Постанова 4856 № 560/2801/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2801/19 Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О. Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П. 18 травня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буг Поділля" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у вересні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Буг Поділля" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністартивного суду від 05.11.2019 позов задоволено: - визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1242547/42942699 від 01.08.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань розгляду скарг ДФС України №35457/42942699/2 від 14.08.2019; - зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 03.07.2019 товариства з обмеженою відповідальністю "Буг Поділля" в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що надання позивачем пакету документів до податкової накладної №1 від 03.07.2019 складені з порушенням законодавства. Виходячи з приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, 13.06.2019 між дочірнім підприємством "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (генпідрядник) та позивачем (субпідрядник) укладено договір субпідряду №165-19 від 13.06.2019 на виконання робіт по експлуатаційному утриманню автомобільної дороги державного значення Хмельницької області М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знамянка км. 310+552 -км. 310+837 (ліквідація пучин). 03.07.2019 TOB "Буг Поділля" складено податкову накладну №1 та направлено 18.07.2019 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанції від 18.07.2019, податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. Зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризикованості платника податків". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Товариство з обмеженою відповідальністю "Буг Поділля" подано повідомлення від 26.07.2019 №1 щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій у реєстрації ПН/РК №1 від 03.07.2019 та скановані копії документів, що підтверджується відповідачами. Зокрема, позивачем були надані пояснення щодо достовірності проведення господарських операцій (капітальний ремонт доріг) за №1 від 25.07.2019, а також копії: договору субпідряду від 13.06.2019 року №165-19; акту №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в); довідки про вартість виконаних будівельних робіт на витрати (форма КБ-3); картки рахунку 361 ДП "Хмельницький облавтодор"; виписки по рахунках АБ "Південний"; договору про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів від 13.06.2019 року №130619/2; договору про надання послуг транспортних засобів від 13.06.2019 року №130619/3; актів виконаних робіт (наданих послуг) від 20.06.2019 року №163 та від 20.06.2019 року №164; картки рахунку 631 ПрАТ "Хмельницьке ШБУ №56"; платіжних доручень від 18.07.2019 року №21 та від 18.07.2019 року №22; договору поставки від 31.05.2019 року №31052019; видаткових накладних від 20.06.2019 року №242 та від 20.06.2019 року №244; картки рахунку 631 ТОВ "Дортрейд Поділля"; платіжного доручення від 18.07.2019 року №23; товаро-транспортних накладних. Проте, 01.08.2019 комісією Головного управління ДФС у Хмельницькій області прийнято рішення № 1242547/42942699 про відмову в реєстрації податкової накладної, підставою прийняття якого вказано: "надання платником податку копій документів, які складено з порушенням законодавства: Акт приймання виконаних робіт КБ-2 № 1 за липень 2019 року генпідрядник ДП Хмельницький Облавтодор, субпідрядник ТОВ «Буг Поділля» (до витрат віднесено кошти на перевезення працівників організації автомобільним транспортом та кошти на відрядження працівників організацій тоді як на ТОВ «Буг Поділля» 1 людина), інші субпідрядники відсутні; ТТН від 18.06.2019р., від 19.06.2019р. та від 20.06.2019р. надано без номера". Позивачем подано скаргу на зазначене рішення (з додатками, які також подавались до Головного управління ДФС у Хмельницькій області), однак рішенням Комісії з питань розгляду скарг ДФС № 35457/42942699/2 від 14.08.2019 скаргу залишено без задоволення та рішення комісії ГУ ДФС у Хмельницькій області без змін. Підставами такої відмови зазначено: "ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у томі числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових Форм та галузевої специфіки, накладних". Не погоджуючись з рішеннями відповідачів про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення Комісії з питань розгляду скарг ДФС України може бути оскаржене тільки в судовому порядку, відповідно до вимог п.27 Порядку №117, воно порушує права позивача, тому є протиправним, і, відповідно, підлягає скасуванню. Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку обставинам справи, виходить зі слідуючого. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Згідно пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Згідно пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис"; Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановив, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117). Відповідно до пунктів 5-7 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 12 Порядку №117 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Згідно з пунктом 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. При цьому, положеннями пункту 10 Порядку №117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС. Згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, наведених в листі Державної Фіскальної Служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Положеннями п. 7 Порядку №117 чітко визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто повинна мати місце сукупність ризикових умов; ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації. Отже, зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 03.07.2019 не відповідає умовам критерію п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції міститься лише загальне посилання на п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових. Відповідно до пунктів 18-21 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю "Буг Поділля" подано повідомлення від 26.07.2019 №1 щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій у реєстрації ПН/РК №1 від 03.07.2019 та скановані копії документів, що підтверджується відповідачами. Зокрема, позивачем були надані пояснення щодо достовірності проведення господарських операцій (капітальний ремонт доріг) за №1 від 25.07.2019, а також копії: договору субпідряду від 13.06.2019 року №165-19; акту №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в); довідки про вартість виконаних будівельних робіт на витрати (форма КБ-3); картки рахунку 361 ДП "Хмельницький облавтодор"; виписки по рахунках АБ "Південний"; договору про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів від 13.06.2019 року №130619/2; договору про надання послуг транспортних засобів від 13.06.2019 року №130619/3; актів виконаних робіт (наданих послуг) від 20.06.2019 року №163 та від 20.06.2019 року №164; картки рахунку 631 ПрАТ "Хмельницьке ШБУ №56"; платіжних доручень від 18.07.2019 року №21 та від 18.07.2019 року №22; договору поставки від 31.05.2019 року №31052019; видаткових накладних від 20.06.2019 року №242 та від 20.06.2019 року №244; картки рахунку 631 ТОВ "Дортрейд Поділля"; платіжного доручення від 18.07.2019 року №23; товаро-транспортних накладних. Колегія суддів вважає, що сукупність первинних документів, наданих позивачем як на вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, так і для долучення до матеріалів цієї справи, не дають підстав для сумніву щодо дійсності укладання договору субпідряду, на виконання вимог якого складено податкову накладну №1 від 03.07.2019. Разом з тим, факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем контролюючому органу були надані документи, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та дочірнім підприємством "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Водночас, слід зазначити, що у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що надання позивачем пакету документів до податкової накладної №1 від 03.07.2019, складені з порушенням законодавства, а саме: в акті приймання виконаних робіт КБ-2 до витрат віднесено кошти на перевезення працівників організації автомобільним транспортом та кошти на відрядження працівників організацій, в той час як на ТОВ «Буг Поділля» 1 людина, інші субпідрядники відсутні; ТТН від 18.06.2019, від 19.06.2019 та від 20.06.2019 надано без номера. Однак, щодо цих доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що Верховним Судом у постанові від 18 вересня 2019 року по справі №826/6528/18 вказано, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Отже, наявність чи відсутність зазначених контролюючим органом обставин відповідно до вимог ПК України слід з`ясовувати при проведенні документальної чи іншої податкової перевірки, а не під час вирішення питання про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкової накладної. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, а тому рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань розгляду скарг ДФС України №35457/42942699/2 від 14.08.2019, виходячи з того, що оскаржуване рішення Комісії з питань розгляду скарг ДФС України може бути оскаржене тільки в судовому порядку, відповідно до вимог п.27 Порядку №117, воно порушує права позивача. Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Так, відповідно до пункту 1 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 117 розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну. Згідно з пунктом 13 Порядку розгляду скарг за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду. Положення порядку не містять підстав скасування рішень Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України. Відповідно до пункту 18 вказаного Порядку рішення комісії не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку. Таким чином, колегія суддів зауважує, що оскаржуване позивачем рішення Комісії ДПС України №35457/42942699/2 від 14.08.2019 не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протипранвим та його скасування не призведе до відновлення порушеного права. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.02.2020 у справі №826/11086/18. Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань розгляду скарг ДФС України №35457/42942699/2 від 14.08.2019, не підлягають задоволенню. При цьому, належним способом захисту у даному випадку є звернення позивача до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та, як наслідок, вжиття дій щодо реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 28 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання такої події, як, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з п. 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Суд вважає, що ефективним захистом прав позивача у відповідності до ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є зобов`язання відповідача-суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Виходячи із вимог зазначеної норми, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 03 липня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних та визнання рішення комісії Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1242547/42942699 від 01.08.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним та його скасування, а також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду щодо зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №1 від 03.07.2019. Однак, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнаня протиправним та скасування рішення Комісії з питань розгляду скарг ДФС України №35457/42942699/2 від 14.08.2019, з підстав викладених у постанові, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню. У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином, оскільки судом першої інстанції неправильно застосувано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, керуючись п. 4 ч.1 ст. 317 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання протиправним та скування рішення Комісії з питань розгляду скарг ДФС України №35457/42942699/2 від 14.08.2019 та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В іншій частині доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а тому в іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань розгляду скарг ДФС України №35457/42942699/2 від 14.08.2019 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Буг Поділля" в цій частині. В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.