LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852280/4321/19

від 13.05.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 травня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4321/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року (головуючий суддя: Кисель Р.В.) по адміністративній справі №280/4321/19, розглянутої у спрощеному провадженні за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «Квік» до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «Квік» (далі ТОВ «МЗ «Квік») 04.09.2019 року звернулося до суду з позовом до відповідачів Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі ГУ ДФС у Запорізькій області), Державної фіскальної служби України (далі ДФС України), в якому просить визнати протиправними та скасувати винесені ГУ ДФС у Запорізькій області рішення: 1) №1240396/38284929 від 30.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №44 від 27.07.2018 року; 2) №1236031/38284929 від 26.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №35 від 23.07.2018 року; 3) №1236089/38284929 від 26.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №48 від 30.07.2018 року; 4) №1239414/38284929 від 29.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №46 від 27.07.2018 року; 5) №1240390/38284929 від 30.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №45 від 27.07.2018 року; 6) №1239417/38284929 від 29.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №42 від 27.07.2018 року; зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) зазначені податкові накладні; стягнути з ДФС на його користь судові витрати. В обґрунтування позову ТОВ «МЗ «Квік» зазначає, що ним здійснені усі визначені законодавством дії, необхідні для реєстрації вищезазначених податкових накладних в ЄРПН, водночас контролюючим органом протиправно зупинено їх реєстрацію. У відзиві на позов відповідачами зазначено про безпідставність доводів позивача та правомірність прийнятих вищезазначених рішень. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.11.2019 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ДФС у Запорізькій області №1240396/38284929 від 30.07.2019 року, №1236031/38284929 від 26.07.2019 року, №1236089/38284929 від 26.07.2019 року, №1239414/38284929 від 29.07.2019 року, №1240390/38284929 від 30.07.2019 року, №1239417/38284929 від 29.07.2019 року; зобов`язано ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №35 від 23.07.2018 року, №46 від 27.07.2018 року, №48 від 30.07.2018 року, №44 від 27.07.2018 року, №45 від 27.07.2018 року, №42 від 27.07.2018 року; стягнено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області сплачену суму судового збору в розмірі 23 052 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 500 грн. Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем надано всі необхідні документи для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а податковим органом не доведено правомірності прийнятих ним рішень про відмову у такій реєстрації. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на доводах, викладених у відзиві на позов. У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне. Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до статті 311 КАС України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.11.2019 року відповідає, в зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «МЗ «Квік» мав господарські відносини з контрагентами ТОВ «Торговий дім «Технолліон», ТОВ «Елтранс Україна», ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод». На виконання приписів п. 201.10 ст.201 ПК України ТОВ «МЗ «Квік» складено і надіслано на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні №35 від 23.07.2018 року, №46 від 27.07.2018 року, №48 від 30.07.2018 року, №44 від 27.07.2018 року, №45 від 27.07.2018 року, №42 від 27.07.2018 року. Квитанціями від 14.08.2018 року позивача повідомлено про зупинення реєстрації даних накладних з підстав того, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивачем надано пояснення та копії документів на підтвердження здійснення реальності господарських операцій за вищезазначеними податковими накладними. Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийняті рішення №1236031/38284929 від 26.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №35 від 26.07.2018 року ;рішення № 1239414/38284929 від 29.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №46 від 27.07.2018 року; рішення №1236089/38284929 від 26.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №48 від 30.07.2018 року; рішення №1240396/38284929 від 30.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №44 від 27.07.2018 року; рішення №1240390/38284929 від 30.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №45 від 27.07.2018 року; рішення №1239417/38284929 від 29.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №42 від 27.07.2018 року. В якості підстави для відмови у вказаних рішеннях зазначено про ненадання платником податку копій документів, що в повній мірі можуть підтвердити реальність господарських операцій, визначених у податкових накладних. Не погодившись з даними рішеннями ТОВ «МЗ «Квік» звернулося до суду з вимогами визнати їх протиправним та скасувати; зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №35 від 23.07.2018 року, №46 від 27.07.2018 року, №48 від 30.07.2018 року, №44 від 27.07.2018 року, №45 від 27.07.2018 року, №42 від 27.07.2018 року; стягнути на його користь з ДФС України судові витрати. Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Пунктом 201.1, 201.10 ст.201 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПК України (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платника податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року (далі - Порядок №117). Відповідно до п.5 7,10,11 Порядку №117 в редакції на час виникнення спірних правовідносин визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті. На час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податку визначалися листом ДФС № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, пп.1.6 п.1 яких встановлювалося, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Як вбачається з квитанцій від 14.08.2018 року, реєстрація складених позивачем податкових накладних №35 від 23.07.2018 року, №46 від 27.07.2018 року, №48 від 30.07.2018 року, №44 від 27.07.2018 року, №45 від 27.07.2018 року, №42 від 27.07.2018 року зупинена з огляду на відповідність їх пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, однак відсутнє зазначення конкретних обставин такої відповідності. Також колегія суддів наголошує на безпідставності зупинення реєстрації даних податкових накладних, з підстав відповідності їх Критеріям ризиковості, визначених виключно листом ДФС №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року. Так, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Аналогічна правова позиці висловлена Касаційним адміністративним судом Верховного Суду в постановах від 02.04.2019 року по справі № 822/1878/18. Пунктом 21 Порядку № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Зі змісту рішень комісії ГУ ДФС у Запорізькій області №1240396/38284929 від 30.07.2019 року, №1236031/38284929 від 26.07.2019 року, №1236089/38284929 від 26.07.2019 року, №1239414/38284929 від 29.07.2019 року, №1240390/38284929 від 30.07.2019 року, №1239417/38284929 від 29.07.2019 року вбачається, що підставами для відмови у реєстрації складених позивачем вищезазначених податкових накладних є ненадання документальних підтверджень стосовно господарських операцій, зазначених у податкових накладних. Як свідчать матеріали справи позивачем надано всі необхідні документи, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування винесених ГУ ДФС у Запорізькій області рішень №1240396/38284929 від 30.07.2019 року, №1236031/38284929 від 26.07.2019 року, №1236089/38284929 від 26.07.2019 року, №1239414/38284929 від 29.07.2019 року, №1240390/38284929 від 30.07.2019 року, №1239417/38284929 від 29.07.2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних №35 від 23.07.2018 року, №46 від 27.07.2018 року, №48 від 30.07.2018 року, №44 від 27.07.2018 року, №45 від 27.07.2018 року, №42 від 27.07.2018 року в ЄРПН та покладання зобов`язання на ДФС України зареєструвати їх в ЄРПН. Згідно приписів ст. 139 КАС України судом правомірно стягнено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області сплачену суму судового збору в розмірі 23 052 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 500 грн. Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано. Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі встановлено обставини, що мають значення для справи та винесено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року по адміністративній справі №280/4321/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 травня 2020 року, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»