Постанова 4803 № 199/6526/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3778/20 Справа № 199/6526/19 Суддя у 1-й інстанції - Спаї В. В. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Каратаєвої Л.О. суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М., за участю секретаря судового засідання - Літвінової А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Ідея Банк" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2019 року по справі за позовом акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, - В С Т А Н О В И Л А: 07 серпня 2019 року АТ "Ідея Банк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави. В обґрунтування (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) посилались на те, що 10.07.2012 р. між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №910.16262, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 81116,07 грн., у тому числі на купівлю (фінансування купівлі) транспортного засобу BYD F3, 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 . Позивач просив, стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №910.16262 в сумі 193979,95 грн., з яких 31176,18 грн. - прострочений борг, 27255,78 грн. - прострочені проценти; 61,29 грн. - строкові проценти; 131532,64 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань, 3954,06 грн. - інші штрафні санкції. Вилучити у ОСОБА_2 , транспортний засіб, який є предметом застави, а саме: автомобіль BYD F3, 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 НОМЕР_1 , актуальний державний номерний знак НОМЕР_5 та передати АТ «Ідея Банк» на період до його реалізації; в рахунок погашення кредитних зобов`язань на користь АТ «Ідея Банк» за кредитним договором № №910.16262, укладеним між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 в сумі 193979,95 грн., звернути стягнення на предмет застави, який належить відповідачу, а саме: автомобіль BYD F3, 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 НОМЕР_1 , актуальний державний номерний знак НОМЕР_5 , шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною за результатами таких торгів. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2019 року в задоволенні позову АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави відмовлено повністю (а.с.126-132). Не погодившись з рішенням суду, АТ "Ідея Банк" звернулося з апеляційною скаргою. Просить, скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.135-144). Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити. Судом першої інстанції встановлено, що 10.07.2012 між позивачем та ОСОБА_1 (відповідач-1) укладено кредитний договір №910.16262, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 81116,07 грн., у тому числі на купівлю (фінансування купівлі) транспортного засобу BYD F3, 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с.12-13). В забезпечення виконання кредитних зобов`язань, між позичальником ( ОСОБА_1 ) та позивачем укладено договір застави вказаного транспортного засобу BYD F3, 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 , який належав позичальнику на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 26-29). Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 , за вказаним кредитним договором, станом на 14.06.2019 р., складає 193979,95 грн., з яких 31176,18 грн. - прострочений борг, 27255,78 грн. - прострочені проценти; 61,29 грн. - строкові проценти; 131532,64 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань, 3954,06 грн. - інші штрафні санкції (а.с.47). Правовідносини між сторонами в даній справі виникли з договірних правовідносин (кредитного договору та договору застави транспортного засобу). Договором застави (п.1 параграфу 2, п.1 параграфу 5) передбачено, що у разі невиконання зобов`язань за кредитним договором, заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави. Відповідно до п. 2 параграфу 2 договору застави, відчуження, заміна, обтяження предмету застави будь-яким зобов`язанням здійснюється заставодавцем тільки за письмовою згодою заставодержателя. Відповідальність позичальника за порушення грошового зобов`язання у вигляді пені передбачена законом (ст.549-552, 1050 ЦК України) та умовами кредитного договору (п.п.1-3 параграфу 9). Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів у вказаному в кредитному договорі розмірі підтверджується меморіальними ордерами від 11.07.2012 року (а.с. 24, 25). Втім, позичальник свої зобов`язання по поверненню кредиту перед банком не виконав. Крім того, встановлено, що заставодавець ОСОБА_1 без письмової згоди банку (позивача), за наявності зареєстрованого обтяження на предмет застави (а.с.31-32), здійснив відчуження транспортного засобу BYD F3, 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 НОМЕР_1 та з 02.02.2016 актуальним власником даного транспортного засобу є відповідач ОСОБА_2 , якій видано новий реєстраційний номерний номер НОМЕР_5 , що стверджується листом-повідомленням Головного сервісного центру МВС України за вих. №31/19762 від 30.09.2019 (а.с.79-80). Отже, враховуючи наведені вище норми матеріального закону й те, що вказаний предмет застави було відчужено заставодавцем в порушенням умов договору застави (п.2 параграфу 2) без письмової згоди заставодержателя та за наявності зареєстрованого обтяження на предмет застави, на нового власника транспортного поширюються умови договору застави про звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Разом з тим, представник відповідача ОСОБА_1 заявив про застосування наслідків спливу строків позовної давності. Оскільки за умовами кредитного договору відповідач ОСОБА_1 мав виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 10 числа кожного місяця впродовж строку кредитування (3 роки), перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу, а тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування. Позивач звернувся до суду через засоби поштового зв`язку з позовом 07 серпня 2019 року (згідно штампу вхідної кореспонденції суду). Суду не представляється можливими встановити дату відправлення позову поштою, оскільки з відбитку штампу не вбачається дати (а.с.53). Як зазначається позивачем, ОСОБА_1 здійснив останній щомісячний платіж 20 серпня 2014 року. Згідно Додатку №1 до кредитного договору №910.16262 від 10.07.2012 наступний щомісячний платіж ОСОБА_1 повинен був здійснити 10.09.2014. Відтак, відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку про сплив позовної давності за вимогами позивача, включно і з вимогою за процентами, а також неустойкою. Проте, погодитися з таким висновком суду колегія судді не може. Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(ч.1 ст.261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 цієї статті). Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Як вбачається з виписки по рахунку ОСОБА_1 здійснив останній щомісячний платіж 20 серпня 2014 року. Згідно Додатку №1 до кредитного договору наступний щомісячний платіж ОСОБА_1 повинен був здійснити 10.09.2014. Тому строк позовної давності відраховується від вересня 2014 року. Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Відповідно до п. 9 параграфу 10 Кредитного договору № 910.16262 банк та позичальник ОСОБА_1 збільшили строк позовної давності для стягнення боргу до п`яти років. Позивач звернувся до суду з позовом 07 серпня 2019 року. Оскільки строк позовної давності до основної вимоги (стягнення заборгованості) не сплив, то до додаткової вимоги (звернення стягнення на заставлене майно) також не закінчився. Відповідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 587 ЦК України особа, яка володіє предметом застави, зобов`язана, якщо інше не встановлено договором: 1) вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави; 2) утримувати предмет застави належним чином; 3) негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави. Згідно з ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ст. 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов`язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження. Згідно із ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Як передбачено п.2 §2 Договору застави транспортного засобу 910.16262 наступні застави, відчуження, заміна, обтяження предмету застави будь-якими зобов`язаннями (оренда, лізинг, найм, безоплатне користування, спільна діяльність тошо), передача права керування ТЗ третім особам, переміщення ТЗ за межі території України здійснюється Заставодавцем тільки за письмовою згодою Заставодержателя. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу», ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Згідно п. 2 §5 Договору застави транспортного засобу 910.16262, звернення стягнення та предмет застави здійснюється за вибором заставодержателя одним із способів: за рішенням суду або в позасудовому порядку шляхом набуття заставодержателем предмета застави у власність чи шляхом продажу заставодержателем предмету застави третій особі. За положеннями ч. 2 ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема: заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні. При цьому, вимоги позивача про вилучення предмета застави та передачу в управління банку на період до його реалізації є саме такими заходами. Крім того, у п.1 §3 Договору застави транспортного засобу 910.16262 передбачено, що заставодержатель має право вилучити предмет застави, разом з документами та ключами до нього, в заставодавця та/або в третіх осіб, де б та в кого б він не знаходився, й передати його на зберігання на майданчик заставодержателя або сторонньої організації (особи) - зберігача, та/або зняти реєстраційні номери з ТЗ, у разі настання будь-якої з обставин, передбачених п.1 §5 Договору та/або у випадку порушення заставодавцем вимог п.5 §5 Договору, а також управляти ним та зберігати його за рахунок заставодавця та до усунення порушень чи обставин, які стали підставою вилучення предмету застави. Таким чином, хоча повноваження заставодержателя щодо вилучення предмета застави та передачі його в управління банку врегульовано п. 1 § 3 договору застави, однак для того, щоб державний виконавець при виконанні рішення суду, згідно зі ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», вилучив у боржника транспортний засіб і передав його на зберігання стягувачу, це повинно бути зазначено у рішенні суду. Встановлено, що заставодавець ОСОБА_1 без письмової згоди банку (позивача), за наявності зареєстрованого обтяження на предмет застави (а.с.31-32), здійснив відчуження транспортного засобу BYD F3, 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 НОМЕР_1 та з 02.02.2016 актуальним власником даного транспортного засобу є відповідач ОСОБА_2 , якій видано новий реєстраційний номерний номер НОМЕР_5 , що стверджується листом-повідомленням Головного сервісного центру МВС України за вих. №31/19762 від 30.09.2019 (а.с.79-80). Відповідно до ст. 27 Закону України «про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Згідно Витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 61065123 від 30.07.2019 до державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено 18.10.2012 реєстраційний запис, параметром якого є: приватне обтяження, що внесено на підставі Договору застави транспортного засобу, предметом застави є автомобіль BYD F3, 2012 року випуску, колір білий, номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , VIN- НОМЕР_1 , номер об`єкта: НОМЕР_1 . Обтяження майна було чинним, на момент відчуження (а.с.31,36). Тобто відчуження майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень не припиняє заставу, а тому вона зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь АТ «Ідея Банк» підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 2909,70 грн. + 4364,55 грн. =7274,25 грн. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Ідея Банк" - задовольнити. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2019 року скасувати. Позов акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором №910.16262 в сумі 193979,95 грн., з яких 31176,18 грн. - прострочений борг, 27255,78 грн. - прострочені проценти; 61,29 грн. - строкові проценти; 131532,64 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань, 3954,06 грн. - інші штрафні санкції. Вилучити у ОСОБА_2 , транспортний засіб, який є предметом застави, а саме: автомобіль BYD F3, 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 НОМЕР_1 , актуальний державний номерний знак НОМЕР_5 , та передати Акціонерному товариству «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819), адреса реєстрації: м. Львів, вул. Валова, буд. 11, на період до його реалізації. В рахунок погашення кредитних зобов`язань на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) за кредитним договором № №910.16262, укладеним між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 в сумі 193979,95 грн., звернути стягнення на предмет застави, який належить ОСОБА_2 , а саме: автомобіль BYD F3, 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 НОМЕР_1 , актуальний державний номерний знак НОМЕР_5 , шляхом продажу через прилюдні торги, з встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження". Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Ідея Банк" понесені судові витрати у вигляді судового збору на суму 7274,25 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Судді: