Постанова КЦС ВС № 635/4449/15-ц

Постанова Іменем України 07 травня 2020 року м. Київ справа № 635/4449/15-ц провадження № 61-6270св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М., учасники справи: заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Банк Золоті ворота», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю. від 19 лютого 2019 року, ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У лютому 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» (далі - ТОВ «ФК «Фінрайт») звернулося до суду із заявою про заміну сторони правонаступником, в обґрунтування якої зазначило, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 листопада 2015 року у справі № 635/4449/15-ц, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота» (ПАТ - «Банк Золоті Ворота») заборгованість за кредитним договором у розмірі 517 136 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , шляхом реалізації предмета іпотеки ПАТ «Банк Золоті ворота» будь-якій особі - покупцеві із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Посилаючись на те, що 21 вересня 2017 року між ТОВ «ФК «Фінрайт» та ПАТ «Банк Золоті ворота» за результатами електронних торгів (аукціону), укладено договори про відступлення права вимоги, відповідно до умов яких первісний кредитор ПАТ «Банк Золоті ворота» відступив шляхом продажу новому кредитору ТОВ «ФК «Фінрайт» права вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за договором споживчого кредиту № 14 від 16 січня 2007 року та іпотечним договором № 07-007 від 16 січня 2007 року, ТОВ «ФК «Фінрайт» просило замінити ПАТ «Банк Золоті ворота» на його правонаступника ТОВ «ФК «Фінрайт». Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2018 року заяву ТОВ «ФК «Фінрайт» задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Банк Золоті ворота» на його правонаступника ТОВ «ФК «Фінрайт» у виконанні рішення суду у справі за позовом ПАТ «Банк Золоті ворота» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки. Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що внаслідок укладення між ПАТ «Банк Золоті ворота» та ТОВ «ФК «Фінрайт» договорів про відступлення права вимоги відбулась заміна у зобов`язаннях, що виникли на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 листопада 2015 року у справі № 635/4449/15-ц, що в силу вимог статті 442 ЦПК України є підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Харківського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову. Заяву ТОВ «ФК «Фінрайт» задоволено. Замінено ПАТ «Банк Золоті ворота» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Фінрайт» у цивільній справі за позовом ППАТ «Банк Золоті ворота» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки на підставі договорів про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Фінрайт» перейшло право вимоги за укладеним з ОСОБА_1 договором кредиту та за укладеним з ОСОБА_2 договором іпотеки, то наявні встановлені законом підстави для заміни первісного кредитора у зобов`язанні ПАТ «Банк Золоті ворота» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Фінрайт». Установивши, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в суді першої інстанції і вказаною обставиною останній обгрунтовував апеляційну скаргу, суд дійшов висновку про наявність, передбаченої пунктом 3 частиною третьою статті 376 ЦПК України обов`язкової підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови. Узагальнені доводи вимог касаційної скарги У квітні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначену постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Фінрайт». Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що залучення у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу можливе лише до ухвалення рішення у справі. Крім того, на день звернення ТОВ «ФК «Фінрайт» до суду із відповідною заявою виконавче провадження на виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 листопада 2015 року у справі № 635/4449/15-ц не було відкритим, що виключає можливість застосування приписів статті 55 ЦПК України для заміни стягувача. Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 635/4449/15-ц з Харківського районного суду Харківської області. Фактичні обставини справи, встановлені судом Суд установив, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 листопада 2015 року у справі № 635/4449/15-ц, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» заборгованість за кредитним договором від 16 січня 2007 року у розмірі 517 136 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , шляхом реалізації предмета іпотеки ПАТ «Банк Золоті ворота» будь-якій особі - покупцеві із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку». 21 вересня 2017 року між ТОВ «ФК «Фінрайт» та ПАТ «Банк Золоті ворота» за результатами електронних торгів (аукціону) укладено договори про відступлення права вимоги, відповідно до умов яких первісний кредитор ПАТ «Банк Золоті ворота» відступив шляхом продажу новому кредитору ТОВ «ФК «Фінрайт» право вимоги до ОСОБА_1 за договором споживчого кредиту № 14 від 16 січня 2007 року та право вимоги за укладеним від 16 січня 2007 року з ОСОБА_2 договором іпотеки. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга не підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (частина п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»). За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Отже, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Установивши, що на підставі договорів про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Фінрайт» перейшло право вимоги за укладеним з ОСОБА_1 договором кредиту та за укладеним з ОСОБА_2 договором іпотеки, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для заміни первісного кредитора у зобов`язанні ПАТ «Банк Золоті ворота» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Фінрайт». Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права вимоги до боржників щодо погашення (стягнення, повернення) заборгованості, що виникла на підставі кредитного договору. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Доводи касаційної скарги щодо не можливості заміни кредитора його правонаступником - ТОВ «ФК «Фінрайт», оскільки виконавче провадження на виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 листопада 2015 року у справі № 635/4449/15-ц не було відкритим є безпідставними, оскільки заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися не лише у відкритому виконавчому провадженні, так як процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям первісного кредитора після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником. Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін. Оскільки оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Харківського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун