Постанова КЦС ВС № 367/1764/14-ц
від 13.05.2020 · ЦивільнаПостанова Іменем України 13 травня 2020 року м. Київ справа № 367/1764/14-ц провадження № 61-11637св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Яремка В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Публічне акціонерне товариство «Київобленерго», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2018 року у складі судді Голуб С. А., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (далі - ПАТ «Київобленерго») про визнання недійсними попереджень щодо припинення постачання електроенергії та відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 квітня 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто у зв`язку з її непідсудністю цьому суду. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 квітня 2014 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 січня 2015 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 грудня 2014 року. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 грудня 2014 року визнано неподаною та повернуто заявнику. Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, у лютому 2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 356 ЦПК України, зокрема, що скарга не містить зазначення у чому полягає незаконність та необгрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, надано строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, та роз`яснено, що у разі не усунення недоліків у вказаний термін, апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику. Ухвала суду мотивована тим, що на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, ОСОБА_1 13 лютого 2018 року подав заяву, у якій не зазначив у чому полягає незаконність ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2017 року, що відповідно до частини третьої статті 185 та частини другої статті 357 ЦПК України є підставою для визнання неподаною та повернення апеляційної скарги заявнику. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги У лютому 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій заявник просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права. Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про повернення його апеляційної скарги, оскільки він виконав вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та зазначив у чому саме полягає незаконність оскаржуваної ухвали місцевого суду, зокрема вказав, що попередження ПАТ «Київобленерго» про відключення електричної енергії сформовані та надіслані у порушення вимог пункту 27 Правил користування електричною енергією, оскільки у нього відсутня заборгованість по сплаті за користування електроенергією, а отже усі попередження відповідача є незаконними. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2017 року. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2018 року та витребувано справу з місцевого суду. 16 жовтня 2018 року справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав. Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Статтею 356 ЦПК України визначено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); Частиною другою та третьою статті 357 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. За змістом частини п`ятої статті 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 356 ЦПК України, зокрема вказано на те, що скарга не містить зазначення в чому полягає незаконність та необгрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та надано строк для усунення зазначених недоліків На виконання вимог указаної ухвали суду 13 лютого 2018 року ОСОБА_1 подав заяву, у якій він обгрунтовував незаконність рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 грудня 2014 року та ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2017 року посиланням на те, що суд не звернув увагу на наявність в матеріалах справи документальних підтверджень оплати ним послуг із електропостачання та відсутність заборгованості по вказаним платежам, що стосується суті вирішення спору за його позовними вимогами до ПАТ «Київобленерго». Натомість, зі змісту заяви про усунення недоліків не вбачається у чому саме полягає незаконність та необгрунтованість ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2017 року про визнання неподаною та повернення заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за новоявленими обставинами, яку суд першої інстанції обгрунтовував невиконанням ухвали суду про усунення недоліків зазначеної заяви, зокрема відсутністю відповідно до вимог статті 364 ЦПК України (у редакції, що діяла на час постановлення зазначеної ухвали) чітко зазначених заявником нововиявлених обставин, дати їх встановлення та посилань на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин. Таким чином, оскільки заявник не усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 06 лютого 2018 року, апеляційний суд дійшов правильного висновку про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги заявнику. Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року). Відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Ураховуючи наведене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, є законною та обгрунтованою. Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, в цілому зводяться до незгоди позивача з рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04 грудня 2014 року, що не є предметом касаційного оскарження. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду залишити без змін. Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2018 року залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: Г. І. Усик Д. Д. Луспеник В. В. Яремко