Постанова 4805 № 283/2922/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №283/2922/19 Головуючий у 1-й інст. Міхненко С. Д. Категорія 96 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Галацевич О.М., суддів: Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу судді Малинського районного суду Житомирської області, постановлену 14 січня 2020 року суддею Міхненком С.Д. у м. Малині, у справі № 283/2922/19 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дібрівська сільська рада Малинського району Житомирської області, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, в с т а н о в и в : У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила встановити факт, що вона постійно проживала зі свою матір`ю ОСОБА_2 на день смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на час відкриття спадщини, в м.Київ. Ухвалою судді Малинського районного суду Житомирської області від 14 січня 2020 року справу за заявою ОСОБА_1 передано на розгляд до Оболонського районного суду м. Києва. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На її думку, суд не врахував положення ст. 316 ЦПК України, відповідно до якої заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Вказана норма не містить вказівку на те, що місце проживання має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку. Нею була подана суду довідка, видана виконкомом Дібрівської сільської ради Малинського району, що вона дійсно проживає за вказаною нею у заяві адресою. Звертаючись до Малинського районного суду, вона виходила з того, що це сприятиме ефективному захисту її інтересів, оскільки вона, заінтересована особа та можливі свідки проживають (знаходяться) на території Малинського району. Зазначила, що є людиною з інвалідністю 2 групи, і організувати явку до суду в м.Київ свідків та представника заінтересованої особи їй складно. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі своєю матір`ю ОСОБА_2 у м.Києві на день смерті останньої. Встановлення даного факту їй необхідно для подальшого оформлення спадкових прав після смерті матері. Як вбачається з копії паспорта заявниці, місце її проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Частиною 1 статті 293 ЦПК України, передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. За правилами частини 1 статті 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Відповідно до частини 1 статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Кожна особа має право на вільний вибір місця проживання (частина перша статті 33 Конституції України). Згідно зі ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» документами, до яких вносяться відомості про місце проживання, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців за рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Реєстрація місця проживання або місця перебування особи внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрації підлягає як місце проживання, так і місце перебування особи. Зазначене дає підстави для висновку, що згідно ст. 316 ЦПК України під місцем проживання особи розуміється саме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання чи перебування заявника. За змістом п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Встановивши, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання заявника у справі є: м. Київ, вул. Петра Панча, 11-а/163, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про непідсудність даної справи Малинському районному суду Житомирської області та правомірно передав дану справу на розгляд до Оболонського районного суду м. Києва. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують. Посилання ОСОБА_1 на ускладнення явки в суд, до якого передано на розгляд справу, не перешкоджають їй заявити клопотання про судовий розгляд в режимі відеоконференції. Підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні. Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 375, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Малинського районного суду Житомирської області від 14 січня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 14 травня 2020 року.