Постанова 4801 № 133/2991/19

Справа № 133/2991/19 Провадження № 22-ц/801/1053/2020 Категорія: 36 Головуючий у суді 1-ї інстанції Воронюк В. А. Доповідач:Сало Т. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2020 рокуСправа № 133/2991/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Якименко М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 березня 2020 року, ухвалене суддею Воронюк В.А. в м. Козятині, повне рішення складено 17 березня 2020 року, в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, встановив: У листопаді 2019 року АТ «Українська залізниця» в особі виробничого структурного підрозділу «Київське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 2 277,13 грн, 198,60 грн 3% річних та 688,56 грн індексу інфляції. Згідно п. 2 Статуту акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 «Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця», товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради від 29.07.2011 № 302 «Про визначення виконавця послуг з водопостачання та водовідведення» виконавцем житлово-комунальних послуг у водопостачанні та водовідведенні у місті Козятині визначено Козятинське БМЕУ № 2 ДТГО «Південно-Західна залізниця». Шляхом відкриття абонентського рахунку № НОМЕР_1 та підписання договору про надання населенню послуг по водопостачанню та водовідведенню від 01.08.2003 ОСОБА_1 вступив у договірні відносини з позивачем. Відповідно відповідачу було надано послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на суму 2277,13 грн., за період з листопада 2016 року по жовтень 2019 року включно. У зв`язку із систематичною несплатою послуг за централізоване водопостачання та водовідведення за відповідачем рахується заборгованість, яка відповідно до розрахунку становить 2277,13 грн. Згідно розрахунку 3% річних на суму боргу 2277,13 грн. становить - 198,60 грн., інфляційне збільшення боргу становить 688,56 грн. Вказане стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 березня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Українська залізниця» в особі виробничого структурного підрозділу «Київське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 2277 грн. 13 коп., 198,60 грн. 3% річних та 688,56 грн. індексу інфляції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Українська залізниця» в особі виробничого структурного підрозділу «Київське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» суму сплаченого судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп. Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга мотивована тим, що судом не враховано роз`яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у листі від 02.03.2015; судом не надано оцінки рішенням в адміністративній справі №826/2969/15, якими встановлено, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1056, на яку послався суд першої інстанції, адресована конкретній юридичній особі; суддею порушено вимоги закону щодо недопустимості участі судді у повторному розгляді справи. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що на підставі п. 26.5. протокольного рішення ПАТ «Укрзалізниця» від 01.03.2017 № Ц-57/16 Ком. т., наказу № 180 від 27.03.2017 утворено філію «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Укрзалізниця». З 01.07.2017 виробничі підрозділи служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд регіональної філії «Південно-Західна залізниця» «Укрзалізниця» ПАТ «Укрзалізниця», а саме: «Козятинське будівельно-монтажне експлуатаційне управління», «Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» та «Київський завод залізобетонних конструкцій» перетворено шляхом злиття у виробничий підрозділ «Київське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (без створення окремої юридичної особи). Постановою Кабінету Міністрів України № 938 від 31.10.2018 «Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця» змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне перейменовано його в акціонерне товариство «Українська залізниця». Згідно п. 2 Статуту акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 «Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця», товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради від 29.07.2011 №302 «Про визначення виконавця послуг з водопостачання та водовідведення» виконавцем житлово-комунальних послуг у водопостачанні та водовідведенні, у місті Козятині, визначено Козятинське БМЕУ № 2 ДТГО «Південно-Західна залізниця» (а.с.15). 01.08.2003 між ОСОБА_1 та ДТГО «Південно-Західна залізниця» в особі структурного відділу Козятинської дистанції цивільних споруд та водопостачання укладено договір № 6662 про надання населенню послуг по водопостачання і водовідведення (а.с.9-10). Згідно п. 1 Договору, споживач зобов`язується вчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах даного договору. У п. 5 договору зазначено, що ОСОБА_1 29.10.2003 встановлено лічильник. Відповідно до п.п. 8, 9 Договору, розмір щомісячної плати за надані послуги з водопостачання і водовідведення відповідає затвердженим нормам і тарифам. У випадку наявності засобів поквартирного обліку споживач платить за послуги водопостачання і водовідведення за показниками лічильника за 1 куб.м по тарифах. Розрахунковий період оплати послуг щомісячно. Термін внесення платежів до 15 числа. Встановлено, що постановою НКРЕКП від 30.12.2014 №1056 Державному територіально-галузевому об`єднанню «Південно-Західна залізниця» установлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення. З довідки Київського територіального управління філії «БМЕС» АТ «Укрзалізниця» від 01.11.2019 вбачається, що ОСОБА_1 є абонентом послуг водопостачання та водовідведення Київського територіального управління філії «БМЕС» АТ «Укрзалізниця». Місячна норма водоспоживання відповідача становить 11,56 м3, кількість зареєстрованих мешканців 2 чол. (а.с.11). Згідно розрахунку суми заборгованості, наданого ВСП Київського територіального управління філії «БМЕС» АТ «Укрзалізниця» за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з листопада 2016 року по жовтень 2019 року включно в розмірі 2277,13 грн. Інфляційні збитки складають 688,56 грн., 3% річних від простроченої суми становлять 198,60 грн. (а.с.5-8). Встановивши, що ОСОБА_1 не вносив плату за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі, визначеному постановою НКРЕП №1056 від 30.12.2014 та не надав доказів на спростування доводів позивача, суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про природні мопонолії», Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1056 від 30.12.2014, прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що постанова НКРЕКП №1056 від 30.12.2014, на яку послався суд першої інстанції, не була зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а тому встановлені нею тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення для населення є незаконними, однак, такі доводи відхиляються апеляційним судом, з огляду на наступне. В постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2015 в адміністративній справі №826/2969/15, на яку посилається апелянт в апеляційній скарзі та яку, на його переконання, не взяв до уваги суд першої інстанції, за позовом до НКРЕКП про визнання протиправною та скасування згаданої постанови від 30.12.2014 № 1056, встановлено, що постанова №1056 адресована конкретній юридичній особі - Державному територіально-галузевому об`єднанню «Південно-Західна залізниця» та вона не є нормативно-правовим актом, а тому не підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України. Інший довід апелянта з приводу того, що постановою №1056 встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення саме суб`єкту природної монополії, а не кінцевим споживачам, є безпідставними. Так, НКРЕКП в порядку і межах, визначених законодавством, встановлює тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення. Процедура встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення затверджена Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 №364 (далі - Постанова). Зокрема, в п. 1.2. цієї постанови зазначено, що ця процедура застосовується НКРЕКП при встановленні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення і поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали у встановленому законодавством порядку ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення та ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП, в даному випадку АТ «Укрзалізниця». Рішення НКРЕКП щодо встановлених тарифів доводиться до відома споживачів згідно з вимогами Закону України«Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» (п.5.1. Постанови). Постанови НКРЕКП про встановлення тарифів набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті «Урядовий кур`єр», але не раніше ніж через 15 днів з моменту їх прийняття. Заявник забезпечує інформування споживачів про зміну тарифів не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію (п.5.2. Постанови). Згідно листа, який міститься на сайті НКРЕКП щодо тарифів на водопостачання та водовідведення, розміщеного на сайті 16.03.2015, суб`єктам природних монополій у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП встановлені тарифи, які застосовуються даними суб`єктами при розрахунках з усіма споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Тобто, із вказаного можна зробити висновок, що НКРЕКП, в даному випадку для АТ «Укрзалізниця», встановлює єдиний тариф на централізоване водопостачання та водовідведення, який повинен застосовуватися ним при розрахунках з кінцевим споживачем. Посилання ОСОБА_1 на лист НКРЕКП від 02.03.2015 щодо роз`яснень про підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, не береться колегією суддів до уваги, оскільки у вказаному листі зазначено, що постанова №1056 від 30.12.2014 не підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України, так як нею встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення суб`єкту природної монополії, а не кінцевим споживачам. АТ «Укрзалізниця» є суб`єктом природної монополії в сфері надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (на підставі ліцензії, виданої згідно постанови НКРЕКП від 29.12.2015 №3217, здійснює діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення ). ОСОБА_1 є споживачем товарів, що виробляються суб`єктом природної монополії - фізична або юридична особа, яка придбаває товар, що виробляється (реалізується) суб`єктами природних монополій (п.1 ст.1 Закону України «Про природні монополії»). НКРЕКП, завданням якої є в тому числі збалансування інтересів суб`єктів господарювання, споживачів і держави, встановлює тарифи для суб`єктів природної монополії для подальшого його застосування при проведенні господарської діяльності для споживачів послуг централізованого водопостачання та водовідведення. Тому хоча постановою №1056 від 30.12.2014 і встановлюються тарифи суб`єкту природної монополії, однак, такі тарифи діють для споживачів, яким надаються послуги з водопостачання та водовідведення. Що стосується розміру заборгованості, то ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не спростував наданий позивачем розрахунок, погодившись з тарифом, який був при цьому застосований при розрахунках. Помилковим є твердження апелянта щодо порушення суддею Воронюк В.А. вимог чинного законодавства щодо недопустимості участі судді у повторному розгляді справи, оскільки питання про недопустимість повторної участі судді у розгляді справи врегульовані ст. 37 ЦПК України. Підстава, про яку зазначає ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, а саме, що суддя Воронюк В.А. розглядала в порядку наказного провадження справу за заявою ПАТ «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу «Київське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Українська залізниця» про видачу судового наказу про стягнення з нього боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення, не передбачена ст. 37 ЦПК України як така, що не допускає повторну участь судді у розгляді справи. ОСОБА_1 не був позбавлений можливості заявити головуючій судді Воронюк В.А. з підстав, визначених ст. 36 ЦПК України. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення суду ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Т.Б. Сало Судді О.В. Ковальчук М.М. Якименко