Ухвала КГС ВС № 910/7790/19

УХВАЛА 14 травня 2020 року м. Київ Справа № 910/7790/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д. розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва (головуючий суддя - Сташків Р.Б.) від 16.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Алданова С.О., судді: Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.) від 17.03.2020 у справі № 910/7790/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігейт Пропертіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Кратос" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко Віра Миколаївна про визнання правочинів, рішень вищого органу управління та редакцій статуту товариства недійсними, ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/7790/19 позов задоволено повністю, визнано недійсним правочин щодо переходу права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" у розмірі 100%, що у грошовому виразі складає 10075000 грн, оформлений договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 29.11.2018 та актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" від 29.11.2018, укладеними між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визнано недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС", оформлені рішенням №19/2 учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" від 19.02.2019; визнано недійсним правочин щодо переходу права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" у розмірі 100%, що у грошовому виразі складає 10075000 грн, оформлений договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" №1/03/2019 від 01.03.2019 та актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" від 01.03.2019, укладеними між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; визнано недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС, оформлені рішенням №01/03/19 учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" від 01.03.2019; визнано недійсною редакцію Статуту ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС", затверджену рішенням №01/03/19 учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" від 01.03.2019; визнано недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС", оформлені рішенням №02-05/19 одноосібного учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС" від 02.05.2019; визнано недійсною редакцію Статуту ТОВ "ПІКБЛЕНК", затверджену рішенням №02-05/19 одноосібного учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія КРАТОС " від 02.05.2019; визнано недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС", оформлені рішенням №22-05/19 одноосібного учасника ТОВ "ПІКБЛЕНК" від 22.05.2019; визнано недійсною редакцію Статуту ТОВ "ПІКБЛЕНК", затверджену рішенням №22-05/19 одноосібного учасника ТОВ "ПІКБЛЕНК" від 22.05.2019; визнано недійсним правочин щодо переходу до ТОВ "СІГЕЙТ ПРОПЕРТІС" права власності на незавершений будівництвом офісний комплекс (друга черга), загальною площею 20299,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оформлений актом приймання-передачі активів згідно розподільчого балансу від 22.05.2019. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/7790/19 залишено без змін. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі №910/7790/19, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій також клопоче про зупинення дії оскаржуваних судових рішень. Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , колегією суддів встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921, 00 грн. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є 10 вимог немайнового характеру, отже розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання касаційної скарги становить 38 420, 00 грн (1921*10)*200%, де 1921 - ставка судового збору за вимогу немайнового характеру, 10 - кількість вимог немайнового характеру, 200% - ставка за подання касаційної скарги. Разом з тим до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. Натомість скаржник у прохальній частині касаційної скарги клопоче про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення за касаційною скаргою. Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору. Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). З огляду на викладене, оскільки до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Крім того суд касаційної інстанції зазначає, що клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень буде розглянуто після усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір", Суд - У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі №910/7790/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб: - надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 38 420, 00 грн за подання касаційної скарги у даній справі.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий В. Студенець Судді О. Баранець І. Кондратова