Постанова 4852 № 280/5122/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 травня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5122/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року (суддя Семененко М.О., повний текст складено 20.01.2020р.) по справі №280/5122/19 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Комунального підприємства «Управляюча компанія «Контакт» Токмацької міської ради про стягнення податкового боргу, - в с т а н о в и В: ГУ ДПС у Запорізькій області звернулося із адміністративним позовом до суду про стягнення з відповідача податкового боргу на загальну суму 528931,50грн., в тому числі по податку на додану вартість у сумі 314666,77 грн. та по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім РО, у сумі 214264,73 грн. з рахунків платника податків у банках на наступні рахунки: - податок на додану вартість: р/р 31118029008014, отримувач: Токмацьке УК/Токмак/14010100, ЄДРПОУ 37942194 Банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; - надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО: р/р 33116364008014, отримувач: Токмацьке УК/Токмак/19010300. ЄДРПОУ 37942194 Банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 813015. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість та з екологічного податку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду фактично мотивовано недоведеністю позивачем наявності у відповідача податкового боргу, який заявлено до стягнення. Такі висновки суд обґрунтував тим, що відповідачем надано докази (платіжні доручення), які свідчать про сплату підприємством податкових зобов`язань, які останнім самостійно визначалися у поданій податковій звітності. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у підприємства податкового боргу, стягнення якого є предметом спору у цій справі. Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не було враховано надані позивачем докази, зокрема, відомості інтегрованої картки платника податків, які свідчать про наявність у підприємства податкового боргу як час подання позову так і на час розгляду справ судом першої інстанції. При цьому, як зазначає скаржник, суд першої інстанції не врахував вимоги п.87.9 ст.87 ПК України відповідно до якого у разі наявності у платників податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. З цих підстав скаржник вказує на те, що оскільки підприємство мало борги попередніх податкових періодів, то усі здійсненні ним оплати, на які послався суд першої інстанції, були зараховані на погашення податкового боргу минулих податкових періодів. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість. Щодо суті оскаржуваного рішення суду першої інстанції, відповідач зазначає те, що таке рішення відповідає вимогам ст..242 КАС України та ґрунтується на дослідженні належним та допустимих доказах. У відзиві відповідач також зазначає про те, що апеляційну скаргу, на його думку, підписано не уповноваженою особою, оскільки інформації про повноваження такої особи ЄДР не містить. Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із такого. Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що згідно із наданими позивачем розрахунком податковий борг, стягнення якого є предметом спору у цій справі, виник внаслідок наступного. Так, за даними інтегрованої картки платника податків станом на 1 серпня 2019 року Підприємство має податковий борг з податку на додану вартість, який виник на підставі наступного: - 20.08.2018 Підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період липень 2018 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 36805,00 грн; сплачено до бюджету 33368,31 грн, заборгованість складає 3436,69 грн; - 26.09.2018 Підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2018 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 20093,00 грн; - 30.10.2018 Підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період вересень 2018 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 22162,00 грн; - 20.11.2018 Підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2018 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 18428,00 грн; - 20.12.2018 Підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період листопад 2018 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 14802,00 грн; - 21.01.2019 Підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2018 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 15225,00 грн; - 20.02.2019 Підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період січень 2019 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 15946,00 грн; - 20.03.2019 Підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період лютий 2019 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 25043,00 грн; - 17.04.2019 Підприємством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість до податкової декларації за січень 2019 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 21 781,00 грн, а також нараховано платником самостійно штрафні санкції в розмірі 653,00 грн; - 21.04.2019 Підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період березень 2019 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1016,00 грн; - 19.05.2019 Підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період квітень 2019 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 20688,00 грн; - 20.06.2019 Підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2019 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 20626,00 грн; - 21.07.2019 Підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період червень 2019 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 19798,00 грн; Крім того, контролюючим органом застосовано до Підприємства штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість та за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: - податкове повідомлення-рішення від 26.09.2018 №0019535406 на суму 7602,22 грн; - податкове повідомлення-рішення від 04.10.2018 №0020655406 на суму 500,42 грн; - податкове повідомлення-рішення від 05.10.2018 №0020825406 на суму 7039,84 грн; - податкове повідомлення-рішення від 16.11.2018 №0025755406 на суму 8684,98 грн; - податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 №0030135406 на суму 6,69 грн; - податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 №0030105406 на суму 6019,58 грн; - податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 №0000865406 на суму 67,70 грн; - податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 №0000855406 на суму 6590,89 грн; - податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 №0004035406 на суму 3649,44 грн; - податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 №0006905406 на суму 3515,60 грн; - податкове повідомлення-рішення від 19.04.2019 №0010065406 на суму 3,56 грн; - податкове повідомлення-рішення від 19.04.2019 №0010035406 на суму 6097,31 грн; - податкове повідомлення-рішення від 21.05.2019 №0013695406 на суму 4975,49 грн; - податкове повідомлення-рішення від 21.05.2019 №0013725406 на суму 25,58 грн; - податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 №0016975406 на суму 4906,31 грн; - податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 №0018295406 на суму 43,95 грн; - податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 №0018285406 на суму 5277,49 грн. Крім того, на підставі пп.129.1.1 п.129.1. ст.129 Податкового кодексу України контролюючим органом нараховано пеню за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 30.08.2018 по 30.07.2019 в сумі 29950,45 грн. Отже, загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість становить 314666,77грн. Також судом встановлено, що станом на 1 серпня 2019 року Підприємство має податковий борг з екологічного податку (надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО), який виник на підставі наступного: - 20.10.2018 Підприємством подано податкову декларацію з екологічного податку за звітний (податковий) період 3 квартал 2018 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах в сумі 66261,33 грн; - 07.02.2019 Підприємством подано податкову декларацію з екологічного податку за звітний (податковий) період 4 квартал 2018 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах в сумі 63984,79 грн; - 09.04.2019 Підприємством подано податкову декларацію з екологічного податку за звітний (податковий) період 1 квартал 2019 року, відповідно до якої самостійно визначено належне до сплати грошове зобов`язання з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах в сумі 57402,86 грн. Крім того, контролюючим органом застосовано до Підприємства штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з екологічного податку на підставі: - податкове повідомлення-рішення від 16.11.2018 №0025765406 на суму 4571,66 грн; - податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 №0030065406 на суму 15063,84 грн; - податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 №0000885406 на суму 2209,49 грн; - податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 №0003995406 на суму 2992,20 грн; - податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 №0006835406 на суму 14340,20 грн; - податкове повідомлення-рішення від 19.04.2019 №0010045406 на суму 2663,02 грн; - податкове повідомлення-рішення від 21.05.2019 №0013685406 на суму 2992,20 грн; - податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 №0016965406 на суму 13557,41 грн; - податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 №0018325406 на суму 1943,34 грн. Крім того, на підставі пп.129.1.1 п.129.1. ст.129 Податкового кодексу України контролюючим органом нараховано пеню за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з екологічного податку за період з 19.11.2018 по 15.07.2019 в сумі 27379,77 грн. Отже, загальна сума податкового боргу з екологічного податку становить 214264,73 грн. Таким чином загальна сума податкового боргу, який заявлений позивач до стягнення, становить 528931,50грн. Вирішуючи спірні відносини між сторонами та вказуючи на відсутність підстав для задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, зо відповідачем надано докази сплати самостійно узгоджених податкових зобов`язань та нарахованих штрафних санкцій, а саме: по сплаті зобов`язань з податку на додану вартість: - платіжне доручення №790 від 30.08.2018 на суму 36805,00 грн, призначення платежу: перерахування до бюджету ПДВ у системі електронного адміністрування за липень 2018 року; - платіжне дорученням №898 від 27.09.2018 на суму 20093,00 грн, призначення платежу: перерахування до бюджету ПДВ у системі електронного адміністрування за серпень 2018 року; - платіжне доручення №904 від 28.09.2018 на суму 12000,00 грн, призначення платежу: податковий борг з ПДВ сплачено частково; - платіжне доручення №965 від 18.10.2018 на суму 719,24 грн, призначення платежу: пеня з ПДВ за жовтень 2018року; - платіжне доручення №1006 від 30.10.2018 на суму 22162,00 грн, призначення платежу: перерахування до бюджету ПДВ у системі електронного адміністрування за вересень 2018 року; - платіжне доручення №1011 від 31.10.2018 на суму 19000,00 грн, призначення платежу: податковий борг з ПДВ сплачено частково; - платіжне доручення №1074 від 19.11.2018 на суму 204,55 грн, призначення платежу: пеня з ПДВ за листопад 2018року; - платіжне доручення №1112 від 30.11.2018 на суму 18428,00 грн, призначення платежу: перерахування до бюджету ПДВ у системі електронного адміністрування за жовтень 2018 року; - платіжне доручення №1113 від 30.11.2018 на суму 8440,00 грн, призначення платежу: податковий борг з ПДВ сплачено частково; - платіжне доручення №1215 від 29.12.2018 на суму 14802,00 грн, призначення платежу: перерахування до бюджету ПДВ у системі електронного адміністрування за листопад 2018 року; - платіжне доручення №1217 від 29.12.2018 на суму 12600,00 грн, призначення платежу: податковий борг з ПДВ сплачено частково; - платіжне доручення №59 від 17.01.2019 на суму 698,41 грн, призначення платежу: пеня з ПДВ за січень 2019 року; - платіжне доручення №112 від 30.01.2019 на суму 15225,00 грн, призначення платежу: перерахування до бюджету ПДВ у системі електронного адміністрування за грудень 2018 року; - виписка з банківського рахунку від 13.11.2019 №1311-19VU-1431-3260, відповідно до якої 01.03.2019 на підставі платіжного документа №202 перераховано кошти в сумі 15 946,00 грн за призначенням платежу: перерахування до бюджету ДПВ у системі електронного адміністрування за січень 2019 року; - платіжне доручення №269 від 21.03.2019 на суму 500,00 грн, призначення платежу: пеня з ПДВ за березень 2019року; - платіжне доручення №305 від 29.03.2019 на суму 25043,00 грн, призначення платежу: перерахування до бюджету ПДВ у системі електронного адміністрування за лютий 2019 року; - платіжне доручення №359 від 16.04.2019 на суму 1100,00 грн, призначення платежу: пеня з ПДВ за квітень 2019року в сумі 447,00грн. та штрафна санкція 3% - 653,00 згідно уточнюючого розрахунку за січень 2019 року; - платіжне доручення №360 від 16.04.2019 на суму 21781,00 грн, призначення платежу: перерахування до бюджету ПДВ у системі електронного адміністрування за січень 2019 року згідно уточнюючого розрахунку; - платіжне доручення №392 від 22.04.2019 на суму 1016,00 грн, призначення платежу: перерахування до бюджету ПДВ у системі електронного адміністрування за березень 2019 року; - платіжне доручення №505 від 30.05.2019 на суму 10300,00 грн, призначення платежу: перерахування до бюджету ПДВ у системі електронного адміністрування за квітень 2019 року; - платіжне доручення №507 від 30.05.2019 на суму 10382,00 грн, призначення платежу: перерахування до бюджету ПДВ у системі електронного адміністрування за квітень 2019 року; - платіжне доручення №613 від 26.06.2019 на суму 20626,00 грн, призначення платежу: перерахування до бюджету ПДВ у системі електронного адміністрування за травень 2019 року; - платіжне доручення №6 від 10.07.2019 на суму 4906,31 грн, призначення платежу: сплата грошових зобов`язань по акту перевірки від 19.06.2019р. №811/08-01-54-06/32223640; - платіжне доручення №25 від 30.07.2019 на суму 19798,00 грн, призначення платежу: перерахування до бюджету ПДВ у системі електронного адміністрування за червень 2019 року; - платіжне доручення №56 від 02.09.2019 на суму 10000,00 грн, призначення платежу: заборгованість з ПДВ за 2019р;. - платіжне доручення №126 від 29.10.2019 на суму 15000,00 грн, призначення платежу податковий борг з ПДВ за вересень 2019р. Отже, як зазначив суд першої інстанції, Підприємством надано докази на підтвердження сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість відповідно до підстав виникнення, зазначених у позовній заяві, на загальну суму 337575,51 грн. По сплаті зобов`язань з екологічного податку (надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО): - платіжне доручення №1072 від 19.11.2018 на суму 66261,33 грн, призначення платежу: екологічний податок за 3-й квартал 2018 року; - платіжне доручення №1073 від 19.11.2018 на суму 1139,05 грн, призначення платежу: пеня з екологічного податку за листопад 2018 року: - платіжне доручення №1105 від 27.11.2018 на суму 219,38 грн, призначення платежу: пеня з екологічного податку за листопад 2018 року; - платіжне доручення №1191 від 21.12.2018 на суму 2000,00 грн, призначення платежу: пеня з екологічного податку за грудень 2018 року; - платіжне дорученням №58 від 17.01.2019 на суму 786,30 грн, призначення платежу: пеня з екологічного податку за січень 2019 року; - платіжне доручення №176 від 19.02.2019 на суму 49700,00 грн, призначення платежу: екологічний податок за 4-й квартал 2018 року; - виписка з банківського рахунку від 14.11.2019 №1411-19VU-9251-0125, відповідно до якої 19.02.2019 на підставі платіжного документа №176 перераховано кошти в сумі 14284,79 грн за призначенням платежу: екологічний податок за 4-й квартал 2018 року; - платіжне доручення №199 від 26.02.2019 на суму 1000,00 грн, призначення платежу: пеня з екологічного податку за лютий 2019 року; - платіжне доручення №268 від 21.03.2019 на суму 1500,00 грн, призначення платежу: пеня з екологічного податку за березень 2019 року; - платіжне доручення №358 від 16.04.2019 на суму 1000,00 грн, призначення платежу: пеня з екологічного податку за квітень 2019 року; - платіжне доручення №465 від 20.05.2019 на суму 57402,86 грн, призначення платежу екологічний податок за 1-й квартал 2019 року; - платіжне доручення №45 від 19.08.2019 на суму 62079,68 грн, призначення платежу екологічний податок за 2 квартал 2019 року. Отже, як зазначив суд першої інстанції, Підприємством надано докази на підтвердження сплати податкових зобов`язань з екологічного податку відповідно до підстав виникнення, зазначених у позовній заяві, на загальну суму 257373,39 грн. Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на таке. Так за даними інтегрованої картки платника податків, станом на 01 серпня 2019 року КП «Управляюча компанія «Контакт» Токмацької міської ради мало податковий борг із податку на додану вартість та екологічного податку на загальну суму 729 457,10грн. Вказані обставини, як вбачається із відзиву на позов та відзиві на апеляційну скаргу, відповідачем не заперечувались. Контролюючим органом, в межах цієї справи, заявлено до стягнення 528 931,50грн., з яких заборгованість по податку на додану вартість у сумі 314666,77 грн. та заборгованість по екологічному податку у сумі 214264,73 грн. Встановлені обставини справи також свідчать про те, що податкова заборгованість підприємства виникла з 2014 року та з вказаного періоду підприємство має неперервний борг. 26.11.2014р., на виконання вимог п.59.1 ст.59 ПК України, контролюючим органом сформована податкова вимога за №990-25, яка була вручена боржника 01.12.2014р. У відповідності із п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платників податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Як вбачається з інтегрованої картки платника податків (ІКП), усі платежі щодо сплати податкових зобов`язань, які здійсненні Підприємством та які прийняв до уваги суд першої інстанції відображені в ІКП, але вказані кошти зараховані контролюючим органом на погашення податкового боргу минулих податкових періодів. Отже встановлені обставини справи свідчать про те, що враховуючи надані позивачем докази сплати податкових зобов`язань (які відображені вище), станом на 01 серпня 2019 року підприємство мало податкову заборгованість, яка заявлена позивачем до стягнення у межах цієї справи. З цих підстав суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем наявності у позивача податкової заборгованості станом на 01 серпня 2019 року, яка заявлена до стягнення. Отже суд апеляційної інстанції, встановивши наявність у відповідача податкового боргу, який у добровільному порядку останнім не сплачується, прийнявши до уваги заходи, які вживалися податковим органом щодо погашення податкового боргу (направлення податкової вимоги), та врахувавши повноваження податкового органу, які визначено п.95.1 95.3 ст.95 ПК України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Щодо аргументів відповідача, які наведені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що апеляційну скаргу підписано не уповноваженою особою, слід зазначити те, що апеляційну скаргу підписано виконувачем обов`язків Головного управління ДПС у Запорізькій області, посадове становище якого підтверджено відповідним наказом ДПА України. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року по справі №280/5122/19 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Стягнути з Комунального підприємства «Управляюча компанія «Контакт» Токмацької міської ради (ЄДРПОУ 32223640) податкову заборгованість на загальну суму 528931,50грн., в тому числі по податку на додану вартість у сумі 314666,77 грн. та по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім РО, у сумі 214264,73 грн. з рахунків платника податків у банках на наступні рахунки: - податок на додану вартість: р/р 31118029008014, отримувач: Токмацьке УК/Токмак/14010100, ЄДРПОУ 37942194 Банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; - надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО: р/р 33116364008014, отримувач: Токмацьке УК/Токмак/19010300. ЄДРПОУ 37942194 Банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 813015. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Повне судове рішення складено 14.05.2020р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк