Постанова 4876 № 904/4062/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.05.2020 року м.Дніпро Справа № 904/4062/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач) суддів Верхогляд Т.А., Кузнецова В.О. секретар судового засідання Манчік О.О. Розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 (суддя Фещенко Ю.В.; повний текст ухвали складено 04.11.2019) у справі № 904/4062/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Д", м. Кам`янське Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе", с. Вишневе Криничанського району Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за договором поставки № 2507/1 від 25.07.2019 року у розмірі 640 960,00 грн. ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та мотиви ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 року визнано зловживанням процесуальними правами подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" заяви про відвід головуючому судді Фещенко Ю.В. у справі № 904/4062/19. Залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" про відвід головуючого судді Фещенко Ю.В. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" в дохід державного бюджету штраф у сумі 1 921,00 грн.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи. Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 року у даній справі в частині застосування заходів процесуального примусу. 2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Відповідач посилається на те, що факт зловживання правами представником відповідача не доведений, тому існують достатні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції в частині застосування до відповідача заходів процесуального примусу. Поданню заяви про відвід головуючому судді передували наступні дії: надання одноденного строку для підготовки відповідача до участі у справі і подання ним відзиву на позовну заяву; відхилення всіх клопотань про витребування документів, якими обґрунтовуються заперечення відповідача; відхилення клопотання про призначення експертизи, висновок якої міг бути єдиним доказом для підтвердження того, що поставлений на адресу відповідача товар був не якісним. Заява про відвід була подана за фактом вчинення процесуальних дій головуючим суддею безпосередньо в судовому засіданні, що виключало можливість її заявлення 30.10.2019 року, коли відповідне право на відвід було роз`яснено представнику відповідача, а поданню заяви про відвід передувала сукупність процесуальних дій, які на думку представника відповідача викликали сумніви в об`єктивності і неупередженості судді. За твердженнями відповідача, заява про відвід головуючому судді була надрукована і подана безпосередньо суду за наслідками розгляду і відхилення клопотання відповідача про призначення судової експертизи. Завчасне написання відповідної заяви та викладення її у друкованому вигляді свідчить лише про те, що попередня поведінка судді, яка "поспішала у відпустку", свідчила про однозначне ігнорування законних прав відповідача в частині можливості збирання доказів і доведення перед судом переконливості своєї правової позиції. Оскільки без витребування і аналізу документів щодо якості поставлених товарів можливість призначення експертизи по якості поставлених товарів виключалася, представник відповідача мав достатні підстави передбачити, що й клопотання про призначення експертизи буде відхиленим, тому й завчасно підготував заяву про відвід - як можливий захід реагування на поведінку судді щодо небажання досліджувати докази та в повній мірі аналізувати аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Заява про відвід не завчасно подавалася до канцелярії суду, а була подана безпосередньо в судовому засіданні після вирішення питання щодо призначення експертизи, оскільки представник відповідача до останнього мав надію, що клопотання про призначення експертизи буде задоволеним, а його заперечення щодо якості поставлених товарів за наслідками проведення експертизи будуть досліджені належним чином. Той факт, що заява про відвід була надрукованою є наслідком ймовірного передбачення представником відповідача можливого відхилення судом клопотання про призначення експертизи, а подання такої заяви безпосередньо в суді після відхилення клопотання про призначення експертизи, свідчить про те, що заявлення відповідного клопотання мало наслідком бажання особи поновити свої права та домогтися об`єктивного та неупередженого розгляду справи, а не затягнути розгляд справи. В судовому засіданні 04.11.2019 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали про відмову в призначенні експертизи і представнику відповідача не було відомо про мотиви та підстави відхилення його клопотання, внаслідок чого у нього були обґрунтовані сумніви в правомірності дій суду і саме тому було висловлено недовіру головуючому, що виключає можливість робити висновки про завідому безпідставність відводу. 2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. Позивач наданими йому процесуальними правами не скористався та не направив суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження. 3.1.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2020 року (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Кузнецов В.О., Чус О.В.) відкрито апеляційне провадження у справі. У вказаній ухвалі зазначено, що у зв`язку із встановленням особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року № 291, враховуючи Рекомендації Ради суддів України, викладені у листі № 9рс-186/20 від 16.03.2020 року, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом № 1 від 17.03.2020 року, та рішення зборів суддів, оформленого протоколом № 3 від 31.03.2020 року, судове засідання для розгляду справи буде призначено додатково ухвалою суду, яку буде направлено на адресу сторін. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2020 року розгляд апеляційної скарги призначено на 15.05.2020 року. Через неможливість судді Чус О.В. здійснювати розгляд апеляційної скарги у зв`язку із відпусткою на підставі розпорядження керівника апарату суду від 14.05.2020 року призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2020 року визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Кузнецов В.О. 3.1.2. Явка представників учасників провадження у справі. Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 року в частині застосування заходів процесуального примусу. 3.2. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Д" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" заборгованості за договором поставки № 2507/1 від 25.07.2019 року у розмірі 640 960,00 грн. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2019 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 07.10.2019 року. В судовому засіданні 07.10.2019 року оголошено перерву до 30.10.2019 року з метою надання можливості відповідачу скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності. 30.10.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 31.10.2019 року з метою надання можливості відповідачу скористатися процесуальними правами щодо ознайомлення з матеріалами справи. У відзиві на позовну заяву відповідачем в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України були поставлені питання щодо якості спірних товарів та заявлено клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи. Також у відзиві на позовну заяву відповідач просив суд, з урахуванням того, що в межах даної справи необхідно витребувати та досліджувати докази, а також проводити судову експертизу, вирішити питання щодо переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. У судовому засіданні 31.10.2019 року оголошено перерву до 04.11.2019 року. 04.11.2019 року в судовому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про витребування доказів, що підтверджують якість поставленого 01.08.2019 року на адресу відповідача товару. Судом, не виходячи з нарадчої кімнати, було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів з огляду на його необґрунтованість та безпідставність. Після відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів, представник відповідача в судовому засіданні наполягав на задоволенні його клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи. В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача посилався на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 року у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено з огляду на обставини щодо недоведення відповідачем фактів: наявності претензій щодо якості поставленого товару з моменту його отримання (01.08.2019 року) по теперішній час; звернення відповідача до позивача з вимогою надати документи щодо якості чи інші документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з ним, встановивши при цьому, розумний строк для їх передання; відмови відповідача від договору поставки № 2507/1 від 25.07.2019 року; доказів повного повернення отриманого 01.08.2019 року товару на загальну суму 640 960,00 грн.; відмови від прийняття товару чи вчинення інших дій, які б могли свідчити про невиконання позивачем своїх зобов`язань за договором у повному обсязі. Відразу після оголошення вступної та резолютивної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 року у даній справі, постановленої за результатами розгляду клопотання про призначення судової експертизи від 04.11.2019 року, представником відповідача було оголошено завчасно підготовлену у письмовому вигляді заяву про відвід судді, в якій він просив суд задовольнити заяву про відвід судді від розгляду справи. Заява мотивована тим, що клопотання відповідача про призначення судової експертизи було судом відхилено, що свідчить про нездійснення судом дій щодо повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, внаслідок чого у відповідача існують сумніви в неупередженості та об`єктивності судді. Проаналізувавши заявлені представником відповідача клопотання та фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що такі дії представника відповідача суперечать завданню господарського судочинства та спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. До вказаного висновку суд першої інстанції прийшов з огляду на наступні обставини: - подання заяви про відвід судді у зв`язку із непогодженням з процесуальними рішеннями судді суперечить частині 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України; - дії представника відповідача відразу після відмови судом у задоволенні клопотання про призначення експертизи (заявлення завідомо безпідставного відводу заздалегідь виготовленого у письмовому вигляді та роздрукованого) яскраво свідчить про те, що, заявляючи у судовому засіданні клопотання про призначення судової експертизи, відповідач розраховував на відмову у його задоволенні та заздалегідь підготував заяву про відвід судді Фещенко Ю.