Постанова 4806 № 308/49/18

Справа № 308/49/18 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 15.05.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І.В., перевіривши апеляційну скаргу, яку подала ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 березня 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , громадянка України, визнана винною у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення і на неї накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.. Згідно постанови, 30.12.2017 приблизно о 02 год. 48 хв. по вул. Сільвая, 2 у м. Ужгород, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Хюндай Л-10», д. н. з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується проведеним у встановленому законом порядку в Закарпатському обласному наркологічному диспансері оглядом, чим порушила вимоги, передбачені п. 2. 9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинила передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне правопорушення. В апеляційній скарзі, яка 10.04.2018 надійшла до Ужгородського міськрайонного суду, посилаючись на незаконність постанови, ОСОБА_1 порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню ОСОБА_1 .. Справа про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 розподілена судді Стану І. В. 13.05.2020, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2020 (а. с. 183). Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений із поважних причин, і лише на підставі клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Вищевказана норма - ч. 2 ст. 294 КУпАП, забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 було відомо про наявність в Ужгородському міськрайонному суді справи щодо неї, про що свідчать подані адвокатом у її інтересах різного роду заяви та клопотання. При цьому, з розписки ОСОБА_2 вбачається, що їй особисто була вручена повістка про виклик до суду на 09:30 26.03.2018 (а. с. 157). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»). При прийнятті судового рішення про повернення апеляційної скарги також враховується те, що інформація про час та місце розгляду судами справ міститься на веб-сайті «Судова влада». Вищевказане свідчить про те, що останнім днем строку на апеляційне оскарження постанови від 26.03.2018 є 05.04.2018. Як убачається з наявного на першій сторінці апеляційної скарги штампу вхідної кореспонденції Ужгородського міськрайонного суду вбачається апеляційну скаргу здано до суду 10.04.2018, що у свою чергу свідчить про те, що апеляційну скаргу подано з пропуском передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 26.03.2018, тобто на 15-й день із моменту винесення постанови. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що апеляційну скаргу подано (здано в поштове відділення) у передбачений законом строк на апеляційне оскарження. Разом із тим, зі змісту апеляційної скарги не вбачається, що ОСОБА_1 порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Зазначаючи в апеляційній скарзі про те, що станом на дату складання апеляційної скарги повний текст оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не отримано, не порушуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт не посилається на вказану обставину як на поважність причин пропуску встановленого законом строку на оскарження судового рішення. Крім того, в апеляційній скарзі вказується на те, що таку подано на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 30.03.2018, однак, із матеріалів справи вбачається, що постанова щодо ОСОБА_1 винесена 26.03.2018. У підтвердження доводів про те, що судове рішення постановлено 30.03.2018 ОСОБА_1 не приєднала до апеляційної скарги будь-яких доказів (копії судового рішення, яке нею оскаржується). Вказане твердження ОСОБА_1 про час винесення постанови - 30.03.2018, визнається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і не ґрунтується на наявних у справі про адміністративне правопорушення доказах (повідомленнях про час та місце розгляду справи). Вищенаведені норми (зокрема, ч. 2 ст. 294 КУпАП, яка свідчить про те, що відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення починається саме з моменту винесення судом рішення, а не з моменту отримання особою його копії) та обставини, у своїй сукупності, свідчать про необхідність повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 як особі, що її подала, оскільки вона пропустила строк на апеляційне оскарження і не клопоче про його поновлення. При прийнятті рішення про повернення апеляційної скарги враховується те, що саме неухильне дотримання вимог КУпАП є гарантією права на справедливий судовий розгляд, гарантією права на доступ до суду; що суд, за відсутності клопотань не вправі поновлювати пропущений апелянтами строк на апеляційне оскарження, витребовувати будь-які докази, тощо; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення, у тому числі, й без заявлення клопотання про поновлення такого строку, порушує принцип юридичної визначеності, який не дозволяє ставити під сумнів остаточні судові рішення без переконливих підстав у суспільних інтересах. Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : подану ОСОБА_1 10.04.2018 апеляційну скаргу на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - повернути ОСОБА_1 як особі, що її подала, разом із доданими до неї матеріалами, а також надіслати їй копію постанови. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Стан