Постанова 4850 № 360/1105/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2020 року справа №360/1105/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді - доповідача Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року у справі № 360/1105/20 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В., текст рішення складено у приміщенні суду за адресою: просп. Космонавтів, 18, м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: В березні 2020 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (далі-відповідач, орган соціального захисту), в якій просила: - визнати протиправними дії УПСЗН Лисичанської міської ради щодо відмови позивачу у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг з 25.02.2020 року; - зобов`язати УПСЗН Лисичанської міської ради призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», починаючи з дня звернення за її призначенням з 25.02.2020 року (а.с. 1-3). Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року позов задоволено (а.с. 44-47). Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 25.02.2020 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради від 03.03.2020 року № 384 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання ОСОБА_1 у розрахунку щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради призначити ОСОБА_1 за заявою від 25.02.2020 року, зареєстрованою за № 2976, щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», на період з 25.02.2020 року по 24.08.2020 року, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати. Вирішено питання судових витрат на користь позивача. Відповідач, з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просив скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що відповідно до абзацу 6 пункту 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 (далі-Порядок № 505) виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її витати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги. Позивач працевлаштувалась 15.12.2016 року, тобто з дня припинення 04.03.2015 року виплати грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам пройшло більше 21 місяця, що згідно з пунктом 12 Порядку № 505 виключає поновлення виплат грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Вважає, що позивач не має права на отримання адресної допомоги, оскільки Постановою КМУ від 13.09.2017 року № 689 в пункті 3 Порядку № 505 внесено зміни, а саме було виключено слова « на наступний строк», а зазначений пункт викладено в редакції, яка не передбачає поновлення виплати особам працездатного віку грошової допомоги яким виплату було припинено відповідно до пункту 7 Порядку № 505, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність (а.с. 54-58). Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження. Суд, заслухав суддю - доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне. Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, та відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.11.2017 року № 96, виданої УПСЗН Лисичанської міської ради, фактичним місцем проживання/перебування позивача є АДРЕСА_1 (а.с. 7). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працює у КП «Попаснянський районний водоканал» інженером ОП та ТБ з 16.12.2016 по теперішній час, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал» від 24.02.2020 року № 5 (а.с. 9, 24). ОСОБА_1 25.02.2020 року звернулася до УПСЗН Лисичаської міської ради із заявою, зареєстрованою 25.02.2020 року за № 2976, про поновлення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 31). Рішенням УПСЗН Лисичанської міської ради від 03.03.2020 року № 384 відмовлено у призначенні соціальної допомоги ОСОБА_1 за заявою від 25.02.2020 року на підставі пункту 3 постанови № 505 КМУ від 01.10.2014 року (а.с. 32). На підставі вказаного рішення, листом УПСЗН Лисичанської міської ради від 03.03.2020 року № 1900 позивачу було надано відповідь про відмову у призначенні щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін з посиланням на норми Порядку № 505 (а.с. 8). Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав. Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг затверджений постановою КМУ № 505 від 01.10.2014 року (далі - Порядок № 505). Згідно п. 1 постанови КМУ від 1 жовтня 2014 року № 505 внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг установлена щомісячна адресна допомога. Відповідно до пункту 2 цього Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців. Згідно абз.абз. 1, 8, 9 п. 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї. Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку. Відповідно до абз. 10 п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. Згідно п. 5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім`ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку. У заяві зазначаються певні відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги, зокрема місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює. До заяви додається, зокрема копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб). З аналізу вищезазначених норм вбачається, що Порядком № 505 передбачено право особи, як внутрішньо переміщеної особи, яка перебуває на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення отримати допомогу на себе та членів сім`ї, з дня звернення з заявою за її призначенням. Відповідно до п. 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Грошова допомога не призначається на члена сім`ї: який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення; який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю; який відбуває покарання в місцях позбавлення волі. Вищенаведеним пунктом встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні допомоги, серед яких відсутня така підстава, як звернення особи за призначенням грошової допомоги після припинення її виплати даній особі відповідно до пункту 7 цього Порядку. Відповідно до п. 7 Порядку № 505 якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється. У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім`ї грошова допомога на цього члена сім`ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється. Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов`язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних. Згідно з п. 12 цього Порядку виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім`ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім`ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги; у разі смерті внутрішньо переміщеної особи. Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги. Відповідач, відмовляючи у призначенні допомоги, виходив з такого тлумачення абз. 10 п. 3 Порядку № 505, що особа, якій виплату грошової допомоги припинено відповідно до пункту 7, назавжди втрачає право на отримання такої допомоги. Таке посилання відповідача є помилковим, оскільки з системного аналізу положень Порядку № 505 вбачається, що абз. 10 п. 3 пунктом визначена заборона у призначенні допомоги саме працездатній особі, яка після перебування у статусі безробітного в подальшому не була працевлаштована. До внесення змін до цього абзацу постановою КМУ від 13 вересня 2017 року № 689 вказаний абзац мав наступну редакцію: «Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається». Після внесених цією постановою змін та набуття ними чинності з 16.09.2017 року з абз. 10 п. 3 Порядку № 505 виключено словосполучення «наступний строк». Логічним є висновок, що внесення цих змін спрямовано на усунення двоякого тлумачення цієї норми, якою раніше фактично не допускалось повторне призначення допомоги особам на наступний строк після припинення, також у разі якщо вони працевлаштувались. Отже, допомога не призначається тільки тим особам, які продовжують бути не працевлаштованими після припинення ним виплати з підстав, визначених п. 7 Порядку №

505. У разі ж, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5-7, 12 Порядку № 505, зазначена особа набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги. Як вже було зазначено, ОСОБА_1 працює у КП «Попаснянський районний водоканал» інженером ОП та ТБ з 16.12.2016 року по теперішній час, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал» від 24.02.2020 року № 5 (а.с. 9, 24). Таким чином, враховуючи, що на момент звернення до відповідача з заявою від 25.02.2020 року позивач була працевлаштована, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 25.02.2020 року. Колегія суддів зазначає, що Порядок № 505 не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за допомогою внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 333/3750/17. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року у справі № 360/1105/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року у справі № 360/1105/20 - залишити без змін. Повний текст постанови складений та підписаний 18 травня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України, але не менш ніж строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щодо запобігання поширення короновірусної хвороби (COVID-19). Суддя-доповідач: І.В. Геращенко Судді: Т.Г. Арабей Г.М. Міронова