В. у зв`язку з відмовою у задоволенні його клопотання. Такими діями представник відповідача, заявляючи клопотання про призначення судової експертизи, усвідомлював безпідставність такого клопотання та бажав і готувався до такої відмови судом; - такі дії відповідача ставлять під сумнів його бажання розглядати подане ним клопотання та спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу, перешкоджають іншим учасникам процесу використовувати наявні засоби правового захисту, чим порушують їх права. За переконанням суду першої інстанції, подання заяви про відвід судді від розгляду справи, зміст якої зводиться до незгоди представника відповідача із прийнятим процесуальним рішенням щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи, є зловживанням процесуальними правами, що полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом. Місцевий господарський суд вважає, що заявлений відповідачем відвід у даній справі має очевидно штучний характер, є нічим іншим як спробою затягнути її розгляд або перешкодити йому; метою його подання є недопущення вирішення справи по суті у призначеному судовому засіданні - 04.11.2019 року, затягування строків вирішення спору через використання процесуального порядку розгляду заяви про відвід (у разі визнання судом відводу необґрунтованим, передання відповідної заяви для визначення судді в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України та зупинення провадження у справі відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України). В зв`язку з наведеним суд першої інстанції визнав подання 04.11.2019 року відповідачем заяви про відвід судді від розгляду даної справи, який є завідомо необґрунтованим та направленим на затягування судового процесу, зловживанням процесуальними правами у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України за залишив вказану заяву без розгляду. Також, місцевий господарський суд застосував до відповідача за зловживання процесуальними правами захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921,00 грн. 3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції. 3.3.1. Юридична оцінка доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4). У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне. Як вбачається із змісту апеляційної скарги, відповідач оскаржує ухвалу місцевого господарського суду від 04.11.2019 року лише в частині застосування до нього заходів процесуального примусу. В іншій частині ухвала не оскаржується. Відповідно до частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Згідно із частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Пунктом 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що залежно від конкретних обставин справи, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Відповідно до частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Завданням та основними засадами господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню для осіб, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним. Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 року у справі № 905/945/18. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (дивись рішення Суду у справі Шульга проти України, № 16652/04, від 02.12.2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (дивись рішення Суду у справі Мусієнко проти України, № 26976/06, від 20.01.2011 року). Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року). Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, про визнання подання 04.11.2019 року відповідачем заяви про відвід судді від розгляду даної справи, який є завідомо необґрунтованим та направленим на затягування судового процесу, зловживанням процесуальними правами у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Такі дії відповідача суперечать основним засадам господарського судочинства щодо розумності строків розгляду справи судом та свідчать про зловживання з боку відповідача його процесуальними правами, порушує права позивача та спрямоване на перешкоджання розгляду даної справи. Згідно із частиною 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Пунктами 1, 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами. Виходячи з системного аналізу наведених норм Господарського процесуального кодексу України, з метою запобіганню зловживанням відповідачем його процесуальними правами, недопустимості порушення прав позивача та перешкоджання розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо визнання зловживанням з боку відповідача його процесуальними правами, застосування до відповідача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній частині ухвали. Крім того, апеляційний господарський суд враховує, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі позовні вимоги задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в суму 100 000,00 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 540 960,00 грн. основного боргу та 9 614,40 грн. витрат по сплаті судового збору. Вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020 року. 3.3.2. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при постановленні судом першої інстанції ухвали в оскаржуваній частині, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та залишення без змін ухвали місцевого господарського суду в частині застосування до відповідача заходів процесуального примусу. 3.3.3. Розподіл судових витрат. З огляду на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати, пов`язані з її поданням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 року у справі № 904/4062/19 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" заходів процесуального примусу - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 року у справі № 904/4062/19 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" заходів процесуального примусу - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.05.2020 року. Головуючий суддя І.О. Вечірко Суддя Т.А. Верхогляд Суддя В.О. Кузнецов