Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 203/3797/19(2-а/0203/5/2020)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 травня 2020 року м. Дніпросправа № 203/3797/19(2-а/0203/5/2020) головуючий суддя І інстанції -Католікян М.О. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова С.М., суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2020 року в адміністративній справі № 203/3797/19(2-а/0203/5/2020) за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил від 22.08.2019 року № 0063/11000/19. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Дніпропетровської митниці ДФС від 22 серпня 2019 року №0063/11000/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 485 Митного кодексу України. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська митниця Держмитслужби звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірна постанова була прийнята останнім у відповідності з приписами Митного кодексу України, оскільки протиправні дії позивача призвели до несплати митних платежів за електронною митною декларацією від 11.07.2017 року № ГФ110190/2017/504820 на загальну суму 345512.99 грн. Зауважено, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушенням митних правил, що передбачено ст. 485 Митного кодексу України, вчинених ним під час перебування на посаді керівника ТОВ «Умега». ОСОБА_1 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якій посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, 09.07.2017 у зоні діяльності Волинської митниці ДФС ,відповідно до контракту від 02.02.2017 №2-2017-1 ZUT, укладеного між фірмою-нерезидентом «AB UMEGA» та ТОВ «УМЕГА», від імені якого діяв його директор - позивач, з Литовської Республіки було переміщено два напівпричепи (заводські номери - UMEGPP23JH0004387, UMEGPP23JH0004388) загальною вартістю 59 776,72 Євро. 11 липня 2017 року вказаний товар на підставі попередньої митної декларації від 20.07.2017 було доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС. Також, позивач задекларував зобов`язання про зворотне вивезення напівпричепів до закінчення строку тимчасового ввезення, встановленого митним органом. 27 червня 2018 року строк тимчасового ввезення напівпричепів було продовжено до 31.07.2018 року Станом на 17.10.2019 напівпричепи не було вивезено за межі митної території України, як і не оформлено в інший митний режим. 22 серпня 2019 року відповідачем було ухвалено постанову в справі про порушення митних правил №0063/11000/19, якою на позивача за вчинення порушення, передбаченого статтею 485 МК, було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 036 538,97 грн. Не погодившись з обґрунтованістю прийняття наведеної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що порушення митних правил було вчинене після 31.07.2018 (оскільки строк тимчасового ввезення напівпричепів було продовжено саме до 31.07.2018), а тому позивач, який на час притягнення до відповідальності вже не був директором ТОВ «Умега», не може бути суб`єктом адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 485 МК. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 103 Митного кодексу України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Відповідно до ч.ч. 1, 3 Митного кодексу України, митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті. Митний режим тимчасового ввезення припиняється органом доходів і зборів у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Статтею 458 Митного кодексу України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Згідно ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України, суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Відповідно до ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Отже, склад правопорушення, викладений у даній нормі, передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Як вбачається зі змісту спірної постанови, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, як директора ТОВ «Умега». Між тим, відповідно до поданої позивачем копії виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, починаючи з 04.07.2018 року керівником (директором) Товариства з обмеженою відповідальністю «Умега» (код ЄДРПОУ 41034759) є ОСОБА_2 . Відтак, з огляду на наведені обставини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки порушення митних правил було вчинене після 31.07.2018 (оскільки строк тимчасового ввезення напівпричепів було продовжено саме до 31.07.2018), а позивач втратив статус керівника ТОВ «Умега» починаючи з 04.07.2018 року, то останній не може бути суб`єктом адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 485 Митного кодексу України. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо необґрунтованості прийняття відповідачем постанови у справі про порушення митних правил від 22.08.2019 року № 0063/11000/19 та необхідності її скасування. При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, за результатом вирішення спірних правовідносин, визнав протиправними та скасував постанову Дніпропетровської митниці ДФС від 22 серпня 2019 року №0063/11000/19, однак не закрив провадження у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено, а відповідно визнанням протиправним та скасуванням рішення суб`єкта владних повноважень у справі фактично охоплюються і вимоги щодо визнання протиправними дій по складанню оскаржуваної постанови, тому як при прийнятті зазначеного рішення, останнім надається відповідна правова оцінка, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Отже, виходячи з зазначених правових приписів, у разі визнання протиправною постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, належним способом захисту прав позивача є скасування такої постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення. Відтак, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом доповнення його резолютивної частини, абзацом наступного змісту: «Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 ». В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби - задовольнити частково. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2020 року в адміністративній справі №203/3797/19(2-а/0203/5/2020) змінити, доповнивши його резолютивну частину абзацом наступного змісту: «Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 ». В іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2020 року - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає на підставі ч. 3 ст. 272 КАС України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко суддя В.Є. Чередниченко