Постанова 4852 № 711/6529/19(2-а/214/21/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 711/6529/19(2-а/214/21/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кравченко Олени Дмитрівни на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04.02.2020 (головуючий суддя Гринь Н.Г., повний текст складено 04.02.2020) в адміністративній справі №711/6529/19(2-а/214/21/20) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кравченко Олени Дмитрівни про скасування постанови серії ЕАВ №1380273 від 31.07.2019 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. Позов обґрунтовано тим, що 31.07.2019 року інспектором ПП Кравченко О.Д. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно постанови ОСОБА_1 31.07.2019 року о 08-46 год. здійснив зупинку транспортного засобу на перехресті вулиць Курчатова та Спаської, чим вчинив порушення п. 15.9 ПДР України. Позивач вважає, що оскаржувана ним постанова є незаконною, а викладені в ній обставини не відповідають дійсним. Так, він не здійснював зупинку на перехресті, а вже перетнув його і здійснив зупинку із ввімкненням аварійної сигналізації. Однак, відповідач не прийняла дану обставину до уваги, не здійснила вимір від краю перехрестя до місця зупинки його транспортного засобу, тобто підійшла до розгляду поверхнево і формально, не дослідивши обставини справи всебічно, як того вимагає ст. 252 КУпАП. Крім того, він вимагав провести розгляд справи в інший час, щоб він міг звернутись за юридичною допомогою, ознайомитись з матеріалами справи, подати зауваження, клопотання, а також докази своєї невинуватості. Під час розгляду справи він був позбавлений можливості належним чином ознайомитись з висунутими проти нього доказами, що позбавило його можливості адекватно їх оцінити і розробити належну стратегію свого захисту. Враховуючи, що він не вчиняв правопорушення, а також те що постанову складено з грубим порушень під час оцінки доказів інспектором позивач вважає, що дії інспектора були протиправними, а винесена ним постанова незаконною і тому підлягає скасуванню. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.02.2020 позов задоволено. Постанову серії ЕАВ №1380273 від 31.07.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено, що правопорушення зафіксовано на відео реєстратор ff7663, однак у відзиві відповідач зазначив, що відеозапис за сплином часу не зберігся. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано допустимих та належних доказів, які б підтверджували правомірність винесеної ним постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що розгляд справи про притягнення позивача про притягнення до адміністративної відповідальності здійснено в порядку, передбаченому чинним законодавством. Посилається на те, що під час патрулювання 31.07.2019 було помічено транспортний засіб Nissan Pathfsnder, н/з НОМЕР_1 в м. Кривому Розі під керуванням ОСОБА_1 , який на регульованому перехрест вул. Курчатова та вул. Спаська здійснив зупинку на вищевказаному перехресті, чим порушив п. 15.9(ґ) ПДР. У зв`язку з чим була винесена постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Позивачем до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не надано, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 31.07.2019 року інспектором Полку ПП в м. Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенантом поліції Кравченко О.Д. винесено постанову серії ЕАВ №1380273 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП із накладенням штрафу 255 грн. (а.с.5). Винесення постанови серії ЕАВ №1380273 мотивовано тим, що 31.07.2019 року о 08:46 год. водій ОСОБА_1 по вул. Курчатова здійснив зупинку транспортного засобу на перехресті вул. Курчатова - вул. Спаська, чим порушив вимоги п. 15.9 ґ ПДР України порушення заборони зупинки на перехрестях. Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Конституції України, норми Кодексу адміністративного судочинства України (КУПАП), норми Закону України "Про Національну поліцію", норми Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. В силу пп. 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Пунктом 1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Водночас, згідно підпункту д) пункту 2.3. ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. Відповідно до п.15.9 ґ ПДР України зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга. Позивач зазначає, що не вчиняв адміністративного правопорушення, тому відповідачем неправомірно прийнята постанова про накладення на нього адміністративного стягнення. При цьому, відповідач зазначає, що позивачем було вчинене адміністративне правопорушення у зв`язку з чим складена постанова про накладення на нього адміністративного стягнення. Для встановлення істини у справі слід дослідити докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, а також дотримання суб`єктом владних повноважень вимог Кодексу адміністративного судочинства України (КУПАП). Зокрема, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, - чи підлягає вона адміністративній відповідальності, - чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, - чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, - а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України). Зазначена норма вказує на те, що саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУПАП. Так, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, зокрема, у постанові, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Постанова серії ЕАВ №1380273 від 31.07.2019 року містить посилання на те, що правопорушення зафіксовано на відеореєстратор ff7663 (а.с. 5). При цьому, запис обставин вчинення правопорушення позивачем з технічних причин на відеореєстраторі відповідача не зберігся. Враховуючи, що позивачем факт вчинення адміністративного правопорушення не визнається, а відповідач не довів правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 750/1984/17. Колегія суддів апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в силу ч.2 ст.77 КАС України саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень. Бездоганне виконання суб`єктом владних повноважень процесуальних/процедурних норм є запорукою притягнення винної особи до відповідальності. Однак порушення таких приписів може бути покладено в основу скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності. На думку колегії суддів апеляційної інстанції рішенням суду першої інстанції права, свободи та інтереси позивача захищені, а права та інтереси відповідача не порушені. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку. З огляду на характер спірних правовідносин, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кравченко Олени Дмитрівни залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 04.02.2020 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повний текст постанови виготовлено 06.05.2020. Головуючий суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова