ПАТ «Луганськгаз», що несвоєчасна сплата єдиного внеску сталася через несплату позивачем єдиного внеску у вересні-грудні 2016 року та зарахування всіх наступних платежів у порядку календарної черговості виникнення боргу (т. 2 арк. спр. 3-32). Колегія суддів зазначає, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі № 812/1281/17, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач не порушував положення ч. 9 ст. 25 Закону №2464 в частині передачі свого обов`язку зі сплати єдиного внеску ТОВ «Луганськгаз Збут», оскільки вчинив такі дії у передбачений чинним законодавством спосіб, у зв`язку з чим позовні вимоги ПАТ «Луганськгаз» задоволено, внаслідок чого, зокрема зобов`язано Офіс великих платників зарахувати грошові кошти згідно платіжних доручень єдиного внеску за вересні-грудні 2016 року. Судом встановлено, що позивач не порушував положення ч. 9 ст. 25 Закону №2464 в частині передачі свого обов`язку зі сплати єдиного внеску ТОВ «Луганськгаз Збут», а неправомірне не зарахування податковим органом єдиного внеску за вересень - грудень 2016 року вплинуло на відображенні в інтегрованій картці платника податків ПАТ «Луганськгаз» неіснуючого боргу. Подальше зарахування всіх наступних платежів на погашення неіснуючого боргу в порядку календарної черговості його виникнення, привело до прийняття податковим органом оскаржуваного рішення від 09.08.2018 № 0003674709 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а тому позовні вимоги слід задовольнити, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо скасування спірного рішення від 09.08.2018 № 0003674709 підлягають задоволенню. Пунктом 4 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення неправильно застосував норми матеріального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Згідно частин 1, 6 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Судом встановлено, що при зверненні з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 2848,20 (т.1 арк.спр. 3), за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у загальній сумі 4273,21 (т.2 арк.спр. 139,187). Вказана сума підлягає стягненню з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача. Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у справі № 360/3006/18 - задовольнити. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у справі № 360/3006/18 - скасувати. Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування рішення від 09.08.2018 № 0003674709. Скасувати рішення офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 09.08.2018 № 0003674709. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 11, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 39440996) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (ідентифікаційний код 05451150, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 87) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7122,02 грн. (сім тисяч сто двадцять дві гривні 02 копійки). Повне судове рішення складено 19 травня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко