LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд214/690/20 (2-а/214/96/20)

від 14.05.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 травня 2020 року м. Дніпросправа № 214/690/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2020 року (суддя Ковтун Н.Г.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Ахмедова Руслана Шабановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: скасувати постанову серії ЕАК № 2005325 від 21.01.2020, винесену поліцейським лейтенантом поліції роти № 1 батальйону № 2 патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Ахмедовим Русланом Шабановичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 122 КУпАП України та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Поліцейським роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Ахмедовим Русланом Шабановичем 21 січня 2020 року винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2005325, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. у зв`язку з вчиненням останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху. Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ПДР України не порушував. Зазначає, що на підтвердження факту виявленого порушення відповідачем не надано належних доказів. Оскаржувана постанова не містить посилання на будь-які докази. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пунктом 9.2. «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2020 близько 15 год. 25 хв. у м. Кривий Ріг на вул. Німецька, 2 Поліцейським роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Ахмедовим Русланом Шабановичем виявлено транспортний засіб TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 , який здійснював поворот без відповідного світлового позначення зміни напрямку руху, що слугувало підставою для зупинки транспортного засобу та притягнення водія ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідачем на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови до суду надано відеозапис, який підтверджує факт здійснення позивачем повороту, не подавши перед цим сигнал світловими покажчиками повороту відповідного напрямку. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що інспектор патрульної поліції роз`яснив причину зупинки, оголосив порушення ПДР, які допущені водієм, повідомив про здійснення відеофіксації порушення, роз`яснив водієві його права, порядок сплати штрафу та оскарження постанови. Разом з тим, надаючи оцінку доводам позивача про те, що відповідачем не відображено у постанові засіб відеофіксації, що позбавляє можливість встановити належність відеодоказу, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). З наведеного вбачається, що приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Така позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 13 лютого 2020 року в адміністративній справі № 524/9716/16-а. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322, Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2020 року в адміністративній справі № 214/690/20 скасувати. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАК № 2005325 від 21.01.2020 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 425,00 грн. на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити. Постанова суду набирає законної сили з 14 травня 2020 року та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»