LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Північний апеляційний господарський суд911/420/18

від 13.05.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Заяву Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» про розподіл витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у справі № 911/420/18 - задовольнити частково.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" травня 2020 р. Справа№ 911/420/18 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коротун О.М. суддів: Чорногуза М.Г. Суліма В.В. за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л., за участю представника згідно з протоколом судового засідання від 13.05.2020 за заявою Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» про розподіл судових витрат поданою під час розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2018 у справі № 911/420/18 (суддя Черногуз А.Ф.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» про стягнення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, збору за маневрену роботу та телеграфного збору, ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - ПАТ «Українська залізниця») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» (далі - ДП «Макарівське лісове господарство») про стягнення 560 750,40 грн плати за користування вагонами, 502 182,24 грн збору за зберігання вантажу, 1 616, 64 грн збору за маневрену роботу, 146, 40 грн телеграфного збору. Рішенням Господарського суду Київської області від 29.05.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погодившись з ухваленим рішенням, ПАТ «Українська залізниця» звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2018 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 апеляційну скаргу ПАТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2018 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2018 - без змін. 19.09.2018 на адресу суду апеляційної інстанції від ДП «Макарівське лісове господарство» надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій сторона просила здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, які ДП «Макарівське лісове господарство» понесло у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а також повідомила, що докази в підтвердження розміру судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, будуть подані після ухвалення остаточного рішення судом апеляційної інстанції. 24.09.2018 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про залучення доказів щодо судових витрат, в якому заявник просив залучити до матеріалів справи письмові докази, які обґрунтовують розмір судових витрат, які підлягли сплаті ДП «Макарівське лісове господарство» у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018 розгляд заяви ДП «Макарівське лісове господарство» про розподіл судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу) призначено до розгляду на 03.10.2018. У зв`язку з ліквідацією Київського апеляційного господарського суду, справу було передано до Північного апеляційного господарського суду. У листопаді 2018, за запитом Верховного Суду (у зв`язку з касаційним переглядом постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2018) матеріали справи було передано до суду касаційної інстанції. Питання розподілу судових витрат вирішено здійснити після повернення матеріалів справи із суду касаційної інстанції. Провадження по розгляд заяви ДП «Макарівське лісове господарство» про розподіл судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу) в суді апеляційної інстанції зупинялося, у зв`язку з розглядом об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи у подібних правовідносинах та у зв`язку з оскарженням постанови суду апеляційної інстанції від 13.11.2019 з перегляду додаткового рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2018. 16.03.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи з Господарського суду Київської області. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.03.2020 було призначено розгляд заяви ДП «Макарівське лісове господарство» про розподіл судових витрат у судовому засіданні 13.05.2020. 14.04.2020 до Північного апеляційного господарського суду від АТ «Українська залізниця» надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому заявник просив зменшити розмір витрат ДП «Макарівське лісове господарство» на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 5 000, 00 грн. 13.05.2020 у судове засідання з`явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України, що підтверджується повідомленнями про вручення поштової кореспонденції 20.03.2020 та 26.03.2020 та поданою заявою. У судовому засіданні представник відповідача підтримав подану ним заяву про відшкодування йому витрат на правничу допомогу та заперечив проти клопотання позивача про зменшення витрат на правничу допомогу до 5 000, 00 грн. Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України зазначено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання, зокрема - як розподілити між сторонами судові витрати. Водночас, ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не здійснив розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу з огляду на те, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження понесених судових витрат. Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Частиною 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат на учасника справи покладено обов`язок подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідач у своєму клопотанні про залучення доказів щодо судових витрат такий опис наводить. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції відповідач подав: копію договору про надання правової допомоги № 11 від 10.01.2018 з умовами надання юридичних послуг ЮФ «Ілляшев та Партнери»; копію рахунку № 22671 від 20.09.2018 з деталізацією робіт та витрат; копію акту здачі-прийняття виконаних робіт № 130 від 20.09.2018; копію довіреності на представництво інтересів у справі адвокатом; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1164 від 12.03.2004; інформацію з реєстру адвокатів України стосовно адвоката Христофорова О.В.; інформацію щодо юридичної фірми «Ілляшев та Партнери». Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 викладено правову позицію, відповідно до якої положення ч. 5 ст. 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Згідно з практикою ЄСПЛ, відображеною в пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. З огляду на викладене, підлягає вирішенню питання щодо наявності або відсутності підстав для зменшення зазначеної відповідачем суми витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, яку він просить стягнути з позивача. Як вбачається з деталізації рахунку № 22671 від 20.09.2018 юридичною фірмою було надано такі послуги (вид робіт): - аналіз апеляційної скарги ПАТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2018 у справі № 911/420/18 з метою формування ефективної правової позиції у справі - 23.08.2018, - 1, 4 год.; - аналіз апеляційної скарги ПАТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2018 у справі № 911/420/18 з метою формування ефективної правової позиції у справі, у тому числі опрацювання практики Верховного Суду (квітень-серпень 2018 р.) щодо застосування Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) 29.08.2018, - 2, 4 год.; - опрацювання матеріалів справи, а також аналіз актуальної судової практики ВС (липень, серпень 2018 року) з метою пошуку можливостей посилення правової позиції Клієнта в судовому засіданні КАГС, призначеному на 05.09.18 р.; підготовка клопотань про долучення до матеріалів справи № 911/420/18 судової практики Верховного Суду щодо подібних правовідносин - 03.09.2018, - 2, 0 год.; - підготовка до судового засідання, а також представництво інтересів Клієнта - ДП «Макарівське лісове господарство» у Київському апеляційному господарському суді в судовому засіданні у справі № 911/420/18 за апеляційною скаргою ПАТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2018 р. - 05.09.2018, - 1, 5 год.; - аналіз практики застосування Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) з метою пошуку можливостей посилення правової позиції ДП «Макарівське лісове господарство» в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/420/18, призначеному на 19.09.2018 р.; підготовка заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу - 18.09.2018, - 1, 5 год.; - підготовка до судового засідання, а також представництво інтересів Клієнта - ДП «Макарівське лісове господарство» у Київському апеляційному господарському суді в судовому засіданні у справі № 911/420/18 за апеляційною скаргою ПАТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2018 р. - 19.09.2018, - 1, 8 год. Як вбачається з наведеного переліку робіт, перші три та п`ятий пункти стосуються аналізу апеляційної скарги та підготовки лінії захисту відповідача у справі з урахування практики Верховного Суду та практики застосування Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ). Водночас, більшість наведених робіт є ідентичними (аналіз апеляційної скарги, аналіз судової практики, двічі практика застосування Конвенції про міжнародні залізничні перевезення, тощо). На вказані пункти виконаних робіт адвокатом відповідача було витрачено 6, 3 год. (1, 4 год. + 2, 4 год. + 2, 0 год. + 1, 5 год.). При визначенні суми відшкодування необхідно виходити із критерію реальності понесення витрат на правничу допомогу (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставин справи. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 910/2170/18. За таких обставин, суд апеляційної інстанції, враховуючи конкретні обставини справи, дублювання частини виконаних адвокатом відповідача робіт, заперечення іншої сторони, дійшла висновку про обґрунтованість 4, 3 год. витраченого адвокатом часу на виконання робіт за п. 1, 2, 3, 5 деталізації рахунку. Відповідно, вартість послуг за 2 год., зазначені в деталізації адвоката відповідача, не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача. Крім того, як вбачається з вказаної деталізації, за п. 4, 6 адвокатом відповідача було виконано роботи з підготовки до судового засідання а також представництво інтересів клієнта - ДП «Макарівське лісове господарство» у судових засіданнях 05.09.2018 та 19.09.2018, на що витрачено 3, 3 год. При цьому, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні 13.05.2020, під підготовкою до судового засідання мається на увазі, зокрема, сортування матеріалів та їх фізична складання. А тому представник сторони вказав, що вказані роботи здебільшого стосуються представництва інтересів сторони у судовому засіданні. Водночас, згідно з протоколом судового засідання від 05.09.2018, останнє тривало 11 хвилин 24 секунди, а 19.09.2018 - 24 хвилин 9 секунд. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткову необґрунтованість обчислення витраченого часу на підготовку до двох судових засідань та представництво інтересів у суді, зокрема, 1, 57 год. обчисленого часу визнається безпідставною. Тому судом апеляційної інстанції частково відмовляється у задоволенні заяви відповідача. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість 7, 03 год. витраченого адвокатом часу на виконання робіт, пов`язаних з наданням правничої допомоги відповідачу в межах даної справи в суді апеляційної інстанції. Крім того, дослідивши деталізацію рахунку № 22671 від 20.09.2018, суд апеляційної інстанції встановив, що обрахунок вартості виконаних робіт здійснювався в іноземній валюті (дол. США) з визначенням еквіваленту в національній грошовій одиниці. Так, в деталізації зазначено, що курс НБУ на 20.09.2018 1 дол. США складає 32, 807845 грн. Однак, як встановлено судом, курс 1 дол. США станом на 20.09.2018 складав 28, 1202 грн. З наведеним погодився представник відповідача в судовому засіданні та пояснив це можливими бухгалтерськими помилками (недоліками). Враховуючи визнаним обґрунтованими 7, 03 год., витраченого адвокатом часу з надання правничої допомоги в межах даної справи в суді апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції здійснив перерахунок вартості наданих робіт згідно з курсом дол. США станом на 20.09.2018, який складав 28, 1202 грн. Вартість 1 години робіт складав 145, 00 дол. США. Отже, вартість 7, 03 год. виконаних адвокатом робіт складала 28 682, 60 грн. При цьому суд апеляційної інстанції частково приймає доводи позивача про відсутність його вини у виникненні спору та відмовою в позові з підстав пропуску позовної давності. Водночас, за загальним правилом ст. 129 ГПК України понесені стороною (відповідачем) витрати на правничу допомогу, у разі відмови в позові, покладаються на позивача. Північний апеляційний господарський суд, оцінюючи зазначені докази і доводи обох сторін, надаючи оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, визнає правомірним стягнення з позивача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 28 682, 60 грн як доведених та обґрунтованих. Зазначена сума, складається із виконаних адвокатом робіт (за 7,03 год.), решта обрахованого адвокатом витраченого часу на виконання робіт з надання правової допомоги клієнту, визнається необґрунтованою. Відповідно до пп. 17.15 п. 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд видає виконавчі документи в паперовій формі. За загальним правилом ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. А тому видача відповідного наказу здійснюється Господарським судом Київської області. Керуючись статями 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» про розподіл витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у справі № 911/420/18 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код 40075815; 65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19 код 40081200) на користь Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» (08000, Київська обл., Макарівський район, смт. Макарів, вул. Леніна, буд. 17/1 код 00992160) 28 682, 60 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят дві) грн 60 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 911/420/18 в суді апеляційної інстанції. В решті заяви - відмовити.

3. Матеріали справи № 911/420/18 повернути до суду першої інстанції. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 15.05.2020. Головуючий суддя О.М. Коротун Судді М.Г. Чорногуз В.В. Сулім

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»