Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/4763/19
від 14.05.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДУКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/4763/19 Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Б. Категорія 37 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць О.С. суддів Талько О.Б., Шевчук А.М. розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №285/4763/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 лютого 2020 року, яке ухвалено суддею Сташків Т.Б. в м. Новоград-Волинський в с т а н о в и в: У грудні 2019 року Публічне акціонерне товариство «Національна страхова компанія «Оранта» (далі ПАТ «НАСК «ОРАНТА») звернулося до суду із зазначеним позовом, на обґрунтування якого зазначило, що 05.05.2018 року між ОСОБА_2 та ПАТ НАСК «ОРАНТА» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності водіїв наземного транспортного засобу «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 . 10 березня 2019 року сталася ДТП за участю автомобіля «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Шевролет Еріса», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Відповідно до постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду від 04.04.2019 року в діях ОСОБА_3 відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Проте, відповідно до постанови цього ж суду від 2 квітня 2019 року встановлено, що ДТП сталася внаслідок порушення ПДР водієм ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Страхова компанія за письмовою заявою потерпілої особи виплатила власнику пошкодженого авто «Шевроле Еріса», д.н.з. НОМЕР_2 страхове відшкодування в розмірі 30 328,12 грн. Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія, який спричинив ДТП, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Тому враховуючи, що винним у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, позивач просив стягнути з відповідача в порядку регресу на свою користь виплачене потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 30 328,12 грн. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ПАТ «НАСК «ОРАНТА» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не звернув увагу на те, що постановою Баранівського районного суду Житомирської області від 04.04.2019 року у адміністративній справі, за результатами якої був виправданий водій ОСОБА_3 , вставлена вина саме водія автомобіля «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 у даній дорожньо-транспортній пригоді, яка відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалась. Крім того, вважає, що суд у даній справі не позбавлений був можливості на підставі наданих сторонами доказів, самостійно встановити наявність або відсутність в діях водія ОСОБА_1 вини у вчиненні ДТП. У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив у задоволенні апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції відмовити. Зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи вірно встановив обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з нормами чинного законодавства. При цьому матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх у своїй сукупності доказів, які підтверджують його вину у скоєнні ДТП та причинно-наслідковий зв`язок між керуванням транспортними засобом в стані алкогольного сп`яніння, виною у вчиненні ДТП та фактом заподіяння шкоди. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що 05.05.2018 року між ОСОБА_2 та ПАТ НАСК «ОРАНТА» укладено договір № АК/9879425 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності водіїв наземного транспортного засобу «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.13). 10 березня 2019 о 12 год. 15 хв. на перехресті вулиць Дем`янчука Степана та Козачка в с.Орепи Новоград-Волинського району Житомирської області сталася ДТП за участю автомобіля «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_1 та автомобіля «Шевролет Еріса», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 водія ОСОБА_3 інспектором поліції, який вбачав в його діях порушення вимог п.п. 12.1, 14.6 «а», «в» ПДР України, що стало причиною вказаної ДТП, було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Однак постановою Баранівського районного суду Житомирської області від 04.04.2019 року провадження у справі за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_3 було закрито за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.4-5). Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 02.04.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та встановлено, що останній 10.03.2019 року о 12 год. 15 хв. по вулиці Дем`янчука Степана в с.Орепи, Новоград-Волинського району Житомирської області керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння (а.с.6). 03.05.2019 року потерпіла особа ОСОБА_4 звернулась до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з заявою щодо виплати страхового відшкодування у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу «Шевролет Еріса», д.н.з. НОМЕР_2 під час ДТП, яка є страховим випадком відповідно до договору № АК/9879425 (а.с.7). ПАТ НАСК «ОРАНТА», на підставі складеного страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування, попереднього розрахунку до нього, здійснило потерпілій особі виплату страхового відшкодування в розмірі 30 328,12 грн. (а.с.8, 9, 10. 11-12). Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Пунктом 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземннх транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-ІV) визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Правовий аналіз зазначеної норми Закону № 1961-ІV дає підстави для висновку, що у страховика виникає право на звернення до суду з позовом в порядку регресу до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу за наявності таких умов: 1)страховик виплатив страхове відшкодування потерпілій особі; 2)водій є винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди; 3)винна особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Під час розгляду справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП щодо відповідача ОСОБА_1 по факту вчинення вищевказаної ДТП не складався, постанова суду, якою відповідача було визнано винним у вчиненні ДТП, не приймалась. Разом з тим, відповідач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що вина ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна (ст.124 КУпАП) не може бути доведена постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 02.04.2019 року, відповідно до якої відповідач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, є вірним. При цьому, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх у своїй сукупності доказів, які підтверджують вину відповідача у скоєнні ДТП та причинно - наслідкового зв`язку між керуванням відповідачем транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, виною у вчиненні ДТП та фактом завдання шкоди. За змістом ч.6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Твердження апелянта про те, що відповідач ОСОБА_1 є винним у вчиненні ДТП, оскільки постановою Баранівського районного суду Житомирської області від 04.04.2019 року у адміністративній справі, за результатами якої був виправданий водій ОСОБА_3 , вставлена вина саме водія автомобіля «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у даній дорожньо-транспортній пригоді є безпідставним, оскільки за результатами розгляду даної постанови наявність у діях відповідача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, які призвели до скоєння ДТП, не встановлена. Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача через недоведеність ПАТ «НАСК «ОРАНТА» під час розгляду справи вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, а тому передбачених п. 38.1.1 статті 38 Закону № 1961-ІV підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в порядку регресу, як з особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, не має. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» залишити без задоволення, а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 лютого 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді