Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/1672/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1672/19 Категорія: 111010000 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С. В. Час і місце ухвалення: м. Херсон Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Лук`янчук О.В. суддів - Бітова А. І. - Ступакової І. Г. при секретарі - Черкасовій Є. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Голови фермерського господарства "Вікторія" Дубини Надії Павлівни на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року по справі за позовом Голови фермерського господарства "Вікторія" Дубини Надії Павлівни до ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення, В С Т А Н О В И Л А : Голова фермерського господарства "Вікторія" Дубина Надія Павлівна звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у якому позивач просить: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду звернення (скарги); - визнати протиправним та скасувати рішення від 11.03.2019 року №25 21-22-52-12/19225457 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи ФГ "Вікторія". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.01.2019 року особисто подавала до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку IV групи за 2019 рік, проте листом від 22.02.2019 року №252/10/21-22-52-19-3-10 позивачу було відмовлено у прийнятті податкової звітності з підстави ненадання розрахунку частки сільськогосподарського виробництва. Позивач вказує на порушення відповідачем строку, встановленого приписами пп. 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 ПК України, для надання платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, оскільки декларація отримана відповідачем 29.01.2019 року, а лист про відмову в прийнятті податкової звітності відповідачем направлено на адресу платника тільки 22.02.2019 року, тобто у більший строк ніж три робочі дні з моменту отримання звітності. Крім того, позивач вказує на те, що подана нею 18.03.2019 року скарга на спірне рішення до начальника ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, залишена без відповіді, згідно положень п. п. 56.8, 56.9 ст. 56 ПК України, підлягає задоволенню за принципом мовчазної згоди. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у задоволенні позову голови Фермерського господарства «Вікторія» Дубини Надії Павлівни до Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення - відмовлено повністю. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Голова фермерського господарства "Вікторія" Дубина Надія Павлівна подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що позивачем нова загальна звітна податкова декларація платника єдиного податку IV групи за 2019 від 20.02.2019 року не подавалась. При цьому, апелянт зазначає, що оскільки судом визнано, що Бериславське управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не є контролюючим органом обласного чи центрального рівня, а є лише його відокремленим підрозділом, то відповідно й рішення про анулювання реєстрації платника податків четвертої групи приймати не мало права. 21.04.2020 року на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких крім надання витребуваних судом документів заявлено клопотання про заміну ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі правонаступником ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, у зв`язку з припиненням діяльності ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 6 березня 2019 року «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України», а також Постанови Кабінету міністрів України №537 від 19 червня 2019 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» 31 липня 2019 року Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій. 28.08.2019 на Урядовому порталі оприлюднено Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 682-р про початок роботи Державної податкової служби України. Вказаним Розпорядженням Уряд передав Державній податковій службі України функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань,контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу, та завершив здійснення заходів з утворення Державної податкової служби. У відповідності до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Враховуючи ті обставини, що ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі є правонаступником ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі апеляційний суд вважає за необхідним провести заміну сторони по справі. Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності «Вікторія» за кодом КВЕД 01.11 є вирощування зернових культур (крім рису), бої культур і насіння олійних культур (основний). З метою підтвердження статусу платника єдиного податку у 2019 році, відповідно пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, позивачем 29.01.2019 року подано до Великоолександрівської ДПІ Бериславського управління ГУ ДФС у Херсог області, АР Крим та м. Севастополі: - загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку IV груп 30.01.2019 року № 459 з додатками «Відомості про наявність земельних ділянок>: 30.01.2019 року № 460) та «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробниц-2018 рік» (від 30.01.2019 року №461); - нову загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку IV групи 20.02.2019 року № 1271 з додатком «Відомості про наявність земельних ділянок» від 20.02.2019 року № 1272 без додатка «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва». Листом від 22.02.2019 року за вих. № 4252/10/21-22-52-19-19-3-10 позивача повідомлено про відмову у прийнятті податкової звітності з підстави не надання розрахунку частки сільськогосподарського виробництва до нової податкової декларації (п. 48.3 ст. 48 гл. 2 розділу II ПК України), у зв`язку із чим, враховуючи подання звітності у частковому обсязі, декларація вважається не поданою. Відмова у прийнятті податкової звітності позивачем не оскаржувалась. 11.03.2019 року відповідачем прийнято рішення № 25/21-22-52-12/19225457, яким анульовано реєстрацію ФГ "Вікторія" як платника єдиного податку IV групи на 2019 рік на підставі абз. 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України, а саме за неподання податкової звітності, як то передбачено пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України. На думку позивача таке рішення податкового органу є протиправним, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що податкова декларація позивача, в силу приписів п. 49.15 ст. 49 ПК України, вважається неподаною, а отже прийшов до висновку, що рішення відповідача від 11.03.2019 року № 25/21-22-52-12/19225457 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи ФГ "Вікторія" є правомірним, та скасуванню не підлягає. При цьому вказав, що ненадання відповідачем відповіді на скаргу позивача у строк, передбачений п. 56.9 ст. 56 ПК України, як на підставу для скасування рішення за принципом мовчазної згоди, не може бути безумовною підставою для скасування законного рішення контролюючого органу. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Главою І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку. Положеннями п.291.3 ст.291 ПК України встановлено право юридичної особи чи фізичної особи-підприємця самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Пунктом 291.4 ст.291 ПК України визначено, що суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, належать до 4 групи платників єдиного податку. За правилами пп.298.8.4 п.298.8 ст.298 ПК України, у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75%, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах. Аналізуючи вищевказане, колегія суддів зазначає, що ПК України закріплено право платника податків обирати механізм справляння податків і зборів, в разі наявності у особи права на його застосування відносно себе. Так, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%. У відповідності до пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: - загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); - звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; - відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). Водночас пп.295.9.1 п.295.9 ст.295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу. Згідно з п.299.10 ст.299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі - якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену пп.295.9.1 п.295.9 ст.295 цього Кодексу. Отже, колегія суддів зазначає, що для підтвердження статусу платника єдиного податку, особа має до 20 лютого поточного року подати до контролюючого органу податкову звітність, передбачену пп.295.9.1 п.295.9 ст.295 цього Кодексу. Неподання такої звітності, в свою чергу, має наслідком - анулювання відповідної реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. У відповідності до ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи. Приписами п.46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Положеннями п.46.5 ст.46 ПК України встановлено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відповідно до п.48.1, 48.2 ст.48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Пунктом 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняттяреєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інщі відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Відповідно до п.48.5 ст.48 ПКУ податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку. фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції. Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється ст.49 ПК України. За правилами п.49.1 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Приписами п.49.8 ст.49 ПК України визначено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв`язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п. 49.15 ст. 49 ПК України). Форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (надалі - Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України за №578 від 19.06.2015р. "Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку" (надалі - Наказ №578). Відповідно до наведеної форми та пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України вбачається, що до декларації, окрім іншого, додається розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (надалі - розрахунок), який є невід`ємною частиною декларації. Також, з наведеної форми декларації слідує, що про виконання обов`язку щодо подачі до декларації додатку - розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва платник податків робить відмітку в спеціально відведеному полі за №2 в графі "До декларації додаються". Форма розрахунку затверджена окремим документом - наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва" за №772 від 26.12.2011р.. Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що на платника єдиного податку четвертої групи покладено обов`язок до 20 лютого поточного року подати до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи разом з обов`язковими до неї додатками. Тобто, для встановлення факту невиконання зазначеного обов`язку відповідач, має після 20 лютого поточного року перевірити чи подані платником податків (прийняті податковим органом) всі передбачені законом документи. Як вбачається з матеріалів справи, з метою підтвердження статусу платника єдиного податку у 2019 році, відповідно пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, позивачем подано до Великоолександрівської ДПІ Бериславського управління ГУ ДФС у Херсог області, АР Крим та м. Севастополі: загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку IV груп 30.01.2019 року № 459 з додатками «Відомості про наявність земельних ділянок» ( від 30.01.2019 року № 460) та «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробниц-2018 рік» (від 30.01.2019 року №461); нова загальна звітна податкова декларація платника єдиного податку IV групи 20.02.2019 року № 1271 з додатком «Відомості про наявність земельних ділянок» (від 20.02.2019 року № 1272) без додатка «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва». Податковим органом, за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів (п. 49.8 ст.49 ПК) документів прийнято повідомлення про відмову у прийнятті звітності, оскільки виявлено, що податкова декларація з платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік від 20.02.2019 року не містила необхідного додатку «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва» за 2018 рік, а тому звітність вважається неподаною у зв`язку з порушенням вимог нормативно правових актів. 11.03.2019 року відповідачем прийнято рішення № 25/21-22-52-12/19225457, яким анульовано реєстрацію ФГ "Вікторія" як платника єдиного податку IV групи на 2019 рік, оскільки платником податків неподано податкової звітності. Доводи апелянта, що нею 20.02.2019 року податкова декларація з платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік не подавалася, спростовуються матеріалами справи, зокрема наданими відповідачем на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів податковими деклараціями платника єдиного податку четвертої групи від 20.02.2019 року поданими позивачкою до податкового органу в паперовому вигляді в яких міститься підпис Дубини Н. П. Знаходження позивача за межами території України з посиланням на лист прикордонної служби від 27.11.2019 року, не свідчить про неможливість подання податкової звітності від 20.02.2019 року, оскільки законодавством передбачено особисте подання декларації або її подання уповноваженою особою, поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, подання декларації засобами електронного зв`язку з дотриманням відповідних норм законодавства. З матеріалів справи вбачається, що згідно довіреності НВТ 909308 Дубина Є. В. та Стеценко В. В. мають право на подання та підпису усіх документів, зокрема подавати декларації та звіти у відповідні органи. Фізична особа, яка має нотаріально посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в контролюючих органах та здійснення відповідних правочинів, є уповноваженою особою фізичної особи - підприємця, яка має право подавати податкову звітність. При цьому, колегія суддів зазначає, що під час подання податкової декларації, розрахунку до органів державної податкової служби Податковим кодексом не передбачено пред`явлення документів, що засвідчують особу. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апелянтом 20.02.2019 року податкову звітність було подано без додержання вимог пп. 48.3 ст. 48, статті 295 ПК України, а отже податкова декларація позивача, в силу приписів п. 49.15 ст. 49 ПК України, вважається неподаною, а тому з урахуванням положень пп. 299.10.5 п. 299.10 ст. 299 ПК України, відповідачем правомірно прийнято рішення від 11.03.2019 року № 25/21-22-52-12/19225457 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи ФГ "Вікторія". Водночас, колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 4 глави 4 розд. ІV Порядку №422 якщо після подання Звітного документа платник податків подає до граничного строку подання новий Звітний документ із виправленими показниками, поданий раніше Звітний документ стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання», а відтак оскільки позивачкою 20.02.2019 року подано нову податкову звітність, тому оцінка податковій звітності від 29.01.2019 року судом не надається. Твердження апелянта, що Бериславське управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не мало права приймати рішення про анулювання реєстрації платника податків четвертої групи, оскільки не є контролюючим органом обласного чи центрального рівня, а є лише його відокремленим підрозділом ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм права. Так, згідно положень п. 299.10 ст. 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. Згідно ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи. Отже, прийняття Бериславським управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі оскаржуваного рішення за підписом уповноваженої особи Броніна Іван Олександрович, який має право підпису процесуальних документів є законним та не суперечить нормам чинного законодавства, оскільки у структурі податкової служби області на правах відокремленого підрозділу створено територіальне управління, яке виконує повноваження Головного управління ДПС на відповідній території. Доводи апелянта, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не наведено заперечень стосовно обставин залишення без розгляду звернення (скарги) є такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції по суті позовних вимог, оскільки це не може бути безумовною підставою для скасування законного рішення контролюючого органу. Водночас, колегія суддів зазначає, що позивачка реалізувала своє право на оскарження рішення податкового органу шляхом звернення до суду з даним позовом. Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Крім того, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог голови Фермерського господарства «Вікторія» Дубини Надії Павлівни з підстав правомірності рішення відповідача від 11.03.2019 року № 25/21-22-52-12/19225457 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи ФГ "Вікторія". Судові витрати згідно ст. 139 КАС України перерозподілу не підлягають. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Голови фермерського господарства "Вікторія" Дубини Надії Павлівни залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 14 травня 2020 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова