Постанова Харківський апеляційний суд № 638/13271/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 19 травня 2020 року м. Харків справа № 638/13271/18 провадження № 22-ц/818/ 2989/20 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Котелевець А.В., суддів Коваленко І.П., Овсяннікової А.І., учасники справи: позивач Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, відповідач ОСОБА_1 , третя особа Харківська міська рада, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2020 року в складі судді Аркатової К.В., у с т а н о в и в : 11 вересня 2018 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Харківська міська рада, про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова. Позов мотивовано тим, що відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 06 листопада 2017 року № ХК 141173071163, ОСОБА_1 є замовником реконструкції приміщень квартири АДРЕСА_1 , отже, на неї, як на замовника поширюється дія Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI (далі Закону № 3038- VI). Проведення відповідачем даної реконструкції, є такими будівельними роботами, за якими існує обов`язок з укладення відповідного договору. Пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у розмірах: 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта для нежитлових будівель та споруд та 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта для житлових будинків. Для укладення договору замовник зобов`язаний звернутися з відповідною заявою до Департаменту. Листом управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 20 лютого 2018 року № 60/0/114-18 ОСОБА_1 було направлено для розгляду та підписання два оригінали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова. Відповіді ОСОБА_1 на вказаний лист або укладеного договору чи протоколу розбіжностей до проекту договору в Департамент економіки та комунального майна чи до Харківської міської ради не надійшло. Враховуючи викладене, позивач просив суд визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова між ОСОБА_1 та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради у запропонованій редакції. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2020 року позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова задоволено. Визнано укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_1 та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради в наступній редакції: ДОГОВІР № 16-18/1 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова м.Харків «____»___________201___р. Департамент економіки та комунального майна, іменований надалі «Департамент», в особі заступника міського голови - директора Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_3 , що діє на підставі Положення про Департамент економіки та комунального майна, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 №7/15 «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання», з однієї сторони, та ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Комінтернівським РВ ХУ УМВС України в Харківській області 14.02.2001, адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), іменований надалі «Замовник», з іншої сторони, на виконання Порядку пайової усті замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 (із змінами), уклали цей договір про наступне.

1. Предмет договору 1.1. Цей договір регулює взаємовідносини між сторонами щодо пайової участі «Замовника» у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкцією приміщень квартири АДРЕСА_3 .Обов`язки сторін 2.1. «Замовник»: 2.1.1. Здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код класифікації доходів бюджету 24170000, номер рахунку (IBAN) UA488999980314181921000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), отримувач УК м.Харкові) коштів у розмірі 132685,31 грн (сто тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят п`ять гривень 34 копійок) згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова, який додається. 2.1.2. Сплачує пайовий внесок таким чином: в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом 10 робочих днів з дня укладання даного договору. 2.2. «Департамент»: 2.2.1. На запит «Замовника» надає лист про підтвердження факту повної сплати пайового внеску після остаточного розрахунку по укладеним договорам про пайову участь на підставі даних Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради.

3. Відповідальність сторін 3.1. У разі невиконання або неналежного виконання «Замовниками» обов`язків, передбачених п. 2.1 нього договору, «Замовники» сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25 % від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

4. Час та дія договору 4.1. Договір набуває чинності з часу підписання сторонами або набрання чинності судового рішення щодо укладання цього договору, та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором.

5. Зміна та розірвання договору 5.1. Зміна та розірвання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. 5.2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. 5.3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. 5.4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. 5.5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

6. Особливі умови 6.1.З питань, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України. 6.2. Умови договору можуть бути змінені або доповнені тільки з письмової згоди сторін і оформляються додатковою угодою до договору. 6.3. У випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) будь-якої із сторін цього договору, права та обов`язки за цим договором переходять до правонаступників. 6.4. У разі зміни замовника нерухомого майна, зазначеного в п. 1.1. договору, права та обов`язки щодо виконання умов договору переходять до нового замовника. 6.5. Спори, що виникають між сторонами при виконанні, розірванні, або припиненні договору, вирішуються у судовому порядку. 6.6. Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх обов`язків за договором. 6.7. Цей договір складений у 2-х примірниках, які мають силу оригіналу.

7. Адреса та реквізити сторін Від «Департаменту» Від «Замовника» Заступник міського голови - Т.А. Краснопольська директор Департаменту економіки та ідентифікаційний номер НОМЕР_2 комунального майна код _____________________М.І. Фатєєв АДРЕСА_4 44 паспорт НОМЕР_1 , т. НОМЕР_3 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради суму сплаченого судового збору у розмірі 1 762,00 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що законодавством України передбачена обов`язкова участь забудовника території у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. У зв`язку з цим, забудовник зобов`язаний укласти договір про пайову участь з органами місцевого самоврядування до прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію. 19 березня 2020 року ОСОБА_2 представник ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що планування та забудова територій вимагає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій. Оскільки ОСОБА_1 не забудовувала нову земельну ділянку при реконструкції квартири АДРЕСА_1 , підстав визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури немає. 18 травня 2020 року Романенко Т.М. - представник Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підтверджується матеріалами справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначені вимоги закону залишились поза увагою суду першої інстанції. Матеріали справи свідчать, що реконструкцію приміщень квартири АДРЕСА_1 , замовником якого була ОСОБА_1 , прийнято до експлуатації на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 06 листопада 2017 року № ХК 141173071163. Відповідно до статті 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закону № 3038-У1) замовником будівництва є фізична або юридична особа, що має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому законодавством порядку відповідну заяву. Оскільки ОСОБА_1 була замовником будівництва, то на неї поширюється дія Закону № 3038-У1. Відповідно до частини третьої статті 27-1 Закону України «Про планування та забудову територій» пайова участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об`єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. 17 лютого 2011 року Верховною Радою України було прийнято Закон № 3038-У1, з набранням чинності якого (12 березня 2011 року) Закон України «Про планування та забудову територій» втратив чинність. Згідно з частиною третьою статті 40 Закону № 3038-У1, яка набрала чинності 01 січня 2013 року, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що різниця між правовим регулюванням питання про внесення замовником відповідних коштів до місцевого бюджету полягала в тому, що за Законом України «Про планування та забудову територій» такі кошти мали бути сплачені після прийняття об`єкта в експлуатацію, а за законом № 3038-У1 до його прийняття. У період з дня втрати чинності Законом України «Про планування та забудову територій» та до дня набрання чинності частиною третьою статті 40 Закону № 3038-У1 питання про час перерахування замовником пайового внеску на законодавчому рівні не було врегульовано. Однак ця обставина не звільняє замовника від сплати такого внеску взагалі. Вказаний обов`язок покладений на замовника будівництва частиною другою статті 40 Закону № 3038-У1, яка була чинною на час прийняття в експлуатацію об`єктів нерухомості відповідача (27 лютого 2015 року). Згідно із зазначеною правовою нормою замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Частиною першою статті 40 Закону № 3038-У1, яка також була чинною на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. На виконання зазначених вимог закону виконавчий комітет Харківської міської ради прийняв рішення від 09 листопада 2011 року № 804, зі змінами, внесеними рішенням від 22 травня 2013 року № 319, яким було затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (далі - Порядок). Цим порядком визначено умови та встановлено процедуру залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі (внеску) замовником будівництва на території міста Харкова. Відповідно до абзацу першого частини восьмої та абзацу першого частини дев`ятої статті 40 закону № 3038-У1, чинними на час виникнення спірних правовідносин, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Згідно з пунктом 2.5. Порядку замовник будівництва зобов`язаний не пізніше ніж за 30 календарних днів до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію звернутися із заявою до Департаменту для укладення договору про пайову участь. Отже, Законом № 3038-У1 та Порядком встановлено, що саме на замовника покладено обов`язок укласти договір про пайову участь та сплатити відповідні кошти. Цей обов`язок ОСОБА_1 не виконала. Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов`язання, прямо передбаченим чинним законодавством. Невиконання такого зобов`язання не звільняє замовника будівництва від обов`язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. 26 квітня 2018 року Департамент надіслав ОСОБА_1 пропозицію щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова. Відповіді ОСОБА_1 на вказаний лист або укладеного договору чи протоколу розбіжностей до проекту договору в управління не надійшло. З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова між ОСОБА_1 та Департаментом у запропонованій позивачем редакції є обґрунтованим. Однак з висновком суду першої інстанції про розмір оплати, необхідної для перерахування відповідачем до бюджету м. Харкова, погодитись не можна. Відповідно до частини 6 Закону № 3038-У1 встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки за загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта для житлових будинків. В Декларації зазначено, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає суму в розмірі 1 206 230, 40 грн. Отже відповідачем надана технічна документація, яка свідчить про розмір затрат на реконструкцію, що і є базою для визначення розміру внеску. З урахуванням граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, встановленого частиною 6 Закону № 3038-У1, до бюджету м. Харкова підлягає перерахуванню сума в розмірі 120 623,04 грн із розрахунку: 1 206 230,40 грн : 100 х 10%. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України). Рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру коштів, що підлягають перерахуванню до бюджету м. Харкова згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновки суду про необхідність визнання укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За правилами пунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Судові витрати, понесені позивачем, документально підтверджуються за подачу позовної заяви в розмірі 1 762,00 грн (а. с. 1). З урахуванням пропорційності до розміру задоволених позовних вимог судовий збір в загальному розмірі 1 601,80 грн (132 685,31 грн (заявлені позовні вимоги) : 120 623,04 грн (задоволені позовні вимоги) = 1,1; 1 762,00 грн : 1,1) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Керуючись статтями 374, 376 ч. 1 п. 1, п. 4, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2020 року змінити в частині визначення розміру коштів, що підлягають перерахуванню до бюджету м. Харкова згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова, та судових витрат. Пункт 2.1.1. Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова викласти в такій редакції: «Здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код класифікації доходів бюджету 24170000, номер рахунку (IBAN) UA488999980314181921000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), отримувач УК м.Харкові) коштів у розмірі 120 623,04 грн (сто двадцять тисяч шістсот двадцять три гривні 04 копійок) згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова». Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 1 601, 80 грн (одна тисяча шістсот одна грн 80 коп.) судового збору. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 19 травня 2020 року. Головуючий А.В.Котелевець Судді І.П. Коваленко А.І. Овсяннікова