Ухвала КЦС ВС № 575/1285/19

Ухвала 18 травня 2020 року м. Київ справа № 575/1285/19 провадження № 61-7307ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 02 грудня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 02березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Яблучненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, треті особи: профспілковий комітет Яблучненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, територіальна громада в особі Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області про визнання неправомірною зміни істотних умов праці, поновлення попередніх умов праці, стягнення втраченого заробітку та відшкодування моральної шкоди, встановив: 13 квітня 2020 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 02 грудня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 02березня 2020 року. Касаційна скарга подана у межах процесуального строку на касаційне оскарження відповідно до статті 390 ЦПК України з урахуванням вимог підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» Закон України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Заявником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на вищевказані судові рішення в частині позовних вимог про стягнення втраченого заробітку, визнання наказів протиправними та їх скасування, зобов`язання Яблучненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області поновити умови праці ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 5Закону України «Про судовий збір». Крім того, ОСОБА_1 посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 559/321/16. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Відтак, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про визнання наказів протиправними та їх скасування, про зобов`язання вчинити дії. Наведене узгоджується з висновком зробленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 559/321/16, на яку посилається заявник у клопотанні. До зазначеного вище клопотання ОСОБА_1 додано квитанцію № 0.0.1567202366.1 від 26 грудня 2019 року про сплату судового збору у розмірі 2 819, 20 грн за оскарження судових рішень в частині позовної вимоги щодо відшкодуваня моральної шкоди. Як вбачається з наданої квитанції судовий збір сплачено раніше ніж прийнято оскаржувану постанову апеляційного суду, що дає підстави для висновку, що судовий збір сплачено передчасно та не може бути належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 02 грудня 2019 рокута постанову Сумського апеляційного суду від 02березня 2020 року. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом ужовтні 2019 року. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 921 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір за оскарження судових рішень в частині позовних вимог немайнового характеру (визнання неправомірними та скасування наказів № 28/1-К від 10 квітня 2019 року, № 69-К від 03 вересня 2019 року, № 47-К від 04 вересня 2019 року, № 47/3-К від 05 вересня 2019 року, зобов`язання поновити умови праці) у розмірі7 684, 00грн (1 921 грн x 0,4 x 5 x 200%), в частині позовної вимоги майнового характеру (відшкодуваня моральної шкоди) - у розмірі 1 536, 80 грн (1 921 грн x 0,4 x 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007 , ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки не відповідає вимогам пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України. У порушення наведених вимог, до касаційної скарги не додано копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відсутність копій скарги для сторін підтверджується актом від 13 травня 2020 року № 638, складеним уповноваженими працівниками Верховного Суду. З огляду на викладене, заявнику слід подати до Верховного Суду копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості сторін. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, ухвалив: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 02 грудня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 02 березня 2020 року залишити без руху. Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків, але не більше десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов