Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/26484/18

Провадження № 33/4820/5/20 Справа № 686/26484/19 Головуючий в 1-й інстанції Карплюк О. І. Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач Матущак М.С. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 травня 2020 року м.Хмельницький Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Кашевської-Колос Т.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Герасимчук С.С., потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Кузнецова К.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 23 травня 2019 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду від 23 травня 2019 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працює, за ст.124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Згідно із постановою судді, 29 жовтня 2018 року о 22 годині 45 хвилин ОСОБА_1 при виїзді з вулиці Кошарського на нерегульоване перехрестя з вулицею Вінницьке шосе міста Хмельницького, керуючи транспортним засобом марки «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_1 , не надав переваги в русі транспортному засобу марки «БМВ», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п.16.11 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 23 травня 2019 року та провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Уважав, що судом першої інстанції було досліджено виключно протокол, проте представники поліції, що прибули за викликом, не могли дати об`єктивної оцінки місцю ДТП. Судом першої інстанції не було взято до уваги пояснення обох учасників ДТП, не враховано витребувані докази, а саме: дислокацію ТЗРДР по вулиці Вінницька міста Хмельницького. У справі не доведено вчинення ОСОБА_1 правопорушення, не враховано докази, тобто всупереч ст.245 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно не досліджено обставини справи. Зазначав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та не було порушено п.16.11 ПДР. На думку апелянта, згідно з дислокацією ТЗРДР по вулиці Вінницька у місті Хмельницькому чітко вбачається, що водій ОСОБА_2 мав дотримуватися вимог знаку дорожнього руху 5.17.1 та рухатись виключно по своїй смузі руху, що не було здійснено водієм ОСОБА_2 та здійснено заїзд в заїзний карман та тим самим створив небезпеку для іншого водія. Суд першої інстанції при постановленні свого рішення взагалі не взяв до уваги даних доказів до уваги. Таким чином, на думку апелянта, він, заїхавши в заїзний карман, не створив жодним чином небезпеки чи порушення ПДР, якби водій ОСОБА_2 рухався чітко по своїй смузі руху. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Герасимчук С.С. на підтримання доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечення потерпілого ОСОБА_2 та захисника Кузнецова К.С. проти задоволення апеляційної скарги, приходжу до висновку про таке. Апеляційний розгляд цієї справи відбувався неодноразово. ЇЇ учасникам була надана можливість для реалізації та відновлення їхніх прав шляхом давання пояснень, надання і дослідження доказів, заявлення клопотань. Водночас неявка у дане судове засідання належно повідомленої сторони захисту: адвоката Герасимчук С.С. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з підстав зайнятості першої в іншому судовому засіданні, а другого - чергування на роботі, без підтвердження будь-якими належними документами цих обставин не може свідчити про поважність причин нез`явлення до суду, а тому не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, крім іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам. Зміст постанови місцевого суду свідчить, що він не дотримався наведених вимог закону, зокрема, щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи та з`ясування, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні. За таких обставин постанова судді є необґрунтованою і такою, що суперечить вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідальність за ст.124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Правила Дорожнього руху України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України - п.п.1.1. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими - п.п.1.3. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила - п.п.1.4. Так, відповідно до п.16.11 ПДР, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. У судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 заперечив вину у вчиненні цього адміністративного правопорушення. Уважав, що правила дорожнього руху порушив саме водій автомобіля марки «БМВ» - ОСОБА_2 , оскільки зіткнення відбулося в місці для здійснення висадки/посадки пасажирів транспортними засобами, які здійснюють перевезення. Потерпілий ОСОБА_2 в апеляційному суді на спростування цієї версії подій ОСОБА_1 посилався на те, що він рухався по головній дорозі, на якій і сталося зіткнення, бо ОСОБА_1 не надав йому переваги в русі, виїжджаючи з другорядної дороги. Окрім цього, незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини, факт очевидного вчинення ним порушення п.п.16.11 ПДР, а відповідно правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується: доопрацьованим протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №226836 від 20 березня 2019 року, схемою місця ДТП, переліком зафіксованих видимих зовнішніх пошкоджень обох транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, слідової інформації, зокрема, гальмування автомобіля марки «БМВ» під керуванням іншого учасника руху ОСОБА_2 перед зіткненням, який вживав заходів для його уникнення; дислокацією ТЗРДР по вул. Вінницька у м. Хмельницькому (ділянка від (1+515км до 1+650 км) про наявність дорожнього знаку 2.2 «СТОП» (проїзд без зупинки заборонено) перед виїздом з вул. Кошарського на вул. Вінницьку, якою рухався ОСОБА_1 . Саме характер і черговість порушень, вчинених водієм ОСОБА_1 , який спочатку не пересвідчився у безпеці виконання маневру виїзду з другорядної дороги, а в подальшому не дав дорогу транспортному засобу, який наближався по головній дорозі, призвело до зіткнення транспортних засобів. При цьому водій ОСОБА_2 не зобов`язаний був виходити з можливості грубого порушення ПДР іншим учасником дорожнього руху - ОСОБА_1 , а відповідно до п.1.4 ПДР мав право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила. Тому приходжу до висновку, що посилання ОСОБА_1 про невизнання своєї вини у вчинені ДТП спростовані наявними матеріалами справи та дослідженими доказами, достовірність яких не викликає сумнівів і заслуговує на увагу. За таких обставин винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною, обґрунтованою та правильно кваліфіковано його дії за ст.124 КУпАП. Водночас відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з закінченням строку, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП, на підставі п.7 ст.247 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 23 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати та винести нову постанову. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С.