LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818646/6910/19

від 13.05.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_3 , до якої приєдналась ОСОБА_4 в особі її представника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 646/6910/19 Провадження № 22-ц/818/2085/20 13 травня 2020 року м.Харків Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Овсяннікової А.І. суддів - Коваленко І.П., Тичкової О.Ю. за участю секретаря - Чабан А.В. учасники справи: позивачі ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі йогопредставника ОСОБА_3 , до якої приєдналась ОСОБА_4 в особі її представника ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 20 січня 2020 року у складі судді Теслікової І.І. по справі № 646/6910/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права особи на частку у спільному майні, - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права особи на частку у спільному майні. В обґрунтування позову зазначають, що кожному з них належить по 41/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 належить 18/100 частини спірного житлового будинку. Вважають, що частка домоволодіння, що належить відповідачу є незначною і не може бути виділена в натурі, житловий будинок є неподільним. Спільне володіння і користування домоволодінням є неможливим, оскільки відповідач декілька років не проживає в належній їй частині, не підтримує її в належному побутовому, технічному та санітарному стані, від чого ця частина руйнується. В належній ОСОБА_2 частині житлового будинку припинено постачання природного газу та електричної енергії, система опалення розморожена, системи водопостачання та водовідведення відсутні. Зазначені обставини ставлять під загрозу можливість нормального використання належних ним часток житлового будинку. Припинення права відповідача на частку домоволодіння не завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_2 та членам її сім`ї оскільки у відповідача є двокімнатна квартира у місті Євпаторія Автономної Республіки Крим. З урахуванням уточнень просять припинити право власності ОСОБА_2 на 18/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 та визнати за ними право власності по 50/100 частин спірного будинку кожному. Справа розглянута у відсутності відповідача. Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 20 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відмовлено. Рішення мотивовано тим, що позивачами не надано доказів, що частка відповідачки є незначною, а також, що припинення права ОСОБА_2 на частку в спільному майні не завдасть їй істотної шкоди. Також, вимоги щодо внесення попередньої вартості частки позивачами не дотримано оскільки кошти внесені не на рахунок суду, а на рахунок Державної казначейської служби України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 , до якої приєдналась ОСОБА_4 в особі її представника ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Вартість частки домоволодіння у сумі 74 880 грн. внесено саме на депозитний рахунок Червонозаводського районного суду міста Харкова, отримувачем коштів згідно з діючим положенням є Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області , а Державна казначейська служба України у даному випадку є Банком отримувача, що відповідає даним, які розміщені на офіційній інтернет-сторінці Червонозаводського районного суду міста Харкова в розділі «Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо)». Закон не вимагає від позивачів зазначати в прохальній частині позовної заяви порядок компенсації вартості частини домоволодіння відповідачу. Житловий будинок є неподільним, частина, що належить відповідачу, є незначною порівняно з частинами позивачів, в тому числі з урахуванням загального розміру домоволодіння, про що ними надано відповідні докази. Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню. Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи власниками житлового будинку з прибудовами та надвірними будівлями по АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - по 41/100 частині кожний згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 04 травня 2017 року, ОСОБА_2 - 18/100 частини відповідно до договору купівлі - продажу від 18 квітня 1991 року та рішення Московського районного суду м.Харкова від 22 грудня 2014 року. Відповідно до звіту про оцінку майна від 04 вересня 2019 року вартість житлового будинку складає 416000 грн., 18/100 частин домоволодіння - 74880 грн. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що підстав для припинення права власності ОСОБА_2 на частку в спірному майні не вбачається. Відповідно до положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності. Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права. Відповідно до статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Верховний Суд України у постанові від 15 травня 2013 року, ухваленій у справі № 6-37цс13 зазначав, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. При вирішенні справи необхідно враховувати загальні засади цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України) щодо справедливості, добросовісності та розумності з врахуванням прав та інтересів усіх співвласників. При цьому суду необхідно ретельно вивчити обставини справи з метою з`ясування, чи не зловживає позивач, який бажає виділу частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні та чи реалізація цього права не порушить прав інших осіб, які не мають змоги сплатити співвласнику грошову компенсацію вартості його частки (постанова Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 6-4цс14). Таким чином, аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за умови, що це не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначають, що ОСОБА_2 у спірному будинку не проживає, окрім даної частки їй належить квартира АДРЕСА_2 , а тому припинення права власності на частку у житловому будинку не завдасть істотної шкоди її інтересам. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивачами не надано беззаперечних доказів щодо перебування у власності відповідачки іншої нерухомості. Колегія погоджується з висновками суду, що Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 18 вересня 2019 року не містить достатніх даних - РНОКПП, дата її народження тощо, щоб ідентифікувати особу щодо якої таку довідку сформовано, саме як відповідача ОСОБА_2 , а не іншу сторонню особу. Доказів, що відповідач постійно проживає та зареєстрована за іншою адресою матеріали справи не містять. З довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 18 жовтня 2019 року вбачається, що окрім інших осіб, ОСОБА_2 зареєстрована у спірному житловому будинку. Отже, вважати, що у відповідачки є інше місце постійного проживання і припинення права власності на частку майна не завдасть шкоди її інтересам не можна. Також, звертаючись до суду з позовом про припинення частки у спірному майні позивачами не надано належних доказів на підтвердження неможливості спільного використання житлового будинку співвласниками та неможливості виділення належної відповідачу частки у натурі в окреме жиле приміщення. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку , що припинення права власності на частку будинку, належну відповідачу, завдасть їй істотної шкоди та порушить принцип рівності прав співвласників, який забороняє обмеження прав одних співвласників за рахунок інших. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_3 , до якої приєдналась ОСОБА_4 в особі її представника ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 20 січня 2020 року - залишити без зміни. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 15 травня 2020 року. Головуючий - А.І. Овсяннікова Судді: І.П. Коваленко О.Ю. Тичкова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»