Постанова 4854 № 540/2444/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2444/19 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В. Дата і місце ухвалення: 20.01.2020р., м. Херсон Дата виготовлення повного тексту: 21.01.2020р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Ступакової І.Г. суддів - Бітова А.І. - Лук`янчук О.В. при секретарі - Рябоконь Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агростеп» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агростеп» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И Л А : В квітні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агростеп» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 квітня 2017 року №0006341201, яким до позивача застосовано штраф в сумі 111040,77 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позов обґрунтовувало тим, що застосування до товариства штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованим, оскільки зміни, які дали можливість перевіряти своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, було внесено до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України лише 21.12.2016р., а тому такі перевірки можливо здійснювати тільки по правовідносинах, які виникли з 01.01.2017р. Також, позивач посилався на те, що жоден з покупців товару скаргу на ТОВ «Агростеп» за порушення продавцем граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не подавав, порушень несвоєчасності, недостовірності, неповноти нарахування та сплати до бюджету належних сум податку на додану вартість за жовтень, грудень 2016 року податковим органом не виявлено. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Агростеп» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 20.01.2020р., з прийняттям нового судового рішення - про задоволення позову. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки твердженням позивача про те, що відповідач, в порушення вимог Податкового кодексу України, при проведенні в березні 2017 року камеральної перевірки вийшов за межі своїх повноважень та не міг перевіряти питання реєстрації позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень, грудень 2016 року Також, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Агростеп» про перехід до загального позовного провадження, внаслідок чого позбавив товариство можливості використати усі доступні способи доказування в суді своєї позиції та надати відповідні пояснення і докази. Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі порушило майнові права товариства, внаслідок чого суттєво звужено можливість ним здійснення своєї господарської діяльності. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Предметом спору у даній справі є оскарження ТОВ «Агростеп» правомірності прийнятого Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі податкового повідомлення-рішення від 03 квітня 2017 року №0006341201, яким на підставі ст.120-1 ПК України, до позивача застосовано штраф в сумі 111040,77 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту від 13.03.2017р. №292/21-22-12-01/34933318 «Про результати камеральної перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Агростеп» (код ЄДРПОУ 34933318) у жовтні, грудні 2016 року», яким, за результатами аналізу ІС «Архів електронної звітності» підсистема «Реєстр податкових накладних», встановлено порушення товариством термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 889969,20 грн., за що передбачена відповідальність за п.120-1.1 ст.120-1 ПК України. При зверненні до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 квітня 2017 року №0006341201 ТОВ «Агростеп» не заперечує факту несвоєчасності реєстрації податкових накладних, про які йдеться в акті перевірки від 13.03.2017р. №292/21-22-12-01/34933318, а свої вимоги обґрунтовує виключно неможливістю проведення в 2017 році податковим органом камеральної перевірки на предмет своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на жовтень, грудень 2016 року. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, не погодився з такими доводами позивача, зазначивши, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII внесено зміни до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, якими предметом камеральної перевірки визначено, також, перевірку своєчасності реєстрації платником податків податкових накладних в ЄРПН. Враховуючи, що на підставі п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, тому, за висновками суду першої інстанції, відповідачем правомірно проведено в березні 2017 року камеральну перевірку своєчасності реєстрації в ЄРПН ТОВ «Агростеп» податкових накладних, виписаних в жовтні, грудні 2016 року. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Таким чином, на підставі наведених норм Податкового кодексу України, до 01.01.2017р. предметом камеральної перевірки могла бути лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність даним системи електронного адміністрування податку на додану вартість. При цьому, своєчасність реєстрації в ЄРПН податкових накладних не було предметом камеральної перевірки, а вказана обставина перевірялася шляхом проведення документальних перевірок платників податків, порядок проведення яких відмінний від порядку проведення камеральних перевірок, які, відповідно до п.76.1 статті 76 ПК України, проводяться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення, а також при яких не обов`язкова згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Також, вказаним Законом статтю 76 ПК України доповнено пунктом 76.3, відповідно до якого камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання; камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. З вказаного слідує, що з 01.01.2017р. значно розширено та спрощено повноваження податкового органу, надавши йому право на проведення камеральних перевірок, зокрема, на предмет своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів), тоді як до набрання чинності змін, внесених до ПК України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, таке право контролюючого органу обмежувалося 30-денним строком, що настає за граничним терміном отримання податкової декларації відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Як випливає з рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. №1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до правовідносин застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони мали місце. Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи, а повноваження правозастосовчого органу, механізми їх реалізації, зокрема, порядок проведення податковими органами перевірок платників податків, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент реалізації відповідних владних повноважень, зокрема, здійснення податкових перевірок. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що з 01.01.2017р. податковий орган має право проводити камеральні перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких накладних, виписаних до 01.01.2017р. Доводи апеляційної скарги ТОВ «Агростеп» в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують. Направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд у постанові від 08.10.2019р. зазначив про необхідність дослідження факту порушення позивачем граничного терміну реєстрації податкових накладних за період жовтень, грудень 2016 року. Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Так, колегією суддів встановлено та в акті перевірки від 13.03.2017р. №292/21-22-12-01/34933318 зазначено, що: - виписана на адресу ТОВ «АТ Каргіл» податкова накладна №29 від 27.10.2016р. на суму ПДВ 166273,30 грн. була зареєстрована 30.11.2016р. (затримка 19 днів); - виписана на адресу ПП «Поліекспо» податкова накладна №38 від 19.12.2016р. на суму ПДВ 80120,97 грн. була зареєстрована 12.01.2017р. (затримка 9 днів); - виписана на адресу ПП «Поліекспо» податкова накладна №42 від 19.12.2016р. на суму ПДВ 22825,55 грн. була зареєстрована 16.01.2017р. (затримка 13 днів); - виписана на адресу ТОВ «Оптімус Плюс» податкова накладна №40 від 19.12.2016р. на суму ПДВ 193124,90 грн. була зареєстрована 14.01.2017р. (затримка 11 днів); - виписана на адресу ПП «Поліекспо» податкова накладна №43 від 21.12.2016р. на суму ПДВ 41664,50 грн. була зареєстрована 14.01.2017р. (затримка 9 днів); - виписана на адресу ПП «Поліекспо» податкова накладна №45 від 22.12.2016р. на суму ПДВ 39898,98 грн. була зареєстрована 18.01.2017р. (затримка 12 днів); - виписана на адресу ПП «Поліекспо» податкова накладна №46 від 23.12.2016р. на суму ПДВ 83545,60 грн. була зареєстрована 18.01.2017р. (затримка 11 днів); - виписана на адресу ПП «Поліекспо» податкова накладна №47 від 27.12.2016р. на суму ПДВ 127363,4 грн. була зареєстрована 18.01.2017р. (затримка 7 днів); - виписана на адресу ПП «Поліекспо» податкова накладна №44 від 21.12.2016р. на суму ПДВ 61130,60 грн. була зареєстрована 19.01.2017р. (затримка 14 днів); - виписана на адресу ПП «Поліекспо» податкова накладна №16 від 29.12.2016р. на суму ПДВ 7375,10 грн. була зареєстрована 19.01.2017р. (затримка 6 днів); - виписана на адресу ПП «Поліекспо» податкова накладна №48 від 26.12.2016р. на суму ПДВ 39563,8 грн. була зареєстрована 19.01.2017р. (затримка 9 днів); - виписана на адресу ТОВ «Елеватор Таврії» податкова накладна №49 від 23.12.2016р. на суму ПДВ 27082,50 грн. була зареєстрована 18.02.2017р. (затримка 42 дні). Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів. Варто зазначити, що ТОВ «Агростеп» не заперечує факт порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №29 від 27.10.2016р., №38 від 19.12.2016р., №42 від 19.12.2016р., №40 від 19.12.2016р., №43 від 21.12.2016р., №45 від 22.12.2016р., №46 від 23.12.2016р., №47 від 27.12.2016р., №44 від 21.12.2016р., №16 від 29.12.2016р., №48 від 26.12.2016р. та №49 від 23.12.2016р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не вказує на наявність причин, які унеможливили реєстрацію таких накладних у встановлені п.201.10 ст.201 ПК України строки. Також, позивачем не заперечується правильність визначення податковим органом розміру штрафних санкцій, відповідність його пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. На підставі викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про законність податкового повідомлення-рішення від 03 квітня 2017 року №0006341201. Доводи апеляційної скарги ТОВ «Агростеп» висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції від 20 січня 2020 року немає. В поданій апеляційній скарзі апелянт наполягає на порушенні судом порядку розгляду справи, оскільки вважає, що дана адміністративна справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а в задоволенні поданого позивачем клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено. Колегія суддів вважає вказані твердження безпідставними, з огляду на те, що згідно ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Згідно ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. При цьому, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено ті справи, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження. Таким чином, суд першої інстанції наділений правом вирішувати питання щодо можливості призначення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що за характером спірних правовідносин вказана адміністративна справа не є складною, а тому могла бути призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому, згідно ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. З урахуванням усіх цих обставин судом прийнято рішення про призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, що не суперечить положенням КАС України. При цьому, слід ще раз наголосити, що нормами КАС України передбачено перелік справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження і у разі порушення цих вимог, рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню. В даному випадку справа, що розглядається, не підпадає під перелік справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції за вказаними обставинами. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження (а.с.142), рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агростеп» залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 19 травня 2020 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук