Ухвала КЦС ВС № 136/119/18

Ухвала 13 травня 2020 року м. Київ справа № 136/119/18-ц провадження № 61-41057св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 19 квітня 2018 року в складі судді Стадника С. І. та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року в складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Берегового О. Ю., Марчук В. С., В С Т А Н О В И В: Описова частина Короткий зміст позовних вимог У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживача, стягнення коштів у сумі 40790,25 грн. Позовна заява мотивована тим, що 16 листопада 2010 року сторони уклали угоду № 330980 про надання позивачу послуги з придбання автомобіля ЗАЗ Ланос вартістю на день укладення угоди 71680,00 грн через систему придбання у групах. Зазначав, що відповідачем порушується його право споживача послуг у зв`язку з неповерненням йому вкладених до системи Авто Так коштів внаслідок подання заяви про розірвання угоди. На його звернення він отримав відповідь від товариства 16 березня 2015 року про те, що угода вважається розірваною, але кошти в сумі 40 790,25 грн підлягають поверненню у порядку черговості серед інших учасників програми, які також розірвали аналогічні угоди раніше за нього. Дату повернення чистих внесків відповідач не зазначив, кошти на час звернення до суду з позовом не повернув. Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовом за захистом прав споживача і стягнення з відповідача суми в розмірі 40 790,25 грн. Короткий зміст рішення суду першої та інстанції інстанцій Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 19 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року,позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТОВ «АвтоПросто» на користь ОСОБА_1 сплачені на виконання угоди від 16 листопада 2010 року № 330980 чисті внески, які підлягають поверненню у зв`язку із розірванням угоди в сумі 40 790,25 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував свої висновки тим, що за умовами Угоди ТОВ «Авто просто» після її розірвання зобов`язане повернути позивачці сплачені нею чисті внески, розраховані відповідно до положень пункту 13.3 статті 13 додатку № 2 до Угоди у порядку черговості. Разом з тим, зазначив, щ охоча граничний строк для повернення коштів умовами укладеної угоди між сторонами угоди не передбачений, але Ліцензійними умовами провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, затвердженими розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 09 жовтня 2012 року № 676, передбачений дворічний граничний строк повернення коштів за розірваними договорами, який відповідачем не дотриманий. Короткий зміст вимог касаційної скарги У липні 2018 року ТОВ «Авто Просто» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що судами прийнято рішення на підставі неповно, необ`єктивно розглянутої справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, з однобічним дослідженням матеріалів справи виключно зі сторони позивача, без врахування позиції Верховного Суду, не враховано заперечення відповідача, внаслідок чого судами ухвалено незаконне рішення, яке значним чином впливає на права ТОВ «Авто Просто». Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що рішення судів є законними і обгрунтованими, підстав для їх скасування немає. Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2018 року було відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. Отримавши матеріали цивільної справи, колегією суддів виявлено, що провадження за касаційною скаргою було відкрито на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у даній справі становить 40790,25 грн, яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн x 100 = 176 200 грн). Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Судом касаційної інстанції досліджено та взято до уваги ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства. Комітет Міністрів Ради Європи надав Рекомендацію № R (95) 5 від 7 лютого 1995 року, у якій зазначив, що державам-членам слід вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, відкрите Верховним Судом касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Авто Просто» на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, слід закрити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В: Касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 19 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживача, стягнення коштів закрити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Головуючий М. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун