Постанова Миколаївський апеляційний суд № 489/156/20

13.05.20 33/812/150/20 Справа №489/156/20 Провадження № 33/812/150/20 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 13 травня 2020 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Базовкіної Т.М., із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Матвєєнка І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову, яку ухвалив Ленінський районний суд м. Миколаєва, під головуванням судді Губницького Д.Г. у приміщенні цього суду 19 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, в с т а н о в и в : Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №286897, складеного 10 січня 2020 р., 02 січня 2020 р. о 16 годині 55 хвилин у м. Миколаєві по вул. Херсонське шосе, 48, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 1102 державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей слабо реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд проводився в медичному закладі та згідно висновку МОНД №9 від 02 січня 2020 р. водій ОСОБА_1 знаходився у наркотичному сп`янінні. В результаті вказаного порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. В судовому засідання при розгляді справи ОСОБА_1 присутнім не був. Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 подав скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати. В суді апеляційної інстанції також просив закрити провадження по справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що обставини, викладені в протоколі про притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, який складений 10 січня 2020 року, не відповідають дійсним обставинам справи; відеозаписи, додані до протоколу частково зроблені на невідомому пристрої і не дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, який було зупинено; при притягненні його до відповідальності були порушені вимоги статті 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), а саме - не пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, огляд проводився фельдшером ОСОБА_2 , хоча огляд у закладах охорони здоров`я проводиться виключно лікарем, лише у сільській місцевості та за відсутності лікаря, огляд проводиться фельдшером, відсутнє направлення на огляд до медичного закладу. Крім того, в порушення пункту 20 Інструкції, примірник висновку щодо результатів медогляду йому вручений не був, з ним його навмисно не ознайомили. Також в скарзі вказано, що зазначення у постанові суду про те, що у ОСОБА_1 є захисник Михайлов Г.В., який не з`явився до суду, тоді як захисника Михайлова Г.В. у заявника не було, угод про надання правової допомоги він не укладав. Суд порушив вимоги статті 268 КУпАП, оскільки розглянув справу у відсутність особи, яка притягається до відповідальності. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та наведені в ній доводи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, додатково витребувані апеляційним судом та надані Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» Миколаївської обласної ради копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 9 від 02 січня 2020 року та результату токсикологічного дослідження № 41 від 03 січня 2020 року, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 10 січня 2020 року, серія БД № 286897; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №9, складеного 02 січня 2020 року о 17:10, за результатом якого перебував у стані наркотичного сп`яніння. Перевіривши під час апеляційного розгляду докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що такий висновок не підтверджується та спростовується дослідженими апеляційним судом доказами. Згідно пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил). Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Згідно частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998). Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП). Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Вимоги до протоколу про адміністративне порушення, порядок його складання викладені у статтях 254, 256 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 (далі - Інструкція № 1376), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395). Так, статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Аналогічні вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення викладені в Інструкції № 1376 та Інструкції № 1395. З аналізу вказаних положень закону можна дійти висновку, що складання такого протоколу в обов`язковому порядку відбувається на місці вчинення правопорушення, не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у присутності особи, яка притягається до відповідальності за адміністративне правопорушення, з роз`ясненням останньому його прав, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, наданням можливості надати свої пояснення, врученням копії протоколу. Згідно частин 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні вимоги містить Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103) та Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735). Пунктом 3 Порядку № 1103, пунктом 6 Інструкція № 1452/735 визначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно із пунктами 13, 14 Порядку № 1103 лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку. Пунктами 7, 15, 16, 20, 22 Інструкції № 1452/735 передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Однак докази, зібрані працівниками поліції та надані суду щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема протокол про адміністративні правопорушення серія БД № 286897, складений 10 січня 2020 року, та висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №9, складений 02 січня 2020 року, вказаним вимогам закону не відповідають. Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія БД № 286897 його складено працівником поліції 10 січня 2020 року про те, що 02 січня 2020 р. о 16 годині 55 хвилин у м. Миколаєві по вул. Херсонське шосе, 48, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 1102 державний номерний знак НОМЕР_2 в стані наркотичного сп`яніння, йому запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в Миколаївському обласному наркологічному диспансері, на що водій дав згоду. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №9, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, його складено 02 січня 2020 р. о 17 год. 10 хв. у Миколаївському обласному наркологічному диспансері (розташований в місті Миколаєві), фельдшером ОСОБА_3 , а (а.с. 5); акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 9 від 02 січня 2020 року також складений 02 січня 2020 року о 17 год. 10 хв., тоді як результат токсикологічного дослідження № 41, відповідно до якого у біологічному матеріалі, відібраному у ОСОБА_1 виявлені канабіноїди, виготовлений наступного після огляду дня - 03 січня 2020 року. Між тим, вказані вище положення нормативних актів передбачають проведення огляду на стан сп`яніння у містах виключно лікарем, на підставі наявних лабораторних досліджень. Крім того, ОСОБА_1 не був ознайомлений з результатами медичного огляду та вказаний висновок йому не вручався, оскільки відсутня відмітка про такі дії або застереження про відмову ОСОБА_1 від отримання висновку, що суперечить положенням Порядку № 1103 та Інструкції № 1452/735. Зокрема, таке порушення передбаченої процедури медичного огляду позбавило ОСОБА_1 права на оскарження висновку про стан сп`яніння. За такого є підстави вважати, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №9 від 02 січня 2020 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, є недійсним через порушення вимог щодо його складання. Крім того, протокол серія БД №286897 про вчинення 02 січня 2020 року ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, складений лише 10 січня 2020 року, через 8 днів після виявлення правопорушення, та без присутності особи, яка притягається до відповідальності, що не відповідає приписам статей 254, 256 КУпАП, якими визначено 24 години для складання протоколу та передбачено його складання у присутності особи, яка вчинила правопорушення, роз`яснення останній її прав і не передбачене складання такого протоколу у відсутність цієї особи. Більш того, відповідно до положень частини 1, 2 статті 259 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення не на місці вчинення правопорушення допускається лише в разі неможливості скласти його на місці події, зокрема, при вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в поліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього. Згідно матеріалів даної справи, особу ОСОБА_1 було встановлено на місті вчинення порушення і до поліції він не доставлявся, отже не було передбачених законом підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення у підрозділі поліції. Встановлені апеляційним судом обставини щодо порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення від 10 січня 2020 року відносно ОСОБА_1 свідчать про порушення працівниками поліції вимог статей 254, 256, 259 КУпАП, визначеного законодавством порядку проведення огляду водія на стан сп`яніння, передбаченого Порядком № 1103 та Інструкцією № 1452/735. Тому протокол про адміністративне правопорушення, складений 10 січня 2020 року та висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 9 від 02 січня 2020 року відносно ОСОБА_1 , не відповідають вимогам закону і не можуть бути підставою для притягнення останнього до відповідальності. З огляду на наведене, а також положення статті 62 Конституції України висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні 02 січня 2020 р. вимог пункту 2.9 (а) Правил є невірними, оскільки в суді не доведено належними та допустимим доказами наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Тому постанова суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Керуючись статтями 247, 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за протоколом серія БД № 286897 від 10 січня 2020 року, скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна