Постанова 4851 № 480/4123/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2020 р.Справа № 480/4123/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. , за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 року (суддя Гелета С.М.; м. Суми; повний текст рішення складено 23.01.2020) по справі № 480/4123/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги в частині, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - позивач, ТОВ "Сумське машинобудівне НВО") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач, Офіс великих платників податків ДПС) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ю-478-50 в частині наявності заборгованості у розмірі 365712,22 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірною вимогою Офіс великих платників податків ДПС вимагає сплатити 1352692,36 грн. заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому з 01 по 09 серпня 2019 року ТОВ "Сумське машинобудівне НВО" сплатило 365712,22 грн. єдиного внеску, однак вказані виплати не були враховані під час прийняття спірної вимоги. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач просить скасувати спірну вимогу в частині заборгованості в розмірі 365712,22 грн. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем подано відзив на позов в якому просив суд відмовити в їх задоволенні. Вказує, що відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств). У зв`язку з тим, що платник на кінець місяця мав недоїмку зі сплати єдиного внеску, протягом 10 робочих днів в автоматичному режимі було сформовано та направлено на адресу підприємства вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на суму 1352692,36 грн. Позивач зазначає про те, що у спірній вимозі не враховані суми єдиного внеску, сплачені з 01.08.2019 по 09.08.2019, однак заборгованість, включена у вимогу, наявна станом на 30.07.2019, отже проведені з 01.08.2019 по 09.08.2019 платежі не були враховані у спірній вимозі. Тому сума недоїмки в розмірі 1352692,36 грн. правомірно визначена спірною вимогою. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 замінено первісного відповідача Офісом великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС та поновлено позивачу строк звернення до суду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 та прийняти постанову, якою позов ТОВ "Сумське машинобудівне НВО" - задовольнити у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що станом на час формування відповідачем спірної вимоги сума заборгованості ТОВ "СМНВО" з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за звітний місяць не відповідала даним контролюючого органу, оскільки за період з 01 по 09 серпня 2019 року ТОВ "СМНВО" було сплачено до бюджету 365 712,22 грн., однак вказані кошти не було враховано відповідачем при формуванні вимоги про сплату боргу від 09.08.2019 № Ю-478-50. Розгляд справи проведено без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 12.08.2019 ТОВ "Сумське машинобудівне НВО" отримало вимогу Офісу великих платників ДПС про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ю-478-50 в частині наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 1352692,36 грн. (а.с. 9). Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав до ДФС України скаргу на вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ю-478-50, у якій зазначив, що за період з 01.08.2019 по 09.08.2019 № Ю-478-50 сплатило до бюджету 365712,22 грн., однак такі виплати не були враховані під час прийняття спірної вимоги (а.с. 10-11). Рішенням ДПС України від 20.09.2019 № 2670/6/99-00-08-06-01 в задоволенні скарги було відмовлено (а.с. 12-13). Не погоджуючись з діями відповідача щодо не врахування у спірній вимозі сум єдиного внеску, сплачених у серпні 2019 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірна вимога сформована відповідачем станом на 31.07.2019, отже сплачена позивачем у серпні 2019 року сума єдиного внеску не може впливати на суму недоїмки, зазначену у вимозі від 09.08.2019 № Ю-478-50. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску передбачено ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь). Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону). Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. Порядок нарахування і сплати єдиного внеску, регламентується Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі Інструкція №449). Зокрема, розділ 4 Інструкції №449 регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Так, порядок нарахування єдиного внеску: 1) єдиний внесок нараховується на суми, визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача; 2) єдиний внесок нараховується на суми, визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати; 3) єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, в тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. 4) обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється, виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок; 5) при обчисленні єдиного внеску платниками, зазначеними в підпункті 2 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, за осіб, зазначених в абзацах третьому, п`ятому-сьомому підпункту 2 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, що здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, у розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожну особу за минулі періоди застосовується розмір єдиного внеску, що діяв у місяці, за який нараховується єдиний внесок. Сплата єдиного внеску: 1) сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь. Пунктом 3 розділу 6 Інструкції № 449 передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: - дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; - платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; - платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): - платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); - платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Відповідно до пункту 4 розділу 6 Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №826/11623/16. Судом встановлено, що станом на 31.07.2019 за ТОВ "Сумське машинобудівне НВО" рахувалася заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 352 692,36 грн., у зв`язку з чим відповідачем відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ю-478-50. Наявність заборгованості у зазначеному розмірі станом на 31.07.2019 не оспорюється позивачем, відтак, враховуючи наявність у позивача на кінець липня 2019 року недоїмки по сплаті єдиного внеску у розмірі 1 352 692,36 грн., відповідачем правомірно сформовано та направлено позивачу оскаржувану вимогу. Відхиляючи доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, зазначає, що сума єдиного внеску в розмірі 365712,22 грн. сплачена позивачем у серпні 2019 року не може впливати на суму недоїмки, визначену відповідачем у вимозі від 09.08.2019 № Ю-478-50, яка сформована станом на 31.07.2019. Сплачена позивачем у подальшому сума єдиного внеску в загальному розмірі 365712,22 грн. підлягає зарахуванню в порядку календарної черговості виникнення боргу у відповідності до ст. 26 Закону №2464-VI. Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до положень Інструкції № 449 якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Сумське машинобудівне НВО" про скасування вимоги Офісу великих платників про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ю-478-50 в частині суми заборгованості по сплаті єдиного внеску в розмірі 365712,22 грн. У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 року по справі № 480/4123/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Відповідно до ч. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, cтрок, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 18.05.2020 року