LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС289/1344/16-ц

від 06.05.2020 · Цивільна
Резолютивна:Зупинити касаційне провадження у справі № 289/1344/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Радомишльський районний сектор Державної міграційної служби у Житомирській області, про визнання особи такою…

Ухвала 06 травня 2020 року м. Київ справа № 289/1344/16-ц провадження № 61-1048св17 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Радомишльський районний сектор Державної міграційної служби у Житомирській області, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 31 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Шевчук А. М., Трояновської Г. С., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, та зняття з реєстраційного обліку. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з 01 квітня 2002 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який розірваний рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2014 року. На підставі договору дарування від 20 жовтня 2002 року він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . У вказаному будинку, крім нього, зареєстровані як квартиронаймачі: його колишня дружина - ОСОБА_2 , її син від першого шлюбу - ОСОБА_3 , та їхня спільна дочка - ОСОБА_4 . Після розірвання шлюбу неповнолітня дитина ОСОБА_4 для подальшого проживання залишена з матір`ю, проте дочка залишилися проживати разом із ним, а ОСОБА_2 у січні 2016 року добровільно залишила місце проживання у вищевказаному будинку і переїхала на постійне місце проживання за іншою адресою. Зазначав, що реєстрація місця проживання відповідачів у спірному будинку перешкоджає йому вільно розпоряджатись своєю власністю, а також оформити субсидію на комунальні послуги. З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житлом, та зняти з реєстраційного обліку. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Радимишльського районного суду Житомирської області від 02 жовтня 2017 року у складі судді Невмержицького І. М. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим будинком з надвірними господарськими будівлями АДРЕСА_1 . Знято ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстраційного обліку у вказаному житловому будинку. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі порушують законні права позивача на володіння та розпорядження власним майном, а тому дійшов висновку про те, що колишня дружина позивача та її син є такими, що втратили право користування спірним житловим будинком. Також суд першої інстанції, посилаючись на положення статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», дійшов висновку про наявність правових підстав для зняття відповідачів з реєстраційного обліку у вказаному житловому будинку. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 31 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення статті 405 ЦК України та статей 64, 156 ЖК Української РСР, дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідачів такими, що втратили право користування будинком, оскільки позивач не довів факт відсутності відповідачів у будинку більше одного року без поважних причин. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні його позову, не врахував, що з 14 листопада 2014 року відповідачі не належать до членів його сім`ї, оскільки шлюб між ним та ОСОБА_2 розірваний. При цьому відповідачі не проживають у спірному будинку та не ведуть з ним спільного господарства. Реєстрація місця проживання відповідачів у спірному будинку порушує його права як власника спірного будинку. Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу У березні 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали відзив на касаційну скаргу, в якому просили відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 31 жовтня 2017 року залишено без руху та надано строк на усунення недоліків касаційної скарги. У грудні 2017 року матеріали касаційного провадження передані до Верховного Суду. У січні 2018 року ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2018 року справу призначено до судового розгляду. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2020 року справу № 447/455/17 (провадження № 61-20711св19) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання припиненим права користування житлом та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходив із необхідності вирішення виключної правової проблеми, яка полягає в існуванні протилежних за змістом правових норм, які регулюють наслідки припинення сімейних відносин члена сім`ї з власником будинку (квартири), зокрема, припинення права таких членів сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, на користування цим житлом. Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах. Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України визначено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку. Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, то колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі (№ 289/1344/16-ц) до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 447/455/17. Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Зупинити касаційне провадження у справі № 289/1344/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Радомишльський районний сектор Державної міграційної служби у Житомирській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, та зняття з реєстраційного обліку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 31 жовтня 2017 року, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 447/455/17. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»