Постанова 4823 № 751/2691/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 14 травня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 751/2691/19 Головуючий у першій інстанції - Майборода С. М. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/739/20 Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Скрипки А.А. суддів: Євстафіїва О.К., Онищенко О.І. секретар: Поклад Д.В. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області у складі судді Майбороди С.М. від 25 березня 2020 року, місце постановлення ухвали м.Чернігів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, В С Т А Н О В И В: У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини. У вимогах заявленого позову ОСОБА_1 просив виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису №1143 від 14.05.2010 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції. Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25.03.2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, залишено без розгляду. Роз`яснено позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду з даним позовом повторно. У задоволенні заяви представника відповідача про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 25.03.2020 року в частині відмови у задоволенні заяви представника відповідача про компенсацію здійснення відповідачем судових витрат та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення, яким стягнути судові витрати, понесені відповідачем, в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги вказують, що ухвала суду першої інстанції від 25.03.2020 року у оскаржуваній частині є незаконною та необґрунтованою, висновки суду не відповідають обставинам справи. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про компенсацію здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом даної справи. Доводи апеляційної скарги стверджують, що представник відповідача, ознайомившись з матеріалами справи та дізнавшись, що позивачем подано заяву про залишення без розгляду його позову, подав до суду першої інстанції заяву про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом даної справи. Доводи апеляційної скарги вказують, що у відзиві на позовну заяву було зазначено про стягнення з позивача судових витрат та надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат. З посиланням на положення статей 133,137 ЦПК України, доводи апеляційної скарги зазначають про обґрунтованість поданої заяви про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом даної справи. Доводи апеляційної скарги з посиланням на ч.3 статті 140 ЦПК України стверджують, що відповідач була змушена з метою вчинення процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, прибути до м.Києва самостійно та забезпечити явку спільної з позивачем дитини для проведення судової експертизи, у зв`язку з чим понесла витрати на придбання квитків у розмірі 1 008 грн. 32 коп. При цьому позивач на один виклик до експертної установи не з`явився, у зв`язку з чим відповідач була змушена повторно їхати до м.Києва та нести додаткові витрати. Доводи апеляційної скарги, з посиланням на ч.5 статті 142 ЦПК України, вказують що мають місце необґрунтовані дії позивача, і за даних обставин відповідач була змушена нести зазначені витрати з метою захисту своїх прав. Доводи апеляційної скарги зазначають, що ОСОБА_1 реалізував своє право на подання до суду відповідного позову, але реалізація ним даного права спричинила понесення ОСОБА_2 додаткових витрат щодо захисту своїх прав. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 стверджує, що ОСОБА_1 просив суд залишити без розгляду його позовну заяву, отримавши результати відповідної експертизи, яка підтвердила факт його батьківства, і в даному випадку має місце необґрунтованість вимог заявленого позову. Доводи апеляційної скарги вказують, що внаслідок того, що ОСОБА_1 мав сумніви щодо батьківства спільного сина сторін даного спору, якому вже виповнилось 9 років, ОСОБА_2 була змушена захищати свої права та нести витрати по справі, які в силу вимог ч.5 статті 142 ЦПК України підлягають стягненню з позивача на її користь, а саме, 3 700 грн. в рахунок компенсації здійснених витрат на правничу допомогу та 1 008 грн. 32 коп. витрат на оплату проїзду до експертної установи у м.Києві. Доводи апеляційної скарги стверджують, що стягнення вказаних сум з позивача на користь відповідача відповідає принципу справедливості, оскільки в даному випадку ОСОБА_2 понесла вказані обґрунтовані витрати, пов`язані з необґрунтованими діями ОСОБА_1 . В іншій частині ухвала суду першої інстанції від 25.03.2020 року ОСОБА_2 не оскаржується. Відповідно до приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Прокоф`єв Б.І. підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги. В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 не з`явився. Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Данича О.С. надійшли заяви про розгляд даної справи за відсутності позивача та його представника (а.с.106,107), в яких він просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 . Відповідно до положень ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.3-5), у квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини. 02.09.2019 року (а.с.33-35) представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Прокоф`євим Б.І. було подано відзив на позовну заяву, а також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат по даній справі, яка складає 3 700 грн. (а.с.37). Матеріали справи містять в собі ордер про надання правової допомоги серії ЧН №068774 адвокатом Прокоф`євим Б.І. відповідачу ОСОБА_2 в судах всіх рівнів та інстанцій (а.с.38). У судовому засіданні 16.10.2019 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Данич О.С. заявив клопотання про призначення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи (а.с.43-44). Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.10.2019 року по даній справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено Київському міському бюро судово-медичних експертиз, яке заходиться за адресою: м.Київ, вул.Докучаєвська,4 (а.с.45-46). 27.02.2020 року (а.с.60) Чернігівським районним судом Чернігівської області було отримано висновок експерта №103-383-2019 від 17.02.2020 року за результатами проведеної судової експертизи (а.с.61-64), згідно підсумків якого біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 практично доведено. 25.03.2020 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Данич О.С. звернувся до суду першої інстанції із заявою про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі п.5 ч.1 статті 257 ЦПК України (а.с.72). 25.03.2020 року (а.с.73-74) представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Прокоф`єв Б.І. подав до суду заяву про відшкодування судових витрат по даній справі, в якій з посиланням на статтю 133, ч.3 статті 140, ч.5 статті 142 ЦПК України, просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3 700 грн., а також витрати, пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, а саме, придбання квитків з метою явки до експертної установи, що знаходиться в м.Києві, яка була обрана позивачем, в розмірі 1 008 грн. 32 коп. До вказаної заяви додано: договір №48/19 про надання правової допомоги від 29.08.2019 року, акт виконаних робіт від 25.03.2020 року, квитанція №291204 від 25.03.2020 року про оплату надання правової допомоги в сумі 3 700 грн., рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, 8 квитків на автобус на загальну суму 1 008 грн. 32 коп. (а.с.75-81). Як вбачається з ухвали Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25.03.2020 року у оскаржуваній частині, відмовляючи у задоволенні заяви представника відповідача про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача по даній цивільній справі, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено, що позивач діяв недобросовісно, пред`явив необґрунтований позов. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що висновки ухвали суду першої інстанції від 25.03.2020 року у оскаржуваній частині є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини. Відповідно до ч.1,ч.3 статті 133 ЦПК України, яка регламентує види судових витрат, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно ч.3 статті 140 ЦПК України, у випадках, коли сума витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Відповідно до положень ч.5 статті 142 ЦПК України, яка регламентує розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У постанові Верховного Суду від 26.09.2018 року, справа №148/312/16-ц, провадження №61-24189 св 18 викладено висновок відносно того, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55,124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. За змістом ч.5 статті 142 ЦПК України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу, згідно з процесуальним обов`язком доказування, необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини і чим це підтверджується. В ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що мали місце необґрунтовані дії позивача, які були виражені в тому, що після проведення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи, за підсумками якої біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 практично доведено, позивач звернувся до суду із заявою про залишення його позову без розгляду. При цьому у даній заяві відсутні відповідні мотиви та обґрунтування, на підставі яких позивач просить залишити без розгляду його позов. Відповідачем ОСОБА_2 документально підтверджено здійснені нею витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме, 3 700 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 1 008 грн. 32 коп. витрат на оплату проїзду до експертної установи (а.с.75-81,108). В ході розгляду даної справи позивачем, в порядку приписів ч.6 статті 137 ЦПК України, не було заявлено клопотання про зменшення витрат відповідача на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити. При цьому ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25.03.2020 року необхідно скасувати в частині відмови у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Прокоф`єва Б.І. про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, задовольнивши дану заяву. За даних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 в рахунок компенсації здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи: 3 700 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 1 008 грн. 32 коп. витрат на оплату проїзду до експертної установи, а всього: 4 708 (чотири тисячі сімсот вісім) грн. 32 коп. В іншій частині ухвала Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25.03.2020 року апеляційним судом не переглядається в силу приписів ч.1 статті 367 ЦПК України. Керуючись статтями: 140; ч.5 статті 142, 367, 368, 374; п.3, п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 березня 2020 року скасувати в частині відмови у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Прокоф`єва Богдана Івановича про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, задовольнивши дану заяву. Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 в рахунок компенсації здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи: 3 700 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 1 008 грн. 32 коп. витрат на оплату проїзду до експертної установи, а всього: 4 708 (чотири тисячі сімсот вісім) грн. 32 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Дата складення повної постанови - 15.05.2020 року. Головуючий: Судді: