Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/3369/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3369/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О. Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 13 травня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року (складеного 06.12.2019 у м.Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Управління Держпраці у Хмельницькій області до Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про застосування заходів реагування, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. в жовтні 2019 року Управління Держпраці у Хмельницькій області звернулось з адміністративним позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду, в якому просило суд: - застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, а саме зупинення газонебезпечних робіт у замкнутих просторах. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Управління Держпраці у Хмельницькій області відмовити повністю. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що підприємством не проводилися газонебезпечні роботи та вчиняються усі необхідні дії щодо отримання даного дозволу, а, відтак, відсутні підстави для застосування заходів реагування. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Управління Держпраці у Хмельницькій області звернулося з відзивом на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на відсутність у Шепетівського КП ВКГ дозволу під час виконання ним робіт підвищеної небезпеки та експлуатації застосування машин механізмів. Апелянтом після подання апеляційної скарги на адресу суду було надіслано копію дозволу №0436.19.68, яким Шепетівському КП ВКГ було дозволено виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухонебезпечних зонах. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції, 16 жовтня 2019 року посадовою особою позивача на підставі наказу №211 від 04.10.2019 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в Шепетівському КП ВКГ. За результатами перевірки складено акт № 22-05/819 від 16.10.2019, згідно з яким посадовими особами КП "Шенетівське КП ВКГ" не в повному обсязі виконано вимоги припису №22-05/422-366 від 19.04.2019, виданого за підписом головного державного інспектора Управління Депжпраці у Хмельницькій області, а саме:

1. Підприємство не отримало дозвіл на газонебезпечні роботи. Порушено ст. 21 Закону України "Про охорону праці" № 2694-ХІІ, Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 48) (п.6 Додатку 2);

2. Відсутня примусова-витяжна вентиляція в приміщеннях підвищеної небезпеки, а саме у прийомних відділеннях каналізаційних насосних станцій. Порушено вимоги п. 1.3.6, п.3.3.1 Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених місць. НПАОП 41.0-1.01-79. В силу зазначених порушень Управління Держпраці у Хмельницькій області звернулося до суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування згідно з ч.5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду позов зодоволено. Відповідач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся до суду з апеляційним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина. Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон № 877-V). Статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Статтею 4 Закону України "Про охорону праці" №2694-XII від 14.10.1992 (далі - Закон №2694-XII) визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці. Згідно зі ст. 38 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII, державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Відповідно до пп. 16 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (Положення №96), визначено, що Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці, навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань. Згідно з пп. 5 п. Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці. Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Згідно з ч. 3 ст. 21 Закону №2694-XII, роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону №2694-XII, порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України. У Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМ України від 26.10.2011 № 1107, наявний Додаток 2 "Перелік видів робіт підвищеної небезпеки", в якому у п. 6 зазначено: Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах. Згідно з п.1.3.6 Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених місць (НПАОП 41.0-1.01-79) для забезпечення безпеки конструкцій споруд і обладнання необхідно влаштовувати огорожі рухомих і небезпечних елементів, їх фіксацію і кріплення при ремонтах і транспортуванні, блокування включень при неробочому і аварійному положеннях, освітлення робочих органів машин і обладнання, органів управління, приладів контролю і т.д. В місцях, де необхідна така наявність повинні застосовуватися системи місцевої вентиляції, пилопригнічення, відсмоктувачі, фільтри, захисні кожухи та екрани від радіаційних або теплових впливів, шумо- і віброгасителі. Відповідно до п.3.3.1 вказаних Правил, у приміщеннях решіток і приймального резервуара насосних станцій водовідведення вентиляція повинна забезпечувати не менше ніж 12-кратний обмін повітря в 1 год. Подачу свіжого повітря передбачають в верхню зону приміщення. При наявності на підвідному колекторі приймальної камери повинна бути забезпечена її вентиляція з 5-кратним обміном повітря в 1 год. У вентиляційних системах слід передбачати резервні витяжні вентилятори, що включаються автоматично у випадках виходу з ладу робочих вентиляторів. Вентиляційні короби для машинного відділення і резервуара потрібно влаштовувати самостійними, без сполучення один з одним. Попри вище зазначене позивачем встановлено, що Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства не було отримано дозвіл на газонебезпечні роботи, а також відсутня примусова-витяжна вентиляція в приміщеннях підвищеної небезпеки, а саме у прийомних відділеннях каналізаційних насосних станцій. В свою чергу зазначені порушення вимог нормативно-правових актів створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Після подання апеляційної скарги відповідачем на адресу суду було подано копію дозволу № 0436.19.68, яким відповідачеві дозволено виконувати газонебезпечні роботи та роботи у вибухонебезпечних зонах. Однак, колегія суддів звертає увагу, що факт отримання вищезазначеного дозволу Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства після складення акту перевірки та звернення до суду з відповідним позовом про зупинення газонебезпечних робіт у замкнутих просторах не спростовує встановлені порушення на час його виникнення. Крім того, будь-яких доказів на спростування виявлених порушень відповідачем суду не надано. Щодо тверджень відповідача, що судом першої інстанції не встановлено загрози життю і здоров`ю людей, то саме посадові особи позивача, які є спеціалістами у галузі забезпечення пожежної безпеки, на виконання вимог ч. 2, ст. 19 Конституції України та ч. 2, ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановили наявність порушень у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксувавши їх в Акті перевірки. Аналогічний висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 24.07.2018 по справі № 813/5461/15. Колегія суддів наголошує, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Таким чином, не має значення якою особою було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер. Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій правова життя може бути поставлене під сумнів. Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці. Вказаний висновок кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2018 р. по справі № 826/13896/16. Також, згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював заборону виконання робіт, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.