Постанова 4857 № 300/1330/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1330/19 пров. № 857/12255/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Довгополова О.М., Ільчишин Н.В., з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б., представника відповідача Тістечка Ю.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року (прийняте у м. Івано-Франківську суддею Могилою А.Б.; складене у повному обсязі 09 жовтня 2019 року) в справі № 300/1330/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, В С Т А Н О В И В : У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом та просила визнати протиправними і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206000/2018/01116 від 20.12.2018 та рішення про коригування митної вартості № UA206000/2018/001096/2 від 21.12.2018. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що нею в червні 2019 року на підставі договору купівлі-продажу придбано автомобіль марки «Citroen Berlingo», 2011 року випуску, сплачено повну вартість автомобіля - 7000 PLN , про що отримано відповідні документи, які надані відповідачу для визначення митної вартості ввезеного транспортного засобу. Вважає, що відповідач протиправно, за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу та обраного методу його визначення - за ціною договору (контракту), здійснив визначення митної вартості вказаного товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за другорядним методом визначення митної вартості щодо подібних товарів, внаслідок чого прийняв оскаржувані картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року позов задоволено. Не погодившись із цим рішенням, його оскаржила Галицька митниця Держмитслужби, яка вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи та винесенні оскаржуваного рішення не врахував ряд обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення адміністративного спору; не надав належної правової оцінки поданим доказам, допустив ряд порушень норм процесуального та матеріального права, що призвело до винесення незаконного рішення; натомість суд взяв до уваги не обґрунтовані доводи позивача і безпідставно задовольнив його позовні вимоги. Тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, під час здійснення митного контролю за поданою митною декларацією, по якій прийнято спірне рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, було дотримано усіх законодавчих вимог. Зазначає, що під час митного оформлення позивачем автомобіля марки «Citroen Berlingo», 2011 року випуску, не був наданий повний перелік документів, який визначений статтею 53 МК України. Суд не дослідив належним чином обставину, що декларант надав до митного оформлення рахунок-фактуру та платіжні документи, які містили неточності, а саме: платіжні документи датуються раніше ніж фактура, на основі якої мала відбутись оплата коштів. Також фактура не містила банківських реквізитів, на які мали б бути переведені кошти. Не погоджується з твердженнями суду, що ним подавалось жодних доказів, що заявлена митна вартість нижча подібних товарів. З цього приводу звертає увагу, що до матеріалів справи надано перелік митних формальностей, який підтверджує спрацювання ризику 105-2, що засвідчує занижену митну вартість, а також витяг із зовнішнього джерела, який виступав джерелом інформації в цьому випадку, і підтверджує, що вартість на подібні транспортні засоби (далі - ТЗ) вища, ніж заявлена декларантом. До суду подано доказ, який під час митного оформлення виступав джерелом інформації, і на основі чого проводився аналіз цінової політики із зовнішніх джерел. Звертає увагу, що система ризиків АСАУР виступала джерелом інформації, а не підставою коригування митної вартості. Крім того, декларант погодився з рішенням про коригування митної вартості, подавши і оформивши митну декларацію із самостійним заявлення митної вартості за резервним методом. Щодо недоведеності неможливості застосування попередніх п`яти методів, вказує, що при визначені митної вартості транспортного засобу, якщо немає можливості застосування основного методу, застосовуються другорядні. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2020 р. проведено заміну Івано-Франківської митниці ДФС в порядку правонаступництва на Галицьку митницю Держмитслужби. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги із зазначених у ній підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача Німак М.Я. звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою, у якій зазначив, що з викладеними обставинами та вимогами в апеляційній скарзі категорично не згідний та заперечує про її задоволення. Вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду - без змін. Також просить розгляд справи, призначений на 06.05.2020, проводити у відсутності позивача та його представника, за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Встановлено, що ОСОБА_1 придбала у нерезидента ОСОБА_2 транспортний засіб Citroen Berlingo, 2011 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 за 7000 PLN , що підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) від 04.06.2018 № 06/01/2018. Декларант фізична-особа підприємець ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 (далі - декларант) подала до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA206010/2018/416225 від 20.12.2018, якою задекларувала для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль марки «Citroen Berlingo», 2011 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Митну вартість цього ТЗ декларант самостійно визначила за основним методом - ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість автомобіля), а саме: згідно рахунку-фактури (інвойса) від 04.06.2018 № 06/01/2018 - 7000 PLN. Для підтвердження митної вартості цього товару і обраного методу визначення митної вартості декларант надала митному органу ряд документів, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) від 04.06.2018 № 06/01/2018, декларацію про походження товару № 0380 від 04.06.2018, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2018/71721 від 11.12.2018, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 14.03.2011, платіжні документи, які підтверджують вартість товару від 11.05.2018, 28.05.2018, 29.05.2018, 01.06.2018, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванню Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів іншими державами, паспорт громадянина України, копію митної декларації країни відправлення № 18PL402010E1197940 від 11.12.2018. Згідно приєднаного до матеріалів справи Переліку митних формальностей за ВМД №UA206010/2018/416225 від 20.12.2018, отримавши подані документи під час здійснення митного оформлення товару, посадовою особою Івано-Франківської митниці ДФС Казюк С.В. під час проведення митних формальностей (103-1 перевірка поданих товаросупровідних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що визначені у цих документах, митній декларації чи документах, що їх заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби) за поданою митною декларацією автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) згенеровано форму митного контролю «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_2 , валюта EUR, вартість - 3450,00». Результат прийняття рішення - 11-01 (МФ здійснено. Невідповідностей/порушень не виявлено), дата 21.12.2018. Здійснюючи митну формальність за кодом 105-2 (контроль правильності визначення митної вартості товарів) у графі 4 вказаного вище Переліку МФ вказано теж саме: «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_2 , валюта EUR, вартість - 3450,00», посадовою особою Івано-Франківської митниці ДФС Харченко Ю.В. 21.12.2018 прийнято рішення 22-01 (МФ здійснено. Митну вартість скориговано). У графі 8 Переліку МФ (Примітки/обґрунтування) зазначено - basis SuperSCHWACKE 12/2018. У графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» оскарженого рішення про коригування митної вартості зазначено: Митна вартість товару визначена за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів (ст. 60 Митного кодексу України). Джерело інформації: basis SuperSCHWACKE 12/2018, з урахуванням стану транспортного засобу. Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_2 , валюта EUR, вартість - 3450,00. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені пунктом 5 частини другої статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України. За результатами розгляду поданої електронної митної декларації відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до оскаржуваної картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206000/2018/01116 від 20.12.2018. Вважаючи вказане рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач оскаржив їх до суду. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог щодо скасування картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, ТЗ комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості ТЗ за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації (далі також - МД). Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке. Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За приписами частини першої статті 49 та частини першої статті 51 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частинами першою - другою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8 вказаного розділу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; рахунок-фактура (інвойс); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини перша - третя статті 53 МК України). Разом з тим, статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 Кодексу). У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. За приписами частини 1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. За приписами частини першої статті 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Згідно матеріалів справи митну вартість імпортованого ТЗ, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом в сумі - 7000 PLN, а до митної декларації додано документи, які підтверджують заявлені відомості про митну вартість товару за основним методом, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) від 04.06.2018 № 06/01/2018, декларацію про походження товару № 0380 від 04.06.2018, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2018/71721 від 11.12.2018, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 14.03.2011, платіжні документи, які підтверджують вартість товару від 11.05.2018, 28.05.2018, 29.05.2018, 01.06.2018, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванню Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів іншими державами, паспорт громадянина України, копію митної декларації країни відправлення від 11.12.2018 № 18PL402010E1197940. Надавши правову оцінку рахунку-фактурі (інвойсу) від 04.06.2018 № 06/01/2018, колегія суддів вважає, що вказаний інвойс є тим документом, що виданий продавцем Autohandel David Lesniak, містить всі необхідні дані продавця і покупця, інформацію щодо ціни, підписи сторін, печатку продавця та інформацію про оплату та засвідчує вартість придбаного позивачем автомобіля в сумі 7000 PLN. Про сплату вказаної вартості до матеріалів справи долучено платіжні документи, згідно яких чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_5 готівкою через фінансову установу Bank Polski 11.05.2018, 28.05.2018, 29.05.2018 сплатив власнику фірми Autohandel - Dawid Lesniak по 2000 PLN та 01.06.2018 - 1000 PLN. У вказаних платіжках зазначено призначення платежу, зокрема на останній: «сплата за авто вартістю 7000 PLN, Citroen Berlingo 2011 року, залишок до сплати - 0 злотих ОСОБА_1 ». Тобто, вказані документи містять ідентифікуючі дані, які узгоджуються з рахунком-фактурою та містять усі числові дані, що дозволяють визначити митну вартість автомобіля за першим методом - ціною договору (контракту). Вказане спростовує доводи відповідача щодо недостовірності фінансової операції з придбання позивачем автомобіля марки «Citroen Berlingo», 2011 року за 7000 PLN . Будь-яких доказів про недійсність, недостовірність чи наявність неточностей, які б зумовлювали висновок про фіктивність рахунку-фактури (інвойсу) від 04.06.2018 № 06/01/2018 Івано-Франківська митниця ДФС України суду не надала. Проте, відповідач скоригував визначену позивачем митну вартість обумовленого транспортного засобу з 7000 PLN до 3450 EUR за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів, взявши за основу для коригування відомості електронного каталогу basis SuperSCHWACKE 12/2018 з урахуванням стану ТЗ, і лише до відзиву на позовну заяву долучив копію Schwacke №015601/28242448 без перекладу на українську мову, згідно якого ТЗ, подібний до ввезеного позивачем, коштує 3450 EUR. Згідно частин 1 - 3 статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Разом з тим, відповідач не надав пояснень яким чином ураховував стан ввезеного позивачем ТЗ, а отже, не довів обґрунтованість визначення митної вартості за подібним товаром ні нормативно, ні фактично. Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів, про що свідчить правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду № 826/28024/15 від 18.12.2018, № 815/1670/17 від 21.12.2018, № 813/663/17 від 18.12.2018, № 815/228/17 від 21.12.2018 та № 820/1436/17 від 18.12.2018. Із додаткового аркуша до акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2018/71721 видно, що ТЗ марки Citroen Berlingo 2011 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 мав показник одометра 351 491 км на час митного огляду мав пошкодження, ознаки експлуатації: подряпини ЛФП, пошкодження переднього бампера, капота, передніх крил, лівих передніх та задніх дверей, дах, спрацьовані подушки безпеки. Також у рахунку-фактурі (інвойсі) від 04.06.2018 № 06/01/2018 вказано, що авто пошкоджене, потребує кузовних та механічних робіт. Жодних доказів про урахування цих пошкоджень під час корегування митної вартості автомобіля марки Citroen Berlingo 2011 року, ідентифікаційний № НОМЕР_2 , а також показників одометра 351 491 км, суду відповідач не надав. Колегія суддів зазначає, що визначена програмним забезпеченням вартість автомобіля може бути об`єктивною тільки тоді, коли митним органом при митному оформленні ТЗ врахована об`єктивна інформація про його технічний стан. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18. При цьому суд критично ставиться до доводів відповідача щодо коригування митної вартості ТЗ інспектором з урахуванням стану ТЗ згідно відомостей електронного каталогу SuperSCHWACKE, та вважає їх необґрунтованими. Так, відповідач не надав суду докази внесення до джерела інформації basis SuperSCHWACKE, окрім загальних вихідних даних про ТЗ, дійсний стан і пошкодження, що зафіксовані в додатковому аркуші до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу та рахунку-фактурі (інвойсі) від 04.06.2018 № 06/01/2018. Натомість, як свідчать відомості електронного каталогу basis SuperSCHWACKE № 015601/28242448 від 10.12.2018, відповідач здійснював пошук відповідного ТЗ із пробігом 274 050 км, позаяк як пробіг поданого для митного контролю ТЗ марки Citroen Berlingo 2011 року, ідентифікаційний № НОМЕР_2 , а також показник одометра на час митного огляду становив 351 491 км. Тобто, оцінка за даними basis SuperSCHWAKE 12/2018 здійснена за відсутності безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану автомобіля (марки Citroen Berlingo 2011 року, ідентифікаційний № НОМЕР_2 ), який як свідчить додатковий аркуш до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, містить технічні ушкодження (після аварійний стан), отриманих внаслідок експлуатації. Також, відповідач не обґрунтував підставність і правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту basis SuperSCHWAKE. Крім того, дослідивши матеріали справи, суд не встановив, що під час виконання митних формальностей посадовими особами митного органу встановлено, що подані для митного оформлення товару документи містили розбіжності або не всі відомості, чи ознаки підробки, що підтверджують числові значення складових митної вартості ввезеного позивачем товару, що давало підстави для проведення консультацій з декларантом. Колегія суддів зауважує, що відповідач не надав доказів проведення з декларантом консультацій. Навпаки, згідно доданої до матеріалів справи таблиці проведення митних формальностей, отримавши від декларанта подані документи під час здійснення митного оформлення товару, посадова особа Івано-Франківської митниці ДФС Казюк С.В . провівши 21 грудня 2018 р. митну формальність за кодом 103-1, невідповідностей/порушень не виявила. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наслідком наведених вище протиправних дій є безпідставне здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого ТЗ із застосуванням методу щодо подібних товарів (стаття 60 МК України) в сумі 3450,00 EUR. Стосовно доводів апелянта про те, що декларант погодився із прийнятим рішенням про коригування митної вартості та з самою митною вартістю, визначеною відповідачем, суд зазначає таке. Предметом оскарження у спірних правовідносинах є рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці № UA206000/2018/001096/2 від 21 грудня 2018 року. Відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, що передбачено статтею 55 Конституції України. Згідно зі змістом частин третьої і четвертої статті 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Частиною першою статті 29 МК України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом. Право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду також гарантовано підпунктом "б" пунктом 5 частини 2 статті 55 цього Кодексу. Відтак, у спірних правовідносинах позивачу законом гарантовано право на оскарження до суду рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС № UA206000/2018/001096/2 від 21.12.2018. Разом з цим, необхідно зазначити, що у правовідносинах, які розглядаються судом слід розрізняти окремо "право" позивача погодитися, чи не погодитися із рішенням про коригування митної вартості із відповідними правовими наслідками такого погодження, чи не погодження в частині: оплати визначеної контролюючим органом скорегованої митної вартості або надання гарантій відповідно до розділу Х МК України, від іншого, самостійного гарантованого Конституцією і законами України "права" на оскарження спірного рішення в суді незалежно від того погодився декларант із рішенням про коригування митної вартості товару, чи не погоджується із самою скорегованою митною вартістю, навіть за умови сплати обов`язкових платежів із скорегованої митної вартості товару. Зокрема, частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, серед іншого, має містити інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Отже, правовідносини які виникають із приписів підпунктів "а" і "б" пункту 5 частини 2, частини 7 статті 55 МК України є реалізацією декларантом права на випуск у вільний обіг товарів у разі згоди або не згоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів, в тому числі із застосуванням заходів надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Такі правовідносини мають місце виключно між декларантом і митним органом. Водночас, частина перша статті 29 і підпункт "б" пункту 5 частини 2 статті 55 МК України врегульовує правовідносини щодо права декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до суду, без будь яких застережень чи умов, в тому числі за умови сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, та/або за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Не можуть бути враховані судом і аргументи відповідача про погодження декларантом із оскаржуваним рішенням у зв`язку із оформленням нової митної декларації за №UA206010/2018/416576 від 22.12.2018 із визначеною відповідачем вартістю транспортного засобу в розмірі 3450,00 EUR (14 792,00 PLN). Відповідно до глави 2 розділу ІІ "Заповнення граф митної декларації" Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 (далі також - Порядок № 651), графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом. Як свідчить лівий підрозділ графи 43 митної декларації № UA206010/2018/416576 від 22.11.2018, проставлено 6 метод визначення митної вартості, при цьому, правий підрозділ графи 43 вказаної декларації залишено не заповненим, що мало б свідчити про відсутність рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 16). Проте, наведена інформація не відповідає дійсності, оскільки на час подання декларації № UA206010/2018/416576 від 22.11.2018 рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/001096/2 від 21.12.2018 було чинним, відтак, на позивача або уповноважену ним особу покладався обов`язок у лівому підрозділі графи 43 проставити 1 (первинний метод), а у правому підрозділі декларації проставити 6 (скоригований метод). На переконання суду внесення саме таких відомостей в лівий і правий підрозділи графи 43 нової митної декларації є порушенням декларантом глави 2 розділу ІІ графа 43 "Метод визначення вартості" Порядку № 651, так як абзацом третім вказаної графи Порядку чітко визначено - "у разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом". В цьому випадку суд встановив порушення декларантом порядку і умов заповнення усіх обов`язкових граф нової митної декларації, однак перевірка правильності, повноти та відповідності заповнених відомостей такої декларації фактичним даним (обставинам) покладено саме на відповідача. Крім того, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апелянта про самостійне визначення декларантом у новій декларації від 22.12.2018 митної вартості "коригування" (графа 45) в сумі 108 091,59 грн (14 792,00 PLN чи 3450,00 EUR), оскільки позивач у цій декларації в графі 42 визначив ціну товару 7000,00 PLN, яка повністю відповідає ціні товару, визначеної декларантом у графі 42 первинної МД за № UA206010/2018/416225 від 20.12.2018. Також, у графі 44 "додаткова інформація/подані документи" нової митної декларації за № UA206010/2018/416576 від 22.12.2018, на відміну від тієї ж графи первинної МД від 20.12.2018, додатково зазначив первинну митну декларацію № UA206010/2018/416225 від 20.12.2018, рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/001096/2 від 21 грудня 2018 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2018/01116. В частині недотримання (допущення порушення) декларантом глави 2 розділу ІІ графа 43 "Метод визначення вартості" Порядку № 651 при заповненні (занесення відомостей до) графи 43 нової митної декларації № UA206010/2018/414032 від 21.11.2018, суд зазначає таке. Частиною 6 статті 257 МК України визначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відповідно до частин 5 і 6 статті 264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій. За змістом пункту 4.4 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012, та частини 11 статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. Відтак, неналежне заповнення лівого і правого підрозділу графи 43 нової митної декларації № UA206010/2018/416576 від 22.12.2018 є свідченням відсутності у декларації усіх необхідних відомостей, обов`язковість вірного заповнення яких визначено коментованими нормами закону і підзаконними нормативно-правовими актами. Разом з тим, в силу вимог частини 5 і 6 статті 264 МК України посадова особа відповідача при визначенні правильності заповнення поданої нової митної декларації зобов`язана вказати на такі недоліки декларанту, більше того у відповідності до частини 11 статті 264 МК України нова декларація не підлягала прийняттю. Подання позивачем нової митної декларації при чинному рішенні про коригування митної вартості товару, навіть за умови, невірного заповнення одного із підрозділів графи 43 такої декларації, правильність внесення даних до яких перевіряє саме посадова особа митного органу, не може обмежити чи позбавити декларанта права на оскарження в суді відповідного рішення і ставити питання про перевірку його на предмет обґрунтованості і законності, в тому числі на відповідність вимогам частини 2 статті 55 МК України. Свідченням існування спору між декларантом і митним органом, а відтак й факту непогодження позивача із скорегованою митною вартістю товару є його судовий розгляд, який є триваючим, з дня звернення особи до суду, та, у випадку, встановлення судом протиправності рішення про коригування митної вартості товару - безумовною підставою для скасування рішення органу контролю. Також, суд звертає увагу на те, що факт нескористання правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 МК України не може автоматично позбавити позивача права на оскарження рішення органів доходів і зборів, якщо він вважає, що цим рішенням порушено його права, свободи чи інтереси, що гарантовано не лише статтею 8 Конституції України, але й статтею 29 МК України. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/001096/2 від 21.12.2018 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.12.2018 за №UA206000/2018/01116 є протиправними і підлягають скасуванню. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року в адміністративній справ № 300/1330/19 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді О. М. Довгополов Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 13 травня 2020 року. Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду