LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4801127/18333/15-ц

від 13.05.2020 ·

Справа № 127/18333/15-ц Провадження № 22-ц/801/931/2020 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В. Доповідач:Денишенко Т. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2020 рокуСправа № 127/18333/15-цм. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивіль-них справах: судді-доповідача Денишенко Т. О., суддів Рибчинського В.П., Голоти Л.О., за участі секретаря судового засідання Куленко О. В., скаржника ОСОБА_1 , представника суб`єкта оскарження головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Централь-но-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Хмель-ницький ) Макушинського Ю. І., розглянувши за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, у відкри-тому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій (бездіяльності) головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Хмельницький ) Бондар Надії Сергіївни, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 лютого 2020 року, постановлену у при-міщенні суду у м. Вінниці за головування судді Дернової В. В., повний текст якої складений 28 лютого 2020 року, В С Т А Н О В И В: 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся у Вінницький міський суд Вінницької області зі скаргою на дії ( бездіяльність ) головного державного ви-конавця Центрального відділу державної виконавчої служби ( далі - ВДВС ) у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерс-тва юстиції ( м. Хмельницький ) Бондар Н. С., зазначивши у скарзі наступне. У суб`єкта оскарження на виконанні перебував виконавчий лист № 127/18333/15-ц, виданий 11 листопада 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької об-ласті згідно рішення цього суду від 20 жовтня 2015 року у цивільній справі № 127/18333/15 про стягнення з Кредитної спілки «Злагода» на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 220715,80 гривень. За чотири календарні роки виконав-чий лист постановою суб`єкта оскарження від 18 листопада 2019 року у вико-навчому провадженні № 50207183 повернутий майже без виконання з посилан-ням на відсутність у боржника майна і коштів, що не відповідає дійсності. Суб'-єкт оскарження не з`ясував ряд фактичних обставин, допустив бездіяльність щодо відшукання майна боржника, стягнення коштів з боржників спілки, реалі-зації заставленого ними майна при отриманні позик. Виконавчий лист поверну-тий передчасно з вини суб`єкта оскарження, чим скаржнику завдана шкода у розмірі непогашеного боргу. ОСОБА_1 просив суд повернення виконав-чого листа без виконання визнати протиправною бездіяльністю, неналежним виконанням службових обов`язків суб`єктом оскарження, чим порушені права скаржника на погашення боргу; витребувати у суб`єкта оскарження достовірні відомості щодо майна спілки та його фактичного місцезнаходження; щодо зас-тавленого майна боржників; відомості стосовно вжитих заходів з повернення у власність спілки проданого офісного приміщення по АДРЕСА_1 ; через вину суб`єкта оскарження стягнути з нього на користь скаржни-ка непогашений борг з урахуванням норм частини другої статті 625 ЦК Украї-ни. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 лютого 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії ( бездіяльність ) головного дер-жавного виконавця Центрального ВДВС у місті Вінниці Бондар Н. С. відмов-лено ( а. с. 127-130 ). Не погоджуючись із постановленою 25 лютого 2020 року судом першої інс-танції ухвалою, ОСОБА_1 оскаржує її в апеляційному порядку, просить дану ухвалу скасувати, справу направити у суд першої інстанції для продов-ження її розгляду. Скаржник посилається на незаконність оскаржуваної ухвали, упередженість, необ`єктивність суду, неповне з`ясування, недоведеність обста-вин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановле-ними, невідповідність висновків суду обставинам справи, невірне витлумачен-ня, неправильне застосування норм Закону України «Про виконавче прова-дження». В апеляційній скарзі зазначено, що суб`єктом оскарження протягом понад трьох років не вживалися належні заходи з виконання виконавчого листа по стягненню коштів на його користь, не з`ясовувалося фактичне місце знахо-дження і товарний вид арештованого 14 липня 2015 року майна КС «Злагода», яке умисно не реалізовується через прилюдні торги, а незаконно передане на зберігання ОСОБА_2 . Перелік майна боржника згідно останнього бухгал-терського звіту по спілці приховується; офісне приміщення спілки по АДРЕСА_1 з ініціативи ДВС незаконно продане; не з`ясовується наявність заставленого боржниками КС «Злагода» майна у вигляді будинків, квартир, автотранспорту, не вживаються заходи до його реалізації; не з`ясову-ється факт надходження коштів від реалізації двох власних автомобілів спілки на погашення боргу перед стягувачами; не відшуковується фактичне місце зна-ходження самого боржника КС «Злагода» ( а. с. 134 ). 28 квітня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив суб`єкта оскарження на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , де зазначається про її необ-грунтованість, спростування доказами, наданими суду першої інстанції. Нато-мість оскаржувана судова ухвала від 25 лютого 2020 року, на думку головного державного виконавця Бондар Н. С., відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення по апеляційній скарзі її автора ОСОБА_1 , заперечення на скаргу представника суб`єкта оскаржен-ня Макушинського Ю. І., дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наяв-ні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність, обґрунтованість оскар-жуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апе-ляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам. Судом першої інстанції були досліджені матеріали виконавчого проваджен-ня ВП № 50207183, встановлені не оспорювані учасниками справи наступні її фактичні обставини. Згідно виданого 11 листопада 2015 року Вінницьким міським судом Він-ницької області виконавчого листа про стягнення з КС «Злагода» на користь ОСОБА_1 суми внесків у розмірі 218209,55 гривень за договорами № 2464дВ, № 2568 дВ, укладеними між ОСОБА_1 та КС «Злагода», та мо-ральної шкоди в сумі 5000,00 гривень 17 лютого 2016 року було відкрите вико-навче провадження, у Центральному відділі державної виконавчої служби Він-ницького міського упавління юстиції у лютому 2016 року вчинялися процесу-альні дії з приєднання цього виконавчого листа до зведеного виконавчого про-вадження № 49999202. 18 листопада 2019 року суб`єктом оскарження винесена постанова у ВП № 50207183 стосовно виконавчого листа № 127/18333/15-ц про його повернення стягувачу. Постанова мотивована тим, що на момент перевір-ки майнового стану у боржника відсутнє ліквідне майно, на яке може бути звер-нене стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону Украї-ни «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявили-ся безрезультатними. Залишок боргу становить 217588,84 гривень. Суд встановив, що, починаючи з травня 2018 року протягом календарного року по травень 2019 року державним виконавцем виготовлялися неодноразові платіжні вимоги банківським установам для списання можливо наявних коштів КС «Злагода» на погашення заборгованості перед стягувачем ОСОБА_1 . У червні та листопаді 2019 року виходом на зареєстроване місце знаходження АДРЕСА_2 державним виконавцем встановлена відсутність боржника за вказаною адресою, відсутність ліквідного його майна, на яке можливо було б звернути стягнення. Офісні меблі, техніка спілки у кількості 106 одиниць, описані відповідним актом щодо його арешту від 17 липня ще 2015 року, є неліквідним майном: витрати на проведення оцін-ки цього майна, його можливої реалізації будуть перевищувати його вартість, що підтверджується повідомленням ТОВ «Експортно-консалтинговий центр» від 09 жовтня 2018 року № 09-10-18-01. Суд зазначив, що 11/1000 часток у пра-ві власності на будівлю грутожитку по АДРЕСА_1 , про які вказує у скарзі ОСОБА_1 , на підставі рішення Постійно діючого Тре-тейського суду при асоціації «Правовий центр підприємництва» ще від 13 лис-топада 2007 року належали на праві власності ОСОБА_3 , у подальшому власник цієї нерухомості неодноразово змінювався. Суд першої інстанції, керуючись статтями 449, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», дійшов висновку, що суб`єктом оскар-ження вжито передбачених Законом України «Про виконавче провадження» за-ходів з примусового виконання виконавчого листа від 11 листопада 2015 року № 127/18333/15-ц, здійснені головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС у м. Вінниці Бондар Н. С. дії з повернення виконавчого документа є правомірними. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 25 лютого 2020 року, та звер-тає увагу, що скаржник не порушує питання про визнання незаконною постано-ви суб`єкта оскарження від 18 листопада 2019 року щодо повернення йому ви-конавчого документа, окремі вимоги скаржника не узгоджуються з нормами За-кону України «Про виконавче провадження». Крім іншого скаржник не позбав-лений можливості порушувати питання про примусове виконання виконавчого листа шляхом його повторного пред`явлення для цього у встановлені строки, узгоджуючи при цьому свої дії з вимогами указаного Закону. Судом також ви-рішена не на користь ОСОБА_1 його вимога про стягнення боргу спілки за рахунок суб`єкта оскарження як така, що не передбачена нормами чинного за-конодавства України. Мотиви апеляційної скарги ОСОБА_1 стосуються виключно того, що державний виконавець не повністю вчинив усі дії, спрямовані на виконання судового рішення. У певній мірі заслуговує на увагу та ситуація, що арешто-ване майно КС «Злагода» передане на зберігання третій особі, у той час, коли скаржник не заперечує передачі цього майна йому у рахунок погашення забор-гованості. Разом з тим у матеріалах справи відсутні належні докази того, що за-цікавлена особа офіційно зверталася з такою пропозицією у ДВС, що їй було відмовлено у такому клопотанні. Щодо реалізації офісного приміщення спілки по АДРЕСА_1 , то як уже зазначалося, це приміщення ще з 2007 року належало на праві власності встановленій особі. У матеріалах справи немає доказів на підтвердження того твердження скаржника, що саме ДВС приймала участь, ініціювала відчуження спілкою указаної нерухомості. Посила-ючись на невчинення відпрацювання суб`єктом оскарження заставленого борж-никами кредитної спілки майна, недоросовісних позичальників, скаржник вихо-дить за рамки обов`язків державної виконавчої служби, визначених саме у ме-жах конкретного виконавчого провадження. З доводами апеляційної скарги у їх сукупності погодитися не можна, вони є суб'єктивними, такими, що не узгоджуються із законодавчими нормами, які ре-гулюють питання виконання виконавчих документів державною виконавчою службою. Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 18 За-кону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів з примусового виконання рішень, неупере-джено, ефективно, своєчасно, у повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Викона-вець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Колегія суддів апеляційного суду з конкретним урахуванням вимог скарж-ника, заявлених до суду, дійшла висновку, що підстав для визнання протиправ-ною бездіяльності суб`єкта оскарження відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» немає, відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, котра, як наслідок, підлягає зали-шенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Відповіднодо статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріаль-ного і процесуального права. Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 лютого 2020 року у цивільній справі за скаргою за скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ( бездіяльності ) головного державного вико-навця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Цен-трально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Хмельницький ) Бондар Надії Сергіївни залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 18 травня 2020 року. Суддя-доповідач Т. О. Денишенко Судді В. П. Рибчинський Л. О. Голота

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